12

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………..….3

1. Види рубок догляду за лісом, їх мета……………….…………..…6

2. Методи рубок догляду………………………………………..….…..11

3. Основні організаційно-технічні показники рубок…………………..14

Вступ

Виділяють економічні, біологічні й технологічні аспекти обгрунтування рубок догляду. Рубки догляду, перш за все, проводять там, де находить збут лісопродукція від них, або існують можливості вивезти її до інших споживачів. Догляд за молодняками, як правило, не дає ніякого прибутку, часто він навіть збитковий, але рубки догляду при цьому забезпечують необхідний склад майбутніх насаджень, тому їх проводять завжди, якщо економіка району дозволяє займатись доглядом за лісом. І все ж одержання додаткової деревини в процесі вирощування лісових насаджень — не головна мета рубок догляду, хоча за рахунок їх загальний обсяг користування збільшується на 40 — 50 %. Своєчасно і без порушень проведені рубки догляду підвищують при головній рубці вихід ділової деревини у дубових деревостанах на 20 — 25 %, у соснових — на 15 %, а крупних сортиментів — відповідно на 16 і 25 %. Це значною мірою підвищує цінність насаджень, про що можна судити і за так званою таксовою вартістю де­ревини (вартість на корені), яка при проведенні рубок догляду збільшується до 40 %.

Таким чином, економічною основою рубок догляду за лісом є: одержання додаткової деревини за рахунок проміжного користування лісом; підвищення якості і скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини; збільшення прибутків з одиниці площі лісу.

Хоча рубки догляду — це господарський захід, їх необхідність випливає перш за все з біологічних закономірностей формування лісових насаджень з метою спрямованого регулювання породного складу, форми, росту та розвитку. Для обгрунтування рубок догляду з біологічних позицій звертають увагу, по-перше, на зміни фізіологічних процесів у тканинах та органах деревних рослин, вплив цих змін на ріст дерев та якість деревини, по-друге, на зміни мікроклімату, грунту в зв'язку зі зміною фізіологічних процесів. Зміну внутрілісового середовища, як результат проведених рубок догляду, слід вважати первинним, а її наслідки — вторинним явищем, що випливає з першого.

Вирубуючи частину дерев у насадженні, забезпечують більш повне проникнення світла у крони дерев і під полог лісу. Л. А. Іванов вважав світло єдиним фактором, який може бути безпосередньо змінений рубками догляду. Разом зі зміною світлового фактора змінюється і ряд умов росту де­рев — тепло, вологість, властивості грунтів.

Дослідженнями Л. А. Іванова, П. С. Косовича встановлено, що після рубок догляду освітленість збільшується у 3 — 5разів, що при малих висотах сонця майже вся енергія поглинається хлорофілом, бо у ранкові часи фізіологічно активні промені складають 50 — 60 %, а при збільшенні висоти сонця до 30° — не більше 37 %. Проведені рубки догляду збільшують тривалість фотосинтезу на 1 — 2 год щодня за рахунок ранкового і післяполудневого часу. Збільшення світлового потоку впливає на тепловий режим під пологом лісу. У літературі з лісівництва є відомості про те, що в результаті проведення рубок догляду температура грунту підвищується до глибини 60 см. Це в свою чергу активізує мікробіологічні процеси у грунті і у лісовій підстилці. Але дія прямих сонячних променів у полудень влітку може призводити до перегріву стовбурів дерев. Серед лісівників широко відомий вираз, що «дуб любить рости в шубі, але з відкритою головою», а це забезпечується таким доглядом, при якому стовбури не відкриваються прямим променям. Це стосується не тільки дуба, а й інших порід.

Покращення рубками догляду лісового середовища позитивно впливає на розвиток асиміляційного апарату дерев: пробуджуються бруньки, з'являються нові листя і пагони, що забезпе­чує збільшення асиміляційної поверхні. Під дією рубок догляду маса хвої може збільшитись у 1,1 — 1,7 раза залежно від віку деревоєтану. Змінюється і якісний склад асиміляційного апарату. Це в свою чергу підвищує інтенсивність фотосинтезу, інших фізіологічних процесів, що викликає помітне збільшення при­росту деревини.

