Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
КАФЕДРА «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ФІНАНСИ»
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Контролінг»
Виконав: студент гр.ЗЕП-43в Токарев Д.А.
Перевірив:
к.держ.упр., доц. Сухіна О.О.
Макіївка, 2011
ЗМІСТ
2. Об’єкт, предмет та основна мета контролінгу
21. Сутність і мета використання нормування та бюджетування
Практичне завдання №2
Практичне завдання №10
Список використаної літератури
2. Об’єкт, предмет та основна мета контролінгу
З ослабленням тотального держконтролю менеджмент цілком природно вийшов у підприємництво. У нас слова «контроль» і «control» можуть мати чи не протилежні значення. Тому в розумінні цієї функції або концепції менеджменту, раціональному європейському або американському менеджерові ніколи не зрозуміти того, що називали контролем ми. А щодо «контролінгу», то йому, дійсно, довелося на пострадянському бізнес-просторі несолодко. Набагато легше далася концептуальна революція від збуту до маркетингу або від Держплану до стратегії. Концепція контролінгу приходить до нас із запізненням, практично замикаючи ряд функціональних ноу-хау, що впроваджуються й адаптуються в нас «із західної подачі». Проблема збільшується тим, що як у Європі, так і в Америці в наявності теоретичні й практичні «хитання» в даній сфері управлінських знань. Проте контролінг необхідний нашому менеджменту й бізнесу, як повітря, як нова філософія, що дозволяє раціоналізувати хаотичні підприємницькі й адміністративні потуги, як метод, що забезпечує прогнозований результат діяльності й ефективний зворотний зв'язок.
Соціальним контролем реалізується принцип зворотного зв'язку в керуванні будь-якими процесами й системами».
Протягом століть соціальний контроль був сутністю керування. Знадобилося п'ять управлінських революцій, щоб контроль перетворився на одну з функцій керування. До цього він був повноправною й безроздільною метатеорією. Метою всіх, еліти зокрема, яким би видом діяльності вони не займалися, був соціальний контроль над населенням, що дозволяло на свій розсуд використати ресурси й території. Як відомо, перше значення англійського «control» — «керування, регулювання». Відповідно, одним зі значень дієслова «to control», крім «управляти», «регулювати», виступає «тримати в покорі».
Підприємництво (буржуазія) зароджувалося в протистоянні із застарілими формами соціального контролю. Бізнес — це прагнення до волі, іншим формам «усвідомленої необхідності». Бунт маргіналій-підприємців ніколи не закінчився б успішно, якби вони не створили нові правила гри, не відстояли в боротьбі з державами на власну ідентичність. Соціальний контроль над корпоративними структурами звузився до вузького прошарку зацікавлених осіб — менеджерів-власників та акціонерів. Як видно, споконвічно контролінг був націлений, насамперед, на фінансові показники діяльності, а контролери відігравали роль ревізорів на підприємстві. Перша компанія, що ввела цю посаду в штатний розклад, стала General Electric. Це трапилося в 1892 р. Цікава деталь: уже тоді контролер через специфіку керування на американських підприємствах не міг обмежитися лише ревізорською й фінансовою діяльністю. Найбільш далекоглядні боси побачили в ньому додатковий канал інформації між зборами акціонерів, радою директорів і президентом компанії. Однак до часу це було лише винятком із правила.
Подальший розвиток контролінгу пов'язаний зі світовими кризами й депресіями. Так було в Штатах у 30-х роках, коли був створений «Американський інститут контроллерів» (1931, з 1962 р. — «Financial Executives Institute»). Так трапилося в Німеччині 70-80-х років минулого сторіччя, коли виявилося, що корпоративна культура й контролінг на підприємствах, скроєні за заокеанським зразком або засновані на місцевих поданнях про облік та аудит, виявилися неспроможними вирішити проблеми економіки в процесі глобалізації. У результаті з'явилася європейська модель контролінгу.
У нас «процес пішов» на початку 90-х років. Спроби створити систему управлінського обліку, синхронізувавши її зі стратегічним й оперативним плануванням, — це вже і є початок впровадження контролінгу. Безумовним лідером тут довгий час залишалася банківська сфера, однак за останні п'ять років в орбіту контролінгу потрапляють усе більше й більше промислових підприємств. Темпи і якість поки що залишають бажати кращого, але процес пішов.
Предметом вивчення «Контролінгу» є процес оперативного та стратегічного управління підприємством як системи, спрямований на досягнення усіма структурними підрозділами стратегічних і поточних цілей та прийняття управлінських рішень з оптимізації співвідношення «витрати - обсяг - прибуток».
Основною метою контролінгу є орієнтація управлінського процесу на досягнення всіх цілей, які стоять перед підприємством. Наприклад, досягнення певного рівня прибутку, рентабельності чи продуктивності організації при заданому рівні ліквідності, завоювання частки ринку, усунення конкурентів і т.д.
Ціль системи контролінгу визначає основні її функції. Серед фахівців в області обліку не існує єдиної думки щодо цього питання. Так, наприклад, Штрайт Б., Петрик Є. дотримуються тієї точки зору, що контролінгу властиві функції планування, контролю, регулювання й інформаційна функція. Проф. Івашкевич В.Б. зупиняється тільки на трьох функціях контролінгу: інформаційній, контрольній, функції управління. Сухарева Л.О. і Петренко С.М. відзначають інформаційну, обліково-контрольну, аналітичну функції і функцію планування. Мельник Л.Г. і Карінцева О.І. виділяють наступні функції контролінгу: інформаційну, функції координації планів діяльності, планування, контролю, ревізії та внутрішнього аудиту, методологічного забезпечення та внутрішнього консалтингу. Терещенко О.О. вважає, що для контролінгу характерні функції координації, фінансової стратегії, планування та бюджетування, бюджетного контролю, внутрішнього консалтингу та методологічного забезпечення, внутрішнього аудиту та ревізії. Проф. Єпіфанов А.О. та проф. Козьменко С.М. відзначають окрім інформаційної функції, функцій обліку, підтримки процесу планування та контролю за реалізацією планів ще й функцію оцінки процесів, що протікають, функцію виявлення відхилень, їх причин та розробки рекомендацій для керівництва щодо уникнення причин, які визвали ці відхилення, а також функцію проведення спеціальних досліджень.