55. Цифровий фазометр. Структурна схема, принцип роботи.

Зсув фаз двох електричних сигналів неважко перетворити в часовий інтервал за допомогою формувачів імпульсів, використовуючи моменти переходів цих сигналів через нуль.

Рис. 7.4Структурна схема та часовідіаграмироботи цифрового фазометра

На рисунку 7.4. наведена схема цифрового фазометра - приладу для вимірювань зсуву фаз між двома синусоїдними сигналами частотою .

Принцип дії фазометра полягає у перетворенні вимірюваного зсуву фаз між сигналами та в часовий інтервал з подальшим вимірюванням цього інтервалу способом, описаним у попередній схемі(за проміжок часу підраховується кількість імпульсів, які надходять на вхід лічильника імпульсів ЛІ, а результат відображається на пристрої відображення інформації ПВІ).Досліджувані сигнали тут надходять на формувачі імпульсів Ф1 та Ф2, які виробляюті імпульси та у моменти переходу через нуль вхідних сигналів. Ці імпульси керуюті роботою тригера ТГ, який формує означений часовий інтервал . Оскільки імпульсів з; час буде , а зсув фази між та дорівнює , то залежність між та визначиться як, Для отримання результату вимірювання у радіанах чи градусах необхідно задаті відповідне значення зразкової частоти. Такі фазометри використовуються для вимірювань зсуву фаз між гармонічними чи імпульсними сигналами частотою до декількох мегагерц з точністю до сотих часток відсотка. Недоліком таких приладів є залежність показів від частоти вхідних сигналів.

56.Імпульсна перехідна функція. Функція перетворення.

57.Перехідна функція.Функція перетворення.

58.Амплітудно-частотна характеристика. Фазочастотна характеристика.

Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) – залежність модуля коефіцієнта передачі від частоти вхідного сигналу.

Фазочастотних характеристика (ФЧХ) – залежність зсуву фази між вхідним і вихідним напругою від частоти або фаза коефіцієнта передачі.

59.Різновиди інформаційно-вимірювальних систем.

Інформаційно-вимірювальні системи (ІВС) – це сукупність вимірювальних каналів, засобів вимірювальної техніки і зв'язку, обчислювальних та інших технічних пристроїв, а також керуючих та обчислювальних програм, об'єднаних для отримання вимірювальної інформації про стан досліджуваного об'єкта в цілому. Вимірювальні системи призначаються для вимірювання не однієї величини, а сукупності величин, які характеризують стан об'єкта. При цьому ці величини можуть бути як одного виду, так і різного виду, що характеризують різні властивості об'єкта.

Залежно від призначення вимірювальних систем розрізняють інформаційно-вимірювальні, контрольно-вимірювальні та діагностично-вимірювальні системи (рис. 8.2).

Завданням інформаційно-вимірювальної системи є визначення розмірів вимірюваних величин – параметрів досліджуваного об'єкта, тобто кількісного оцінювання процесів, що відбуваються в об'єкті. Такі системи переважно використовують в наукових дослідженнях.

Якщо стоїть питання встановити чи параметр (параметри) об'єкта є в нормі, чи ні, то виникає потреба реалізації формування нижнього та верхнього допустимих рівнів для кожного з параметрів об'єкта, порівняння результатів вимірювань з цими рівнями і формування відповідного результату контролю. Такі функції виконують контрольно-вимірювальні системи. Отже, контрольно-вимірювальна система, крім кількісного оцінювання параметрів стану об'єкта, дає також якісну його характеристику: чи об'єкт (його параметри) є в нормі, чи ні.

Якщо ж один чи декілька параметрів, що характеризують стан об'єкта, виходять за межі допуску, то виникає проблема встановлення причини такого стану. Відповідь на це запитання дає діагностично-вимірювальна система. У такій системі результати діагностики отримують за допомогою відповідного збудження об'єкта і вимірювання та опрацювання реакцій на ці збудження.