Зрідження деревостану збільшує (на 7 — 8 %) проникнення під полог атмосферних опадів. У більшості випадків це пози­тивно впливає на лісорослинні умови. Проф. Н. П. Ремезов установив, що активізація мікробіологічна процесів у лісовій підстилці прискорює її розклад і збільшує вміст сполук азоту, фосфору, калію у верхніх шарах грунту. При цьому підвищується виділення вуглекислого газу. Після проведення рубки догляду один і той же об'єм грунту постачає вологу і поживні речовини меншій кількості дерев, що активізує процес їхнього росту. Таким чином, рубки догляду за лісом, з одного боку, збільшують доступ вологи під полог насаджень, а з другого — підвищують випаровування і транспірацію. Рубки догляду формують у дерев симетрично розвинену крону, що знижує пошкодження дерев від снігу.

У цілому біологічні основи рубок догляду за лісом зводяться в основному до того, що пройдені рубками насадження більш ефективно використовуюсь сонячну енергію для фотосинтезу як за рахунок подовження щоденного процесу фотосинтезу, так і за рахунок збільшення питомої ваги світловоголистя (хвої). В таких насадженнях краще використовуються грунтові умови, де активізується малий біологічний кругообіг поживних речовин, а також підвищується стійкість дерев до несприятливих кліматичних факторів.

Рубки догляду

1. Види рубок догляду за лісом, їх мета

Загальне завдання рубок догляду за лісом — ефективне використання продуктивних сил природи для вирощування цінних деревостанів. Проф. Г. Ф. Морозов вважав, що завдяки рубкам догляду можна покращити склад насаджень, формувати стовбури найкращих технічних якостей, збільшити приріст, сформувати відповідно розвинені крони, покращити і зберегти родючість грунту, виховати стійкі до хвороб і нападу шкідників дерева. Але в цьому переліку, на думку проф. Є. В. Алексєєва, не згадується головна мета догляду при лісорозведенні у Степу — вирощування найбільш стійких насаджень на степових, малопридатних для лісу грунтах. Таким чином, догляд за лісом зводиться до вирішення трьох найважливіших завдань. На перше місце ставили турботу про майбутній склад деревостану, який часто потрібно було покращу вати, далі — формування стовбурів і крон у кращих дерев, а потім — забезпечення інтенсивного приросту.

Відповідно до трьох головних завдань була розроблена термінологія і класифікація рубок догляду. Зрозуміло, що необхідний склад деревних порід повинен формуватись в молодих насадженнях. Такий вид рубок догляду назвали прочисткою. Пізніше, коли дерева позбавляються нижніх гілок, формують крону і поступово набувають форму, яка властива дорослому деревостану, проводять проріджування з метою допомоги ходу природного процесу. Рубки догляду, які проводили пізніше, коли деревостан мав цілком сформовані склад, стовбури і крони дерев, одержали назву прохідних рубок. їх ме­тою було збільшити приріст кращих дерев і цим підвищити цінність деревостану. Зазначені види рубок догляду були закріплені у «Пораднику по догляду за лісом», який видав Лісний департамент у 1901 р. У ньому були встановлені вікові обмеження проведення рубок, а саме: прочистки — до 15 років, проріджування — з 16 до 30 років, прохідні рубки — після 30 років.

