- •1.1. Який зміст вкладено в поняття "педагогіка"? у чому полягає сутність основних категорій педагогіки?
- •1.2. Яке місце займає педагогіка в системі наук?
- •1.3. Які науки покладено в науково-природничу основу педагогіки?
- •1.4. Які джерела розвитку педагогіки?
- •1.5. Які галузі педагогіки входять до системи педагогічних наук?
- •1.6. Які методи науково-педагогічних досліджень сприяють розвитку педагогіки як науки?
- •1.7. Педагогіка: наука чи мистецтво?
- •Розділ 2. Учитель і суспільство
- •2.1. Яке місце в суспільстві займає учитель-вихователь?
- •2.2. Які функції учителя-вихователя в суспільстві?
- •2.3. Які психолого-педагогічні якості вчителя-вихователя визначають його професіоналізм?
- •2.4. Якими педагогічними вміннями має володіти вчитель-вихователь?
- •2.5. У чому сутність педагогічної майстерності вчителя-вихователя і які компоненти її становлення?
- •Розділ з. Розвиток і формування особистості
- •3.1. Що таке розвиток?
- •3.2. Яке значення вкладається в поняття "формування людини"?
- •3.3. Що треба розуміти під рушійною силою розвитку?
- •3.4. У чому подібність і відмінність між поняттями "людина", "особистість", "індивідуальність"?
- •3.5. Які чинники впливають на розвиток людини?
- •3.6. Чи передаються за спадковістю здібності, талант, геніальність?
- •3.7. Що являє собою явище акселерації?
- •3.8. На які вікові групи поділяють дітей і що покладено в основу такого поділу?
- •1. Перед дошкільний вік:
- •3. Шкільний вік:
- •Розділ 4. Мета і завдання виховання
- •4.1. Що таке виховання?
- •4.2. Яка основна мета виховання?
- •Розділ 5. Система освіти в україні
- •5.1. Що являє собою система освіти в Україні?
- •5.2. Яка структура системи освіти в Україні?
- •5.3. На яких принципах ґрунтується діяльність закладів освіти в Україні?
- •6.3.3 Якими науками пов'язана дидактика?
- •7.4. Які функції навчання?
- •7.5. У чому сутність логіки навчального процесу?
- •7.6. Який смисл вкладають у поняття "знання", "уміння", "навичка"?
- •7.7. Яка структура процесу учіння (оволодіння знак нями, уміннями та навичками)?
- •7.8. Які типи навчання склалися у процесі розвитку теорії й практики освітньої діяльності та в чому їх сутність?
- •7.9. Що таке модуль?
- •7.10. Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?
- •7.11. Яка структура проблемного навчання?
- •7.12. Що таке дидактична задача?
- •7.13. Що таке мотиви навчання?
- •7.14. Які основні мотиви виокремлюють у системі пізнавальної діяльності людини?
- •7.15. Що треба розуміти під оптимізацією процесу навчання?
- •7.16. У чому сутність інтенсифікації навчання?
- •8.6. У чому полягає сутність принципу активності та самостійності у навчанні?
- •8.7. Які вимоги принципу наочності?
- •8.8. Які вимоги принципу ґрунтовності навчання?
- •8.9. У чому полягає сутність принципу зв'язку навчання з практичною діяльністю?
- •8.10. У чому полягає сутність принципу доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів?
- •8.11. У чому полягає сутність принципу емоційності навчання?
7.9. Що таке модуль?
Модуль (від лат. modulus — міра): 1) назва важливого коефіцієнта чи величини; 2) частина будови, що слугує одиницею вимірювання; 3) уніфікований функціональний вузол у вигляді пакета деталей (модуль у комп'ютерних системах, у космічному кораблі тощо).
Модуль у педагогіці — це функціональний, логічно зумовлений вузол навчально-виховного процесу, завершений блок дидактично адаптованої інформації.
Навчальний модуль — це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психолого-соціальний розвиток учня і вчителя. Психолого-дидантичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічно-адаптована система понять у вигляді системи знань, духовних цінностей.
7.10. Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?
В основу проблемного навчання покладено такі об'єктивні чинники:
1) соціологічні — особливості соціально-економічного розвитку потребують формування інтелектуального багатства кожної особистості зокрема та людської спільноти в цілому;
2) гносеологічні — цілеспрямоване пізнання відбувається в процесі активного пошуку, внаслідок дослідження пізнавального об'єкта в процесі перетворювальної діяльності;
3) психологічні — мислення реально здійснюється лише як розв'язання пізнавального завдання. Психолог С.Л. Рубінштейн зазначав, що мислити людина починає тоді, коли перед нею є завдання, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти, а вирішення завдання є природним завершенням мисленнєвого процесу;
4) діалектичні — оскільки навчання є процесом, то воно має рушійну силу як результат суперечностей між пізнавальними та практичними завданнями, з одного боку, та наявним рівнем знань, умінь і навичок — з другого.
7.11. Яка структура проблемного навчання?
Проблемне навчання як процес включає в себе низку таких структурних компонентів:
• виявлення суперечностей, усвідомлення їх як певних утруднень — створення проблемної ситуації;
• осмислення проблемної задачі та прийняття її учнями, усвідомлення установки;
• аналіз умов пізнавальної задачі, встановлення залежності між її компонентами;
. • членування основної проблемної задачі на мікрозадачі, визначення плану (програми) розв'язання;
• висунення й усвідомлення гіпотези;
• мобілізація резерву знань, умінь та навичок відповідно до умови задачі;
• добір методів і засобів розв'язання задачі;
• виконання системи дій та операцій, спрямованих на розв'язання задачі;
• перевірка отриманих результатів, порівняння їх з гіпотезою, встановлення логічного зв'язку між набутими раніше і тепер знаннями.
Схематично структуру цього процесу можна побачити на запропонованій схемі (рис. 18).
Рис. 18. Структура процесу проблемного навчання
7.12. Що таке дидактична задача?
Задача — це будь-яке питання, яке потребує розв'язання.
Задача в навчанні — сукупність вимог та умов, за яких їх можна задовольнити.
Проблемною (пізнавальною) є така задача, для розв'язання якої необхідно попередньо оволодіти відповідною сумою знань, умінь та навичок.
Навчальною є така задача, для розв'язання якої необхідно скористатися раніше набутими знаннями, уміннями і навичками.
7.13. Що таке мотиви навчання?
Мотив навчання (від фр. motif — рухаю) — внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує рух особистості до активної пізнавальної діяльності. З психологічного погляду мотиви є внутрішніми рушіями навчальної діяльності. Від рівня сформованості мотивів багато в чому залежить успішність і результативність учіння.