64 Характер сучасного суспільства і перспективи його розвитку. Типологія суспільної організації. Сучасне суспільство - цс система соціальних спільностей.

Сучасне суспільство продовжує осуджувати самогубство, хоча і не в таких жорстких формах, як раніше. Тому в сучасних дискусіях про «право НА смерть» мають на увазі не самогубство як активну дію суб'єкта, а людину, яка вмирає і їй штучно уповільнюють прихід смерті. Проблема «права і смерті» трансформувалась у проблему евтаназії(в грец. — легка смерть) - неболісної, легкої смерті. Сучасне суспільство зустрілось з проблемою психічного здоров'я людини, її здатності адекватно реагувати на прискорення ритму життя, інформація перевантаження, на швидку зміну нормативної орієнтацій. Психологічна втома, мораль індиферентність, наростання маніакальних синдромів симптоми, ознаки зіткнення природи і суспільної природи людини.

Сучасне суспільство охоплене масовим порушеннями законності, що тягнуть тяжкі економічні, політичні та інші наслідки. В чому ж причина? По-перше, диктат в недалекому минулому адміністративних актів, що привчали громадян до слухняності і покірливого виконання. В процес демократизації у масовій свідомості і поведінці людей, ейфорія законотворчості не привела, на жаль, до перелому у співвідношенні правомірної та неправомірної поведінки. Скорочення «минулих ідеалів» за низької правової культури сприяло не тільки зростанню правопорушень, але й масовому відчуженню громадян від нових законів. По-друге виникли конституційні конфлікти, розширюється курс на самостійність в обстановці нехтування законність юридичними і фізичними особами, створюється ілюзії уседозволеності/ 66. Поняття інтерсуб'єктивності в філософії XX ст.

Феноменологія — вчення про феномен, даний людині в досвіді чуттєвого пізнання. Розвиваючи суб'єктивістські традиції в нов. істор. умовах, феноменологія заявила про себе однією з найунікапьніших течій у філософії XX ст., яка на основі виробленого нею оригінального методу аналізу свідомості намагалась розв'язати осн. філософські проблеми буття і пізнання. Творцем і представником феноменології був нім. мислитель Едмун Гуссерль.

У побутовій мові слово феномен вживається в значенні неповторного, незвичного явища, досягнення людини. У філософії - ін. значення, яке можна з'ясувати через співвідношення феномена з явищем - виявом чогось, що відмінне від нього. Для Гуссерля феномен — безпосередня даність, те, що дано з очевидністю.

інтенсифікації творчої діяльності й оптимізації її), з другого — активізується роль науки як однієї з форм культури спрямованої на формування такої моделі суспільства, яка могла б подолати історичну обумовленість розвитку суспільства.

Духовне виробництво в рамках системи суспільного виробництва є товарним виробництвом тією мірою, якою його про­дукція набуває «речової форми товару», яка завдяки своїм властивостям задовольняє людські потреби. При цьом) духовні цінності самі по собі або жодної вартості не мають, або набувають її тоді, коли втягуються у процес одержанш додаткової вартості. У цьому смислі духовне виробництво сучасного суспільства розглядається як індустрія культури. Науково-технічний прогрес підвів цивілізацію до порога нової культури — культури комп'ютерної техніки, яка трансформуючи книжкову культуру, створює новий тип мислення, що орієнтує людину на саморозвиток і формує у не' синтез інтелектуальної образності і чуттєвого моделювання. Основна ознака цієї культури — діалог людини з екраном Комп'ютер — це явище культури знакових систем — культури, проміжної між «світом речей» і «світом людей». Отже, в сучасному суспільстві слід розрізняти цивілізацію і культуру.

У західній філософії досить поширеним є розуміння цивілізації як нового стану культури. Культура стає цивілізацією коли з'являються писемність і міський образ життя. Відповідно з'являється й політична організація суспільства, держава врешті-решт техніка, що характеризує культурний рівень виробництва.

Отже, з точки зору філософії «цивілізація» - технологічна характеристика історично визначеного типу суспільства, матеріально-технічний базис культури.