У лісах України молодняки, як правило, змикаються вже на п'ятому році життя, а при штучному поновленні лісосік в умовах Лісостепу, коли головна порода вводиться в культуру частково, часто доводиться її освітлювати і раніше. Для українських лісів з надзвичайно сприятливими кліматичними і ґрунтовими умовами офіційний поділ на три види рубок догляду і встановлені вікові обмеження були малопридатними. Потрібно відмітити, що відсутність попиту на дрібний лісоматеріал довгий час взагалі гальмував широке застосування рубок догляду. У 1922 р. була видана «Інструкція для впорядкування лісів України», за якою були встановлені нові вікові обмеження для рубок догляду, а саме: прочистки — до 20 років, проріджування — 21 — 40 і прохідні рубки — понад 40 років. Але вони скоріше враховували не особливості росту і розвитку насаджень, а зручність господарських розрахунків бо строки рубок все ж були пов'язані з класами віку.

Було офіційно визнано, що в лісах нашої країни сформувалися чотири види рубок догляду: освітлення — у деревоста-нах до 10 років, прочистки — у деревостанах 11 — 20-річного віку, проріджування — у хвойних і твердолистяних деревостанах насіннєвого походження 21 — 40 років, а у м'яколистяних і твердолистяних порослевого походження — 21 — 30 років, прохідні рубки проводяться після закінчення проріджування і припиняються за один клас віку до головної рубки. У більшості зарубіжних країн існують терміни «освітлення», «прочистки», а «проріджування» і «прохідні» об'єднують у один термін — «проріджування». Слід погодитись, що наша термінологія більш вдала, бо вона деталізує догляд за лісом з врахуванням основних відмінностей у рості і розвитку деревостанів з віком. У табл. 27 наведено вікові обмеження для проведення рубок догляду у різних за породним складом і походженням насадженнях.

Освітлення. Проводять у більшості насаджень до 10-річного віку. Мета цього виду рубок — видалити з насадження небажані другорядні породи, які часто заважають росту головних, чим створюють загрозу витіснення їх з насадження. Зрозуміло, що це лісівницький захід, який проводиться, як правило, у мішаних молодняках і спрямований на схоронність якомога більшої кількості рослин головної породи. Освітлення призначається тоді, коли у молодняку з'явилась загроза заглушення головної породи другорядними і проводять їх у цьому випадку при будь-якому ступені зімкнутості пологу деревостану. Цей вид рубок повинен проводитись своєчасно, щоб зберегти до наступного — прочисток — достатню кількість екземплярів головної породи. Якість цих дерев буде оцінюватися подальшим доглядом.

Освітлення необхідно проводити не тільки у мішаних лісових насадженнях, а й у чистих, незважаючи на те, що в 5 — 10-річному віці на верхні частини крони більшості деревних рослин потрапляє сонячне світло. Рубку слід проводити в тому випадку, коли в насадженні відмічається надмірна густота, ознакою якої вважають глибоке вростання одна в одну крон сусідніх дерев, а також велику витягнутість стовбурів. У таких молодняках усі дерева знаходяться в умовах світлового і ґрунтового голодування, які уповільнюють зростання, а у випадках посухи можуть призводити до масового всихання. Розрідження надмірно густих молодняків ліквідує загрозу масового відпаду, особливо це стосується південних районів, де бракує вологи. Часто при освітленні в чистих листяних молодняках вирубують порослеві екземпляри, які ростуть швидко і затінюють деревця насіннєвого походження.

Прочистки. Проводять після освітлень з метою покращити склад майбутніх насаджень. Термін виник від характеру рубки: деревостан «прочищають», тобто видаляють з нього все, що за своїми ознаками не задовольняє лісівника — небажані породи, дерева з поганою якістю, або відмираючі і т. д. Оскільки небажана частина деревостану може бути як у мішаних, так і в чистих молодняках, то прочистки проводять і в одних, і в других. Якщо у насадженні не проводились освітлення, то при прочистках вирішуються завдання, які стоять і перед освітленням і перед прочистками. Одночасно з формуванням бажаного складу деревостану при прочистках намагаються забезпечити рівномірне розташування дерев головної породи на площі, а також почати кількісне регулювання деревних порід, що складають деревостан. При цьому видаляються незадовільні за формою стовбури і пошкоджені дерева як другорядних, так і головної породи. Все це підвищує якість майбутнього насадження і формує майбутню його структуру.

