Ознаками адвербіалізації є :

1) незмінність: втрата форм відм.та дієвідм ;

2) злиття прийменниково-відмінкових форм в одне слово ;

Наприклад: запанібрата, спідлоба, попідтинню, папередодні, спідтишка.

3) набуття нових синтаксичних функцій і зв’язків (обставини і прилягання) ;

Наприклад: добре яблуко і поводився добре.

4) зміна наголосу ;

Наприклад: бігом, кругом, набік.

5) зміна в морфемному складі слова ;

Наприклад:

Тільки окремі прислівники за своїм походженням належать періодові індоєвропейської мовної єдності. Абсолютна більшість їх походить із значно пізнішого періоду, зокрема періоду існування східнослов’янської мовної єдності та доби існування мови української народності. Саме в цю добу, як справедливо підкреслює проф. Л. Гумецька, "розвивається новий, морфолого-синтаксичний спосіб творення прислівників - адвербіалізація, основана на переосмисленні і лексикалізації відмінкових форм інших повнозначних частин мови та прийменникових конструкцій" ( Словотвір прислівників укр .актової мови XIV-XV ст.// УМЛШ.- 1957.-№6.- с.19).

Процес утворення прислівників простежується і в наш час. Про це свідчить чимала кількість прислівникових сполучень, що зберігають зв’язок з частинами мови. Наприклад: без кінця, до вподоби, до загину, в цілому, в основному, на відшибі, по правді, по щирості, все одно, на світанку. (Переписати з "Українського правопису", с.39).

6. Перехід прислівників у інші частини мови. Перехід прислівників у прийменники.

Переходячи в прийменники, адвербіалізовані лексеми втрачають не лексичне значення, а категоріальне (належність до граматичної категорії прислівника), а лексичне значення піддається складному процесові якісних змін.

Зазначимо ті прислівники, які можуть переходити в прийменники :

навколо, близько, всупереч, вверх, вслід, іззаду, кругом, насупроти, напередодні, поблизу, навпроти, спереду, уздовж, осторонь, обабіч, поруч та ін.

Наприклад: "Він виходив близько півночі" (І.Вільде). "Ми підійшли до нього близько". "Орест стояв осторонь" (стежки).

Прислівники переходять у прийменники тоді, коли вони виступають засобом вираження граматичних відношень між іменником і дієсловом. Отже, перехід прислівників у прийменники відбувається за умови, коли прислівник приєднується до залежного від дієслова іменника.

Окремі колишні прислівники (крім, поверх) функціонують у суч.укр.мові тільки як прийменники.

Наприклад: "Ми ввійшли до кімнати, де, крім мене, жило ще кілька учеників"(І.Фр)

"Хома тікав,мов загнаний звірюка. Без картуза, в самій сорочці навипуск поверх штанів, як навіжений, гнав він полем, сам не знаючи куди"(О.Довж.).

Перехід прислівників у сполучники.

Перехід прислівників у сполучники відбувається тоді, коли прислівник втрачає своє лексичне значення і виступає в новій синтаксичній функції – вживається для вираження смислових відношень між частинами складного речення.

Прислівники, які переходять у сполучники :

поки, доки, коли, скоро, де, куди, звідки, як, так, тому та ін.

Наприклад: "Коли ж і де просвіток я побачу?" (П.Граб.). "Вже була ніч, коли вони підходили до кишницьких вітряків..."(М.Коц.).

"Хутко літні дні минають, Скоро вже й зима..." (І.Вирган.). "Увечері, скоро увійшли туди солдати, город заторохтів од стрільби"(С.Васильч.).