33

1.Поняття банківського права.

У процесі розбудови демократичної правової держави та, становлення

ринкової економіки важливого значення набуває вдосконалення банківської

системи в державі та ефективне правове регулювання банківської

діяльності. Банківська система управління зазнала суттєвих змін:

створена дворівнева банківська система, все більшого розвитку набуває

діяльність комерційних банків та спеціалізованих кредитно-фінансових

інститутів, розширюються нетрадиційні сфери застосування, банківського

капіталу, істотно змінюється характер взаємовідносин банків із

клієнтурою. З урахуванням цього набуває ваги роль правового забезпечення

банківської діяльності, чим і зумовлена поява такої дисципліни, як

“Банківське право”.

Донедавна питання функціонування банків та їх взаємовідносини з

клієнтурою вивчались у рамках таких навчальних дисциплін, як “Цивільне

право” та “Фінансове право”, а управління в сфері фінансів і кредиту —

“Адміністративне право”. В сучасних умовах постала потреба в

детальнішому вивченні проблем правового регулювання банківської

діяльності, враховуючи міжгалузевий характер цієї діяльності та роль,

яку відіграють нині банки в економічному житті України. Між тим, правове

регулювання банківської діяльності належить до найбільш складних і

найменш розроблених проблем національного права, водночас банківське

право поступово трансформується в самостійну галузь.

Передусім винятково важливе значення має визначення сутності

банківського права і тих суспільних відносин, що ним регулюються.

Банківське право – це система правових норм, що регулюють порядок

організації та діяльності банків України, їх взаємовідносини з клієнтами

(юридичними й фізичними особами), що обслуговуються банками, а також

порядок здійснення банківських операцій. В Україні банківське право поки

ще не е самостійною галуззю права, тому що відсутні характерні лише їй

предмет і метод регулювання суспільних відносин.

2.Характеристика суспільних відносин, що складають предмет банківського права.

Отже, під предметом банківського права слід розуміти самостійну групу суспільних відносин, які виникають у процесі організації, функціонування і розвитку банківської системи України, охоплюють банківську діяльність і банківську справу, якою безпосередньо займається Національний банк України, комерційні банки та фінансово-кредитні установи, а також відносини, що регулюються нормами права в інтересах громадянина, банків та держави.

Ключові категорії банківського права

Таке визначення предмета встановлює межі дисципліни, яка вивчає сукупність норм банківського права і дає можливість орі­єнтуватись на ключові категорії: "банківська діяльність”, "банківська справа”, "банківські правовідносини”, "принципи банківського права”, "суб'єкти банківського права”, а також "нормативні регулятори”.

Професор М. М. Агарков, відкриваючи у 1929 р. курс лекцій з банківського права, починав розгляд предмета з пояснення сутності банку: "Банк є торгове підприємство, яке збирає капітали для систематичного їх розподілу шляхом кредитних операцій”. Порівняємо це визначення з сучасним поняттям банку, яке наводиться у ст. І Закону України "Про Національний банк України”: "Банк — це юридична особа, яка на підставі ліцензії Національного банку України здійснює діяльність по залученню вкладів від фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних умовах”.

Отже, головною ознакою банків, у наведених прикладах визначення цього поняття є банківська діяльність і банківська справа.

Категорія "банківська діяльність”

Категорія "банківська діяльність” у загальному вигляді означає сукупність постійно або систематично здійснюваних операцій різних видів щодо грошей та інших фінансових інструментів, і підпорядковано досягненню єдиної мети — використанню грошей для отримання прибутку.

Банківські операції, які відображають банківську діяльність, це, по суті, угоди, які за своєю правовою природою спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Вони складають предмет діяльності банків, наприклад, прийом вкладів, облік векселів, відкриття банківського рахунку та інші.

Загальноприйнято ще з кінця XIX ст. поділяти банківські операції на активні та пасивні (див. схему), коли банк видає кредит і водночас сам є позичальником грошей.

Таким чином, якщо окреслити предмет банківського права, то це — суспільні відносини, які виникають у процесі банківської діяльності, тобто систематичної діяльності спеціальних суб'єктів — Національного банку України, інших банків та фінансових установ, — з приводу таких об'єктів, як гроші, цінні папери та дорогоцінні метали, і спрямовані на забезпечення належного і ефективного функціонування банківської системи України.

Але неможливо вивчати правові норми, які регулюють банківську діяльність, лишаючи без дослідження правовідносини, з якими вони тісно пов'язані.

Банківські правовідносини — це урегульовані нормами права суспільні відносини, що складаються в процесі банківської діяльності і функціонування банківської системи України.