Прочистки у мішаних насадженнях повинні враховувати форму майбутнього деревостану. Це значить, що потрібно лишати не тільки головну породу, але й певну кількість підгінних порід, які з віком сформують другий ярус На практиці часто трапляється, що у лісівника «не піднімається рука» на вирубку дерев головної породи. В результаті формуються чисті насадження з головної породи там, де повинні вирощуватись мішані і складні за формою. Таку помилку виправити подальшими видами рубок догляду практично неможливо. Тому, якщо у мішаному молодняку головна порода представлена надмірною кількістю екземплярів, гірші з них потрібно вирубувати. Краще лишати вже сформовані невеликі чисті біогрупи дерев як головної, так і підгінних порід, маючи на увазі, що з віком від них залишиться по одному-два дерева.

Отже, при прочистках починається селекційний відбір у мішаних молодняках, який націлений на майбутнє насадження.

Проріджування. Завдяки цьому способу рубки регулюються взаємовідносини між деревами, відбираються кращі і створюються для них умови, за яких зміг би сформуватися гінкий, повнодеревний, очищений на достатню висоту стовбур. Саме цьому сприяє вирощування насадження достатньо високої густоти. Проріджування вважають доглядом за формою стовбура і крони, але це не означає тільки видалення з насадження дерев, які мають дефекти стовбура, хоча така операція обов'язкова. Головне — забезпечити потрібну густоту стояння дерев, при якій крони займають від третини до чверті довжини стовбура, що забезпечує нормальний хід фотосинтезу і інших фізіологічних процесів. На період проведення проріджування у більшості деревних порід припадає період швидкого зростання у висоту, який вже не повторюється протягом життя дерева. Так, середня висота соснового деревостану з 20 до 40 років подвоюється, а далі приріст у висоту гальмується. Ясно, що в такий важливий період життя насаджень вести догляд треба дуже обережно, враховуючи всі особливості їх росту. Багато лісівників, в тому числі і Г. Ф. Морозов, застерігали проти грубого втручання у життя чистих насаджень при проріджуваннях, вважаючи за краще обмежуватись видаленням усохлих дерев.

У мішаних насадженнях густоту деревостану потрібно визначати з урахуванням майбутнього другого ярусу. Наприкінці періоду проріджування мусить формуватися другий ярус.

Прохідні рубки. їх проводять з метою збільшення приросту кращих дерев і підвищення товарності насаджень. Коли вже сформовано потрібний склад деревостану, забезпечена висока повнодеревність стовбурів кращих дерев і відповідних розмірів крона, його необхідно зріджувати, щоб згодом з'явився так званий грунтово-світловий приріст. При зріджуванні деревостану, у якого ріст у висоту після 40 років уповільнюється, з'являється можливість збільшення обсягу крони, а значить, і поверхні листя, хвої. Збільшення фотосин­тетичної поверхні, краще її освітлення проходить паралельно з освоєнням кореневою системою більших обсягів ризосфери. Все це активізує процес фотосинтезу, продукти якого відкладаються на меншій кількості стовбурів дерев, тому відмічається помітний радіальний приріст. Він відбувається на сформованих, високорослих стовбурах, тому в цілому якість і цінність сортиментів з них буде більш високою. Але це не означає, що відразу після проведення прохідної рубки радіальний приріст зросте. Як показала практика, потрібно після рубки не менше трьох років, щоб приріст на стовбурах кращих дерев помітно збільшився.

При проведенні прохідних рубок у більш багатих лісорослинних умовах доцільно формувати другий ярус або підлісок. В цьому випадку грунт не буде заселятися трав'яною, насамперед злаковою, рослинністю. Часто в соснових насадженнях, які ростуть в умовах багатого субору, або в складних суборах, поява другого ярусу чи підліску з ліщини позитивно впливає на малий кругообіг речовин, чим сприяє росту основного соснового деревостану.