10. Правопис слів іншомовного походження.

У сучасній українській мові написання слів іншомовного походження визначається такими правилами:

Звук л на письмі передається твердо і пом'якшено (залежно від того, як узвичаєно вимовляти дані слова в сучасній українській мові). Наприклад: твердий л передаємо у словах: аероплан, бал, план, новела, баланс; пом'якшений л передаємо у словах: асфальт, табель, автомобіль, та інші.

Після л в іншомовних словах пишеться завжди е, а не є: пленум, легенда, лекція та ін.

У загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюються: акумуляція, сума, маса, каса.

Але в деяких загальних іншомовних словах подвоєня зберігається: тонна, манна, ванна, брутто, нетто.

Це ж стосується і слів із префіксами: ап-, ім-, ір-, контр-, сюр-, якщо префікс закінчується, а корінь починається однаковим звуком, наприклад: апперцепція, імміграція, контрреволюційний, ірраціональний.

Подвоєння зберігається у власних іншомовних іменах і назвах: Діккенс, Руссо, Уеллс, Шіллер.

У всіх похідних від них словах подвоєння також зберігається: голландський (бо Голландія), марокканець (бо Марокко), міссурійський (бо Міссурі), руссист (Руссо) і т. д.

На початку і в середині слова перед голосним та й пишеться і, а не й: індустрія, історія, тріумф, матері, Індія та ін.

В основах іншомовних слів сполучення голосних іа, іу, іо не змінюється: аксіома, діалектика, радіус. А сполучення іе змінюється на іє: дієта, гігієна, клії та ін.

Літера и пишеться у власних географічних назвах: Америка, Африка, Британія, Париж, Рим.

Літера і пишеться в кінці невідмінюваних слів: журі, колібрі, таксі, поні та ін.

Після приголосних б, п, в, ф, м, г, к, х, л, н в основах іншомовних слів завжди пишеться і: білет, вітрина, економіка, кіно та ін.

Після приголосних л, т, з, с, ц, р, ж, ч, ш в загальних іншомовних назвах перед наступним приголосним пишеться и: директор, тираж, позиція, система та ін. В основах іншомовних слів після голосних пишеть ї: Енеїда, героїчний, архаїчний, егоїзм та ін. Після апострофа, ь, й, е, і пишеться є, а не е: кар'єра, портьєра, гігієна, реєстрація та ін. У словах іншомовного походження після м'яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо пишеться ь: мільйон, досьє, фельєтон, кольє.

11. Синоніми, антоніми, пароніми у різностильових текстах.

14.Текст як засіб різностильової комунікації.

15.Компресія тексту. Правила конспектування.

Конспект (від лат. Conspectus - огляд) є письмовим текстом, в якому коротко і послідовно викладено зміст основного джерела інформації. Конспектувати - значить приводити до якогось порядку відомості, почерпнуті з оригіналу. В основі процесу лежить систематизація прочитаного або почутого. Записи можуть робитися як у вигляді точних витягів, цитат, так і у формі вільної подачі сенсу. Манера написання конспекту, як правило, близька до стилю першоджерела.

Якщо ви хочете отримати максимальну користь при роботі з книгами і навчальними посібниками, необхідно врахувати наступні моменти.

1. Попередньо перегляньте матеріал. Так ви зумієте виявити особливості тексту, його характер, зрозуміти, складний чи він, чи містить незнайомі вам терміни. При побіжному знайомстві з літературою ви зумієте вибрати відповідну різновид конспектування.

2. Знову прочитайте текст і ретельно проаналізуєте його. Така робота з матеріалом дасть вам можливість відокремити головне від другорядного, розділити інформацію на складові частини, розташувати її в потрібному порядку. Використовуйте закладки - це відмінне підмога.

3. Позначте основні думки тексту, вони називаються тезами. Їх можна записувати як завгодно - цитатами (у випадку, якщо потрібно передати авторську думку) або своїм власним способом. Проте пам'ятайте: буяти цитатами можна тоді, коли ви використовуєте текстуальні конспекти. Крім того, в її первісному витяг з тексту завжди укладайте в дужки і позначайте посиланням на джерело та автора.

При конспектування лекцій рекомендується дотримуватися наступних основних правил.

1. Не починайте записувати матеріал з перших слів викладача, спочатку вислухайте його думку до кінця і постарайтеся зрозуміти її.

2. Приступайте до запису в той момент, коли викладач, закінчуючи виклад однієї думки, починає її коментувати.

3. У конспекті обов'язково виділяються окремі частини. Необхідно розмежовувати заголовки, підзаголовки, висновки, відокремлювати одну тему від іншої. Виділення можна робити підкресленням, іншим кольором (тільки не слід перетворювати текст в строкаті картинки). Рекомендується робити відступи для позначення абзаців і пунктів плану, пробільні рядки для відділення однієї думки від іншої, нумерацію. Якщо визначення, формули, правила, закони в тексті можна зробити більш помітними, їх укладають у рамку. З часом у вас з'явиться своя система виділень.

4. Створюйте ваші записи з використанням прийнятих умовних позначень. Конспектуючи, обов'язково вживайте різноманітні знаки (їх називають сигнальними). Це можуть бути покажчики та направляючі стрілки, знаки оклику та питання, поєднання PS (післямова) і NB (звернути увагу). Наприклад, слово «отже» ви можете позначити математичної стрілкою =>. Коли ви виробите свій власний знаковий набір, створювати конспект, а після і вивчати його буде простіше і швидше.

5. Не забувайте про абревіатурах (скорочених словах), знаках рівності та нерівності, більше і менше.

6. Велику користь для створення правильного конспекту дають скорочення. Однак будьте обачні. Знавці вважають, що скорочення типу «д-ть» (думати) та подібні їм використовувати не слід, тому що згодом велика кількість часу йде на розшифровку, а адже читання конспекту не повинно перериватися сторонніми діями і роздумами. Краще всього розробити власну систему скорочень і позначати ними в усіх записах одні й ті ж слова (і не що інше). Наприклад, скорочення «г-ть» буде завжди і скрізь словом «говорити», а велика буква «Р» - словом «робота».

7. Безперечно, організувати гарний конспект допоможуть іноземні слова. Найбільш застосовувані серед них - англійські. Наприклад, скорочене «ок» успішно позначає слова «відмінно», «чудово», «добре».

8. Потрібно уникати складних і довгих міркувань.

9. При конспектування краще користуватися оповідальними пропозиціями, уникати самостійних питань. Питання доречні на полях конспекту.

10. Не намагайтеся зафіксувати матеріал дослівно, при цьому часто втрачається головна думка, до того ж такий запис важко вести. Відкидайте другорядні слова, без яких головна думка не губиться.

11. Якщо в лекції зустрічаються незрозумілі вам терміни, залиште місце, після занять виправте їх значення у викладача.

Щоб збільшити темп конспектування можна використовувати найбільш поширений метод - елементарне скорочення слів (за принципом SMS-повідомлення). Адже найголовніше для збільшення швидкості листи - зменшення часу на виклад інформації. Досягти цього можна двома способами. Перший - швидше водити ручкою, що нерідко призводить до спотворення почерку і неакуратності записів. Другий варіант - значно зменшити шлях цієї самої ручки. Яким чином скоротити час запису?

1. Видалити з слів голосні букви. Без тренування не обійтися, зате через деякий час ви з легкістю будете розуміти, що клвтура - клавіатура і т. д.

2. Використовувати загальноприйняті скорочення - фіз-ра, зам, орг.

3. Застосовувати піктограми та діаграми. Конспект виходить більш наочним, а матеріал запам'ятовується краще.