61. Основні експериментальні роботи Яна Ван Гельмонта.

Експериментальне вирішення питання про те, за рахунок чого будують свої тканини рослини, зробив голландський дослідник природи Ян ван Гельмонт (1629). Вирощуючи протягом 5 років вербову гілку в горщику із зваженим грунтом, він встановив, що за час досвіду вага гілки збільшилася в 30 разів, тоді як вага грунту майже не змінилася. Гельмонт прийшов до висновку, що основне джерело живлення рослини не грунт, а вода. Не дивлячись на помилковість такого виводу, цей досвід мав велике значення, т.к. прі вивченні рослин вперше був застосований кількісний метод – зважування.

62.Ван Гельмонт про ферменти в живих організмах.

Термін «фермент» був запропонований у 17 столітті хіміком ван Гельмонтом для опису механізмів травлення. В кінці 18 — на початку 19 століття вже було відомо, що м'ясо перетравлюється шлунковим соком, а крохмаль перетворюється на цукор під дією слини. Проте механізм цих явищ був ще невідомий.

63. Парацельс і сучасна фармацевтична хімія.

1493–1541 рр. Жив і працював засновник ятрохімії Парацельс, який стверджував, що організм людини є сукупністю певних хімічних елементів, а порушення його співвідношення призводить до хвороби, і для її лікування слід уводити хімічні речовини, яких бракує. Він, як і Гален, зазначав, що слід застосовувати не всю лікарську рослину, а лише виділену «діючу основу». Парацельс заснував напрямки ятрохімії й фармацевтичної хімії.

64. Провідні вчені ятрохімічного розвитку хімії.

Ян Гельмонт (1577 — 1644), за професією лікар; Франциск Сильвій (1614 — 1672), що користувався, як медик, великою славою і усунув з ятрохімічного вчення духовні впливи; Андреас Лібавій (бл. 1550 — 1616), лікар з Ротенбурга.

65. Період, географія та характер діяльності: Ваночо Бірінгучо

(1480-1539), італійський інженер і науковець , головна робота «Про піротехніку»своєрідна технічна енциклопедія того часу.

66. Період, географія та характер діяльності: Георг Агрікола.

(1494—1555), німецький вчений, займався мінералогією та виплавкою металів з їх руд(срібло, мідь, свинець), описав виробництво бісмуту,є одним із основоположників технічної хімії.

67. Період, географія та характер діяльності: Франсуа Палісі.

(1499-1590),французький дослідник, займався вивченням хімічних властивостей металів та мінералів.

68. Період, географія та характер діяльності: Іоганн Глаубер.

(1604-1670), німецький алхімік, аптекар і лікар. Вивчав склад і будову солей і кислот та описав сирий бензол, що був одержаний перегонкою кам’яновугільної смоли.

69. Період, географія та характер діяльності: Парцельс.

(1493-1541), італійський вчений, засновник ятрохімії. Він вважав, що основне завдання алхімії не пошуки способів отримання золота, а виготовлення лікарських засобів. Він запозичав з алхімічного вчення те, що існують три основні частини матерії ртуть, сірка, сіль, яким відповідають властивості летучості, горючості і твердості. Ці три елементи складають основу макрокосму (Всесвіту) і пов'язані з мікрокосмом (людиною), утвореним духом, душею і тілом. Переходячи до визначення причин хвороб, Парацельс стверджував, що лихоманка і чума відбуваються від надлишку в організмі сірки, при надлишку ртуті наступає параліч