Музично-ритмічні заняття

Переходячи до музично-ритмічного виховання, педагог на уроці насамперед знайомить дітей з розумінням чіткого ритму, приділяючи цьому спочатку не більше п’яти-семи хвилин. Починати заняття можна з третього уроку за програмним матеріалом.

Посадивши дітей півколом, педагог пропонує їм повільно плес­кати в долоні разом з ним і лічить - “раз”, “два” і так далі. Гра має проходити весело, педагог, усміхаючись, називає імена тих, хто по­милився. А того, хто помилився кілька разів, виводить на середину і він повинен виконати яке-небудь завдання за бажанням дітей: обер­нутися навколо себе, розказати короткий вірш, проспівати пісеньку тощо. На наступному уроці повторюють перше завдання і розучують друге. Принцип гри той самий, але рахунок інший -“раз”, “два” або “раз”, “два”, “три”. Від уроку до уроку, даючи завдання з різними ри­тмічними рисунками, педагог привчає дітей до різного ритму з оплес­ками на першу чверть, другу, четверту, потім з паузами: на “раз”“ - оплеск, на “два”, “три”, “чотири” і пауза і т. д. Завдання не повинні бути складними.

Наступний період навчання - поєднання оплесків з кроками на місці. Педагог ставить дітей у півколо і на тих самих іграх, пройдених з оплесками, вони засвоюють кроки з оплесками. Виконання цього завдання дається дітям значно важче, але й воно має відбуватися ве­село, у формі гри. Після його засвоєння діти переходять до виконання усіх цих ігор-завдань під музику.

Супровід повинен бути легким, простим - знайома дітям пісень­ка або марш, не більше 8 тактів. Педагог програє його, дає дітям можливість добре вслухатись в музику, пояснює рахунок і приступає до виконання завдань. Уся увага дітей повинна бути спрямована на му­зику, тому ні на ходу, ні на осанку, поки не зміцніє музичне сприй­няття, педагог не звертає уваги. Засвоївши виконання цих перших ру­хів під музику, діти слухають максимально доступне пояснення педагога про те, що таке такт, скільки в ньому чвертей, що таке музи­чна фраза, із скількох тактів вона складається (беручи за основу фра­зу на 8 тактів і дводольний розмір). У чотиридольному розмірі педа­гог практично навчає дітей, як вступати на початку музики і чітко зупинятись на закінчення фрази. На інших етапах уроку робота над засвоєнням рухів і побудов іде ще без музичного супроводу. Закінчи­вши етап музично-ритмічного виховання, педагог приступає до вико­нання пройдених дітьми ігор-завдань на рухи і “побудови” з музи­кою. Спочатку програє супровід, а пізніше, за тактами «розкладає» завдання. Під час цього процесу зміст завдання тимчасово випуска­ється, поки діти добре не засвоять рухи під музику, потім педагог знову звертає їхню увагу на образний зміст завдання.

Основні вимоги до навчального процесу:

• чітка система поточних завдань і майбутньої перспективи, щоб уникнути проявів стихійності і випадковості у навчанні;

• простий, посильний для певного віку матеріал;

• обсяг знань, умінь, навичок з урахуванням віку дітей;

• послідовне підвищення вимог до якості виконання, вільного користування навичками й уміннями; поступове ускладнення й збі­льшення обсягу матеріалу від молодшого до старшого віку;

• розміщення матеріалу від простого до складного, що забезпе­чує системність і послідовність викладання (якщо це правило пору­шується, навчання не буде правильним);

• репертуар, що дається дітям, за своїми сюжетами, темами, жа­нрами, прийомами, якими користуються при його опрацюванні, по­винен бути різноманітним, оскільки одноманітність заважає всебічному естетичному вихованню;

• підкреслення впливу і значення музики в естетичному вихо­ванні дитини і приділення серйозної уваги якості її добору; музика точно повинна відповідати вікові дітей, щоб вони могли сприйнятий;

• зміст матеріалу повинен враховувати особливості розвитку процесів сприйняття, уяви, пам’яті, почуттів, здібностей, активності, самостійності, художньої діяльності вихованців;

• хореографічними засобами для дітей дошкільного віку мають бути танцювальні рухи, комбінації, побудови, ігри, етюди, музично- ритмічні завдання, елементи класичного екзерсису тощо.