- •8. Параметри засобів вимірювання.
- •9. Характеристики засобів вимірювання.
- •12. Динамічні характеристики засобів вимірювання
- •20. Тензорезистивні вимірювальні перетворювачі.
- •13. Динамічні характеристики перетворення в часовій області.
- •14. Динамічні характеристики перетворення в частотній області.
- •15. Класифікація похибок засобів вимірюванння.
- •16. Нормування похибок засобів вимірювання. Класи точності.
- •17. Міри. Класифікація мір.
- •18. Вимірювальні перетворювачі. Класифікація вимірювальних перетворювачів.
- •19. Резистивні вимірювальні перетворювачі. Їх класифікація.
- •20. Тензорезистивні вимірювальні перетворювачі.
- •21. Терморезистивні вимірювальні перетворювачі.
- •22. Фоторезистивні вимірювальні перетворювачі.
- •23. Ємнісні вимірювальні перетворювачі.
- •24. Індуктивні вимірювальні перетворювачі.
- •25. Аналогові вимірювальні прилади. Їх класифікація.
- •26. Магнітоелектричні механізми аналогових вимірювальних приладів. Переваги, недоліки.
- •27. Електродинамічні механізми аналогових вимірювальних приладів. Переваги, недоліки.
- •28. Феродинамічні механізми аналогових вимірювальних приладів. Переваги, недоліки.
- •29. Індукційні механізми аналогових вимірювальних приладів. Переваги, недоліки.
- •30. Електромагнітні механізми аналогових вимірювальних приладів. Переваги, недоліки.
- •31. Електростатичні механізми аналогових вимірювальних приладів. Переваги, недоліки.
- •32. Шунти. Добавочні резистори.
- •33. Електронні аналогові вимірювальні прилади.
- •34. Біметалеві амперметри.
- •35. Електронно променеві осцилографи.
- •36. Багатопроменеві осцилографи.
- •37. Цифрові запам'ятовувальні осцилографи.
- •38. Цифрові вимірювальні прилади. Їх класифікація.
- •39. Різновиди цифрових вимірювальних приладів.
- •40. Цифрові та аналогові вимірювальні прилади. Принцип їх дії. Переваги, недоліки.
- •41. Системи передачі вимірювальної інформації. Модуляція. Кодування. Детектування.
- •42. Імпульсна модуляція. Її різновиди.
- •44. Модуляція гармонічних сигналів.
- •45. Інформаційно-вимірювальні системи.
- •46. Абсолютна, відносна та зведена похибки вимірювання.
- •47. Фізична величина. Система сі.
- •48. Вимірювання фізичних величин. Методи та фізичні принципи вимірювання фізичних величин. Класифікація.
- •49. Прямі та непрямі вимірювання. Класифікація непрямих вимірювань.
- •50.Класифікація фізичних величин
- •51.Цифровий вимірювач інтервалів часу. Структурна схема, принцип роботи.
- •52.Класифікація еталонів.
- •53.Різновиди аналогових вимірювальних приладів
- •54.Істине значення фізичної величини, дійсне і умовне істинне.
- •55. Цифровий фазометр. Структурна схема, принцип роботи.
- •60. Цифрові вимірювальні прилади прямого і зрівноважу вального перетворення.
47. Фізична величина. Система сі.
Фіз́ична велич́ина — властивість, спільна в якісному відношенні для багатьох фізичних об'єктів, та індивідуальна в кількісному відношенні для кожного з них. Не всі фізичні властивості є фізичними величинами: форма, смак, запах невідносять до фізичних величин.
Система СІ – це сучасна форма метричної системи, збудована на базі семи основних одиниць. СІ є найчастіше використовуваною системою одиниць при проведенні розрахунків в різних галузях науки, техніки, торгівлі тощо. У 1960 11-ю Генеральною конференцією з мір та ваг Міжнародна система одиниць СІ була рекомендована як практична система одиниць для вимірюваньфізичних величин. Головна мета впровадження такої системи — об'єднання великої кількості систем одиниць (СГС, МКГСС, МКС тощо) з різних галузей науки та техніки та усунення труднощів, пов’язаних з використанням значної кількості коефіцієнтів при перерахунках між ними та створенням великої кількості еталонівдля забезпечення необхідної точності. Переваги СІ забезпечують підвищення продуктивності праці проектантів, виробників, науковців, спрощують та полегшують навчальний процес, а також практику міжнародних контактів між державами. На даний момент в СІ визначено сім основних фізичних величин — довжина, маса, час, електричний струм, термодинамічна температура, кількість речовини та сила світла — які, за домовленістю, вважаються незалежними. Відповідними до них основними одиницями виміру є метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, моль та кандела.
48. Вимірювання фізичних величин. Методи та фізичні принципи вимірювання фізичних величин. Класифікація.
Вимірювання – це процес отримання інформації, що полягає у порівняні дослідним шляхом величин, що вимірюються та відомих величин. Виконання необхідних логічних операцій, та надання інформації у числовому вигляді.
Вимірювання класифікуються так. Залежно від часу вимірювані величини поділяються на статичні й динамічні.
Статичні вимірювання застосовуються якщо вимірювана величина залишається постійною в часі. Динамічні — якщо у процесі вимірювання величина змінюється і є несталою в часі.
За способом отримання результатів вимірювань їх поділяють на прямі, непрямі, опосередковані, сукупні та сумісні.
Прямі — вимірювання однієї величини, значення якої знаходять безпосередньо, без перетворення її роду та використання відомих залежностей.
Непрямі — вимірювання, у яких значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення роду величини чи обчислення за відомими залежностями їх від декількох величин, що вимірюються прямо.
Опосередковані — непрямі вимірювання однієї величини з перетворенням її роду чи обчисленнями за результатами вимірювань інших величин, з якими вимірювана величина пов´язана явною функціональною залежністю.
Сукупні — непрямі вимірювання, в яких значення декількох одночасно вимірюваних величин отримують розв´язанням рівнянь, що пов´язують різні сполучення цих величин, які вимірюються прямо чи опосередковано.
Сумісні — непрямі вимірювання, в яких значення декількох одночасно вимірюваних різнорідних величин отримують розв´язанням рівнянь, що пов´язують їх з іншими величинами, котрі вимірюються прямо чи опосередковано.
За способом вираження результатів вимірювання їх поділяють на абсолютні й відносні.
Абсолютні — це вимірювання, що базуються на прямих вимірюваннях однієї чи кількох основних величин, або вимірювання з використанням значень фізичних констант.
Відносні — вимірювання відношення певної величини до однойменної величини, що відіграє роль одиниці, або вимірювання величини стосовно однойменної величини, що прийнята за вихідну.