14.Режими самозбудження генераторів.

Розрізнять «м’який» і «жорсткий» режим.Для здійснення м’якого режиму підсилювальний елемент АГ повинен працювати в режимі класу А, при якому робоча точка ДХ вибирається на середині лінійної дільниці ДХ , де крутість висока. Тому коливання в АГ легко збуджуються при невеликому значенні Кзв.зв. Це являється достоїнством, а недоліком є низький ККД.

Жорсткий режим самозбудження здійснюється в режимі класу В або С і для одержання такого режиму потрібно мати значну величину Кзв.зв. що інколи важко реалізувати в схемі, тому на практиці такий режим рідко використовують. Достоїнством є високий ККД.

Для об’єднання достоїнств «мякого» і «жорсткого» режимів застосовують «комбінований» режим. Тобто АГ збуджується в м’якому режимі а за рахунок опору бази АГ переходить в жорсткий режим.

15.Узагальнена триточкова схема аг

Триточковою схемою називається тому що в ній КК утворюється трьома точками підєднаними до електродів підсилення при якому будуть виконуватись умови самозбудження. Умови самозбудження виконуються на резонансній частоті КК. Як видно з умови резонансу реактивні елементи Хке і Хбе повинні мати однаковий знак реактивності ,а Хбк – протилежного знаку.В цьому випадку на реактивних елементах Хке , Хбе при протіканні струму контура буде утворюватись спад напруг полярності вказаної на схемі.Ця полярність буде забезпечувати проти фазність напруг на базі і колектора транзистора,тобто буде виконуватись умова балансу фаз, тому в схемі буде діяти ПЗЗ. - (Вираз 1) Як видно з виразу 1, із однакового характеру реактивностей Хбе і Хке в схемі буде діяти ПЗЗ

17.Схема одоконтурного транзисторного аг з ємнісним зв. Зв’язком.

Призначення елементів схеми

Сбл - для пропускання струму ВЧ; Lдрк - для не пропускання струму ВЧ;

Р1,Р2 - визначають напругу зміщення на базу транзистора; Ре - резистор ємнісної температурної стабілізації; Се - усуває НЗЗ по струму; Ср - не пропускає постійної складової струму; Ск1, Ск2, Lк - елементи паралельного КК

Принцип роботи

Первинні ВЧ коливання виникають в коливальному контурі при включенні джерела живлення Ек. Струм контуру на Ск2 утворює напругу яка через Ср2 прикладується до бази транзистора. Транзистор підсилює цю напругу,струм колектора є живлячим струму контуру,і поповнює єнергію в контурі,тому в наступний момент часу,амплітуда буде зростати,тому буде зростати напруга на базі колектора. Далі процес буде повторюватись з наростанням амплітуди напруги на коливальному контурі доки не встановиться в контурі постійна амплітуда.

18.Стабілізація частоти аг, причини нестабільності частоти.

Під стабільністю частоти АГ розуміють його здатність підтримувати його незмінну частоту при впливі дестабілізуючих факторів.

Параметри які характеризують не стабільність частоти АГ це є не абсолютна нестабільність частоти. Коли буде погана стабільність частоти АГ в передавальному пристрої - це призведе до погіршення якості радіо зв’язку або до пропадання радіозв’язку.

Пичини нестабільності

1) Неточність встановлення частоти коли використовується шкала з вказаними частотами;2) Зміна температури.Для зменшення впливу температури схему АГ поміщюють у термостати або застосовують елементи з малим температурним коєфіціжнтом ємності та індуктивності;3) Зміна напруги живлення. Для зменшення цього впливу використовують стабілізатори напруги; 4) Старіння і заміна елементів схеми; 5) Зміна опору навантаження.Для зменшення цього впливу зменшують коефіцієнт зв’язку коливального контуру з навантаженням бо стабілізуюсь опір навантаження.

Для зменшення стабілізації частоти АГ при параметричній стабілізації необхідно збільшувати добротність коливального контуру.

Під фіксуючою здатністю коливального контуру розуміють його здатність скомплексувати фазовий зсув між першою гармонікою колекторного струму і напругою на контурі.

Як видно з фазочастотної характеристики крутість характеристики більше у контура з більшою добротністю.При впливі дестабілізуючого фактору зявляється фазовий зсув на деякий кут тому в першому контурі з добротністю U1 відхилення частоти буде дорівнювати від Ф0 до Ф1.Абсолютна нестабільність буде мати менше значення у контура з більш високою добротністю.Для збільшення добротності необхідно зменшити коефіцієнт зв’язку з навантаженням за рахунок чого зменшується опір внесення і відповідно збільшується добротність контуру.