1323- 1340- Поступовий занепад

Загибель князів, які не мали дітей, увірвала пряму лінію династії Романовичів, що призвело до

-посилення політичного впливу галицького боярства,

-зростання чвар та усобиць у феодальній верхівці,

-втручання іноземних держав у внутрішні справи галицько-волинських земель.

Майже 2 роки галицько-волинський трон залишався без правителя. Лише 1325р. внаслідок компромісу між місцевим боярством і правителями Польщі, Угорщини та Литви, главою було обрано 14-річного мазовецького князя Болеслава Тройденовича, сина Марії, дочки Юрія І Львовича. Юний князь, який прийняв православ’я та ім’я Юрія ІІ Болеслава, не став маріонеткою в руках бояр, а проводив самостійну внутрішню і зовнішню політику. Проте апогей свого розвитку ГВК вже пройшло. Період правління Юрія ІІ став поступовим занепадом ГВК:

• посилився ординський вплив;

• безуспішною була боротьба з Польщею за Люблінську землю;

• міста дедалі більше контролювалися іноземними купцями та ремісниками;

• національна знать відійшла від адміністративної влади;

• місцеве населення наверталося до католицизму.

Масове невдоволення народу політикою Юрія ІІ дало підставу боярам не тільки для анти князівської агітації, а й для активних насильницьких дій. Внаслідок боярської змови у квітні 1430р. Юрія ІІ Болеслава було отруєно.

Після смерті останнього ГВК Юрія ІІ 1340р. польський король Казимир ІІІ напав на Львів, пограбував княжий палац на Високому замку (звідки вивіз дві корони величезної вартості, оздоблені коштовним камінням і перлами, а також мантію і трон), але незабаром змушений був відступити.

Після цієї події зберегти єдність ГВК вже не вдалось. Протягом короткого часу держава занепала та розчленувалась. Ії територія була поділена між:

• Польщею – Галичина;

• Литвою – Волинь;

• Молдавією – Буковина.

Роль гвк в історії української державності:

1. Була спадкоємцем Київської русі.

2. Зберегло від завоювання та асиміляції південну та західну гілки східного слов’янства, сприяло їхній консолідації та усвідомленню власної самобутності.

3. Стало новим після занепаду Київської русі центром політичного та економічного життя.

4. Модернізувало давньоруську державну організацію.

5. Розширило сферу дії західноєвропейської культури, сприяло поступовому подоланню однобічного візантійського впливу.

6. Продовжило славні дипломатичні традиції Київської Русі, ще 100 років після встановлення золотоординського іга представляло східнослов’янську державність на міжнародній арені.

Питання для закріплення

1. Князя Романа Мстиславовича прозвали у народі Великим. В чому полягали заслуги Романа Мстиславовича?

2. Наведіть факти, які дають підстави вважати Данила:

• визначним будівничим;

• талановитим полководцем;

• неабияким дипломатом.

3.Які міста побудував Данило?

4.Назвіть причину коронації Данила Галицького? Коли це відбулося?

5.Виділіть причини створення ГВК?

6.За якого князя ГВК досягло розквіту?

7.В чому полягає роль ГВК у світовій історії?

8.Виділіть причини занепаду князівства?

9.Чому ГВК вважають спадкоємицею Київської русі?