- •1.Види та будова клітин тваринного організму
- •2. Центри походження сг тварин
- •3. Поннятя породи,роль відбору і підбору
- •4. Бонітування сільськогосподарських тварин та ведення обліку в тваринництві.
- •5. Поняття про корми та їх класифікація.
- •6. Хімічний склад та оцінка загальної поживності кормів.
- •7. Поняття про науково обґрунтовані норми годівлі, кормові раціони, їх класифікація, вимоги та методика розрахунку.
- •8. Походження та біологічні особливості великої рогатої худоби.
- •9. Класифікація та характеристика основних породних груп врх.
- •10. Особливості утримання, годівлі, розведення врх.
- •11.Біолого-господарські особливості та класифікація свиней.
- •12. Особливості відгодівлі свиней для одержання сала і бекону.
- •13. Особливості виробництва свинини на промислових інтенсивних технологіях.
- •14. Предмет і значення галузі птахівництво
- •Завдання птахівництва
- •15. Походження та класифыкація порід птиці.
- •16. Особливості утримання, годівлі домашньої птиці.
- •17 . Особливості промислових індустріальних технологій виробництва продукції птахівництва.
- •18. Предмет та значення галузі кролівництва.
- •19. Утримання, годівля та розмноження кролів.
- •20. Предмет та значення бджільництва.
- •21. Характеристика та біологічні особливості основних медоносних видів бджіл
- •22. Ветеринарно-санітарна охорона ферми
- •23. Оцінка технології годівлі та якості кормів
- •24. Санітарно-гігієнічні вимоги до ферм, кормів, годівлі та догляду за сільськогосподарськими тваринами.
- •25. Гігієна працівників ферм.
- •27. Ознайомлення з основними видами кормів та розробка кормових раціонів годівлі сільськогосподарських тварин.
- •28. Вивчення планових порід врх та особливостей сучасних технологій виробництва продукції скотарства.
- •29. Ознайомлення з плановими породами порід свиней і особливостями технології виробництва продукції свинарства.
- •Системи утримання свиней
- •30. Вивчення основних планових порід сільськогосподарської птиці.
- •31. Планові породи і особливості технології виробництва продукції крільництва.
- •32. Ознайомлення з основними видами хвороб та особливостями розробки інтегрованої системи профілактики захворювань та лікування тварин.
29. Ознайомлення з плановими породами порід свиней і особливостями технології виробництва продукції свинарства.
У світі існує понад 100 порід, а з урахуванням місцевих, локаль-них і зникаючих — 400. У розвинених країнах світу використовують тільки 10 – 15 порід м’ясного напряму продуктивності. У США в основному розводять три породи (дюрок, гемпшир, йоркшир), які ста-новлять понад 70 % племінного поголів’я. У багатьох країнах Європи поширені дві–три породи, але основними є велика біла (йоркшир) і ландрас. На них припадає близько 70 % породного складу свиней.
В Україні найбільш поширеними вітчизняними породами є велика біла, українська степова біла, миргородська, а серед зарубіжних — ландрас і дюрок. Серед перспективних порід для одержання нежирної свинини — полтавська і українська м’ясні.
Породи за напрямом продуктивності залежно від виробничого призначення і племінних цінностей ділять на три групи:
перша — універсального напряму продуктивності (великабіла, українська степова біла);
друга — м’ясного напряму продуктивності (полтавська м’ясна, українська м’ясна, ландрас, дюрок, естонська беконна, уельська, гемпшир, п’єтрен, уессекс-седлбек);
третя — сального напряму продуктивності (миргородська, українська степова ряба, велика чорна, північнокавказька).
Свині м’ясних порід мають розтягнутий неширокий тулуб, довжина якого перевищує обхват за лопатками. Кістяк міцний, шкіра тонка, ребра не круті, голова легка, кінцівки досить високі. При відгодівлі молодняку одержують більше м’яса, ніж сала.
Для свиней сальних порід характерний широкийі глибокий ту-луб. У тварин цього напряму продуктивності обхват за лопаткамидорівнює довжині тулуба чи навіть перевищує його. Голова з трохиувігнутим профілем, укорочена, з широким лобом, ребра круто по-ставлені, кістяк не грубий, кінцівки короткі й широко поставлені. При відгодівлі свині більш схильні до відкладання жиру, тому від них одержують більше сала, ніж м’яса.
У свиней універсального напряму продуктивності тулуб менш розтягнутий, ніж у м’ясного. Вони характеризуються проміжними показниками ознак, які властиві свиням м’ясногой сального типу. При відгодівлі від них можна одержати м’ясну або жирну свинину.
Системи утримання свиней
У практиці свинарства застосовують дві основні системи утри-мання: вигульну та безвигульну. Вигульну використовують на невеликих свинофермах та племінних репродукторах великих свинокомплексів. Для останніх існує режимно-вигульна та вільно-вигульна системи утримання тварин. Безвигульна поширена у великих господарствах промислового типу.
Для вирощування молодняку свиней застосовують три системи — три-, дво-та однофазну. Трифазна передбачає перебування поросят у трьох приміщеннях: свинарнику-маточнику — до 60-денного віку, дорощуванні — до 90 – 120-денного та на відгодівлі; дво-фазна — в двох приміщеннях: свинарнику-маточнику — до 90 – 120-денного віку та на відгодівлі; однофазна — поросята від народження до досягнення технологічних м’ясних кондицій знаходяться у свинарнику-маточнику в одному й тому самому станку.