Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему. При цьому максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами поточної успішності та підсумкового контролю складає відповідно 50 і 50 балів. Результат поточної успішності зараховується при загальному (підсумковому) оцінюванні знань студентів.

Порядок проведення семінарських занять для студентів денної і вечірньої форми навчання.

Системність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється за максимальною оцінкою 30 балів із 50, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Шкала оцінювання відповідей на семінарських заняттях становить 0-5 балів за кожне семінарське заняття (0 балів – повторне вивчення теми, 1-2 бали – оцінка «незадовільно», 3 бали – оцінка «задовільно», 4 бали – оцінка «добре», 5 балів – оцінка «відмінно»).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент протягом семестру на семінарах (30 балів), розраховується на підставі реальної кількості занять, відведених згідно з навчальним планом на даний вид роботи (6 семінарів). При цьому враховуються:

для оцінки «задовільно» та «добре» – активність та рівень знань при обговоренні передбачених програмою питань, винесених на семінар;

для оцінки «відмінно» – успішність при виконанні різного роду практичних завдань, що пропонуються для виконання, а також компетенції, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять (обговорення проблемного питання, кейсу, ситуаційної вправи, презентації тощо).

Порядок проведення модульних завдань для студентів денної і вечірньої форми навчання.

Передбачається виконання 2-х модульних завдань. Оцінка модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 0-10 балів із 50, якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль (0-5 балів за кожний модуль).

Перше модульне завдання містить питання, що відносяться до тем 1-5, друге – до тем 6-10.

Порядок і час складання модульних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми і доводяться до студентів на початку семестру.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами денної і вечірньої форми навчання.

Написання реферату (есе) за заданою тематикою передбачає висвітлення актуальної політологічної проблеми з формулюванням відповідних практичних висновків.

Пошук, підбір та огляд науково-літературних джерел з політології за заданою тематикою передбачає формування вмінь та навичок адекватного орієнтування в інформаційному просторі, селекції необхідної інформації та вміння її застосовувати в реальному житті.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій має на меті формування в структурі аналітичної діяльності студента навичок щодо критичного осмислення інформації, її оцінювання відповідно до певних аксіологічних систем та подальшого використання в дидактичному процесі.

Участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, симпозіумах є додатковим чинником активізації пізнавальної активності студента, формування в його дидактичній культурі науково-аналітичної складової.

Виконання індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами заочної форми навчання в цілому відповідає підходам, розробленим для денної і вечірньої форм (за винятком балів).

Додатковим завданням є підготовка «політичного портрету» відомого державного або міжнародного діяча. Завдання передбачає формування вмінь та навичок, спрямованих на конкретизацію особистісного (суб’єктивного) фактору політики, визначення механізмів впливу індивідуальних рис політичних лідерів на функціонування політичних систем, у які вони залучені.

Контроль знань у формі іспиту здійснюється на основі виконання студентом екзаменаційних завдань. Іспит з науки «Політологія» проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, визначеними у відповідальності з програмою науки, яка доводиться до студентів на початку навчального семестру.

Екзаменаційний білет містить 6 рівноцінних питань і складається таким чином, щоб він охоплював всю програму курсу. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за шкалою 0-10 балів залежно від рівня знань.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

Оцінка за 100-бальною шкалою1	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
10	відмінний
8	добрий
6	задовільний
0	незадовільний

Для оцінювання відповідей студентів використовуються наступні критерії:

• відмінному рівню (10 балів) відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, у якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене программою науки; уміння використовувати знання для аналізу соціального життя суспільства та аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, закономірностей, випадковостей, суспільних явищ і процесів.

• доброму рівню (8 балів) відповідає на поставлене питання, добре володіння понятійним апаратом, методами і методиками, розумінням зв’язків між соціальними явищами, процесами та відносинами.

• задовільному рівню (6 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу дисципліни “Політологія”, але не зміг переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання рекомендованої літератури.

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, у якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів (до 60%), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту, а набрані за іспит бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка з науки «Політологія» складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо ж на іспиті студент набрав менше 30 балів, то загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю (іспиту).

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням в традиційну 4-бальну та шкалу за системою ECTS в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	(відмінно)
B	80-89	(добре)
C	70-79
D	66-69	(задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни