Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
догляду.doc
Скачиваний:
39
Добавлен:
24.12.2018
Размер:
105.47 Кб
Скачать

2. Методи рубок догляду

Найскладнішою операцією при проведенні рубок догляду є відбір дерев для вирубки і помилки при цьому завдають іноді великої шкоди. Тому при догляді за мішаними насадженнями у першу чергу уточнюється головна порода і цільове призначення доглядів. Спочатку лісівники сліпо копіювали хід при­родного зрідження, але згодом вибір дерев для рубки також став цільовим. Так виникли методи рубок догляду.

Під методом рубок догляду розуміють певний порядок відбору і дерев для вирубки і розміщення на площі дерев, які лишаються для подальшого росту. М.О. Ткаченко вказував на існування понад 50 методів, але ж насправді їх набагато більше, вони розроблялися лісівниками багатьох країн. Дуже часто методи рубок догляду важкі для впровадження в практику, багато дуже схожих.

Верховий метод застосовувався у мішаних широколистяних і листяно-хвойних лісостанах, де часто дерева головних порід пригнічуються другорядними або супутніми породами. Вирубуючи другорядні, супутні і частково головні породи, вдається сформувати складне за формою насадження. При проведенні рубок догляду верховим методом середній діаметр дерев, що вирубуються, завжди буде більшим залишених на корені. Верховий метод рубок догляду вимагає від лісівника дій, які суперечать ходу природного зрідження деревостану. За своїм характером верховий метод дуже активний.

До найбільш ранніх праць, присвячених рубкам догляду у Німеччині, слід віднести посібник Г. Гартіга, написаний у 1791 р, який включав вісім генеральних правил проведення цих рубок. Восьме правило вказувало на те, що при надмірній гущині дозволяється вибірка дерев, але так, щоб не утворилося полозі лісу. Такий дуже обережний підхід до рубок догляду започаткував так званий старонімецький низовий метод. У 1817 р. з'явився посібник відомого німецького лісівника Г. Котти, у якому також рекомендувалося вибирати тільки підлеглі дерева, які знаходилися у нижній частині деревостану, тому метод одержав назву низового.

У середині минулого сторіччя у Німеччині була розроблена перша в історії рубок догляду класифікація дерев у деревостанах. Але найбільш відомою стала класифікація Крафта, яка була опублікована у 1884 р. Вона стала основою низовою методу рубок догляду. Слабкою рубкою вважалась така, при якій вибиралися тільки дерева V класу, середньою — при вибірці дерев V і ІVб, а сильною — при вибірці дерев V і IV класів росту. Практика показала, що такий метод рубок догляду має санітарний характер. Пізніше німці відмовилися від такого, дуже обережного втручання в життя лісових насаджень. У 1902 р. була прийнята нова класифікація, яка поряд з вирубкою підлеглих дерев передбачала також вибірку дерев, у яких надмірно розрослися крони. Так був остаточно сформований новонімецький низовий метод (метод Шваппаха), який довгий час застосовувався у багатьох країнах, в тому числі і у нас. Цей метод розроблявся як догляд за чистими насадженнями і найбільше відповідає проведенню рубок догляду в соснових насадженнях. За низовим методом завжди формується простий деревостан з горизонтальною зімкнутістю пологу (рис. 54). При проведенні рубок догляду за низовим методом середній діаметр вирубаних дерев завжди буде меншим, ніж

Характерна ознака комбінованого методу — прагнення створити східчасту будову пологу лісу, щоб дерева різної висоти могли мати пряме сонячне освітлення. Комбінований метод не знайшов широкого застосування. Але цей метод започаткував більш досконалий, який внаслідок узагальнення експериментів і пошуків запропонували М.П. Георгіевський і В.Г. Тимофеєв.

У 1938 р. ці вчені запропонували класифікацію дерев для рубок догляду за їх господарським значенням: І — кращі, або цільові; II — допоміжні (корисні) і ІІІ — дерева, що належить видалити. Кращі дерева мусять бути здоровими, мати прямий, добре очищений від сучків стовбур і правильної форми крону, за своїми біологічними і екологічними особливостями вони повинні відповідати даним лісорослинним умовам. У мішаних і складних лісостанах кращі дерева відносяться переважно до головних порід, хоча можуть знаходиться і у другому ярусі. До них слід відносити дерева II і Ш класів росту, а у лісостанах різного походження — в першу чергу дерева насіннєвого походження. До кращих дерев також відносять здорові екземпляри дикорослих плодових порід, реліктові породи.

До допоміжних (корисних) дерев відносять насамперед підгінні, які забезпечують формування прямих і малозбіжистих стовбурів у кращих дерев, сприяють очищенню стовбурів від гілля, сучків, формують їх крону, а також виконують ґрунтозахисну функцію, покращують родючість лісового грунту. Ці дерева можуть належати як до головних, так і до підгінних порід, знаходитись у будь-якій частині лісового пологу, але найчастіше — у підлеглій його частині, в тому числі і у другому ярусі. До дерев II категорії відносять також дуплисті дерева, в яких гніздиться корисна лісова фауна. У чистих деревостанах до корисних дерев відносять відсталі у рості, але цілком життєздатні екземпляри головної породи. До III категорії дерев, які потрібно зрубати, відносять такі, що гальмують зростання кращих, а також сухостійні, буреломні, сніголомні та відмираючі дерева, уражені хворобами та пошкоджені шкідниками. Вирубують також дерева, які заважають формуванню крон у кращих дерев, наприклад дерева-охльостувачі, дерева типу «вовк», для яких характерні широкі крони з низько опущеними по стовбуру товстими гілками. У листяних лісостанах до III категорії потрібно віднести порослеві екземпляри головних порід, які пригнічують насіннєві. Сюди також відносять дерева небажаних порід, якщо їх вирубування не призведе до розладнання лісостану, дерева з вадами стовбура (двійчатки, багатовершинні, дуже викривлені та ін.), якщо вони заважають росту кращих дерев. Іноді до III категорії відносять і дерева високої якості, якщо потрібно розрідити перегущені групи з відносно однорідних за ростом і якістю дерев.

Дерева, що призначені до видалення можуть відноситись до будь-якого класу росту і знаходитись у будь-якому ярусі лісостану. Саме такий підхід до вирубки дерев І становить основу активного методу рубок догляду, який склався у лісовому господарстві нашої країни, і поєднує принципи низового і верхового методів.