- •1.1. Який зміст вкладено в поняття "педагогіка"? у чому полягає сутність основних категорій педагогіки?
- •1.2. Яке місце займає педагогіка в системі наук?
- •1.3. Які науки покладено в науково-природничу основу педагогіки?
- •1.4. Які джерела розвитку педагогіки?
- •1.5. Які галузі педагогіки входять до системи педагогічних наук?
- •1.6. Які методи науково-педагогічних досліджень сприяють розвитку педагогіки як науки?
- •1.7. Педагогіка: наука чи мистецтво?
- •Розділ 2. Учитель і суспільство
- •2.1. Яке місце в суспільстві займає учитель-вихователь?
- •2.2. Які функції учителя-вихователя в суспільстві?
- •2.3. Які психолого-педагогічні якості вчителя-вихователя визначають його професіоналізм?
- •2.4. Якими педагогічними вміннями має володіти вчитель-вихователь?
- •2.5. У чому сутність педагогічної майстерності вчителя-вихователя і які компоненти її становлення?
- •Розділ з. Розвиток і формування особистості
- •3.1. Що таке розвиток?
- •3.2. Яке значення вкладається в поняття "формування людини"?
- •3.3. Що треба розуміти під рушійною силою розвитку?
- •3.4. У чому подібність і відмінність між поняттями "людина", "особистість", "індивідуальність"?
- •3.5. Які чинники впливають на розвиток людини?
- •3.6. Чи передаються за спадковістю здібності, талант, геніальність?
- •3.7. Що являє собою явище акселерації?
- •3.8. На які вікові групи поділяють дітей і що покладено в основу такого поділу?
- •1. Перед дошкільний вік:
- •3. Шкільний вік:
- •Розділ 4. Мета і завдання виховання
- •4.1. Що таке виховання?
- •4.2. Яка основна мета виховання?
- •Розділ 5. Система освіти в україні
- •5.1. Що являє собою система освіти в Україні?
- •5.2. Яка структура системи освіти в Україні?
- •5.3. На яких принципах ґрунтується діяльність закладів освіти в Україні?
- •6.3.3 Якими науками пов'язана дидактика?
- •7.4. Які функції навчання?
- •7.5. У чому сутність логіки навчального процесу?
- •7.6. Який смисл вкладають у поняття "знання", "уміння", "навичка"?
- •7.7. Яка структура процесу учіння (оволодіння знак нями, уміннями та навичками)?
- •7.8. Які типи навчання склалися у процесі розвитку теорії й практики освітньої діяльності та в чому їх сутність?
- •7.9. Що таке модуль?
- •7.10. Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?
- •7.11. Яка структура проблемного навчання?
- •7.12. Що таке дидактична задача?
- •7.13. Що таке мотиви навчання?
- •7.14. Які основні мотиви виокремлюють у системі пізнавальної діяльності людини?
- •7.15. Що треба розуміти під оптимізацією процесу навчання?
- •7.16. У чому сутність інтенсифікації навчання?
- •8.6. У чому полягає сутність принципу активності та самостійності у навчанні?
- •8.7. Які вимоги принципу наочності?
- •8.8. Які вимоги принципу ґрунтовності навчання?
- •8.9. У чому полягає сутність принципу зв'язку навчання з практичною діяльністю?
- •8.10. У чому полягає сутність принципу доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів?
- •8.11. У чому полягає сутність принципу емоційності навчання?
Розділ 5. Система освіти в україні
5.1. Що являє собою система освіти в Україні?
Система освіти — це сукупність закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
5.2. Яка структура системи освіти в Україні?
У ст. 29 Закону України "Про освіту" визначено структуру освіти, яка включає дошкільну, загальну середню, позашкільну, професійно-технічну, вищу, післядипломну освіту, аспірантуру" докторантуру, самоосвіту (рис. 8). Система освіти в Україні має таку структуру:
1. Дошкільні виховні заклади: 1.1 — дитячі ясла; 1.2 — дитячі садки.
2. Середні заклади освіти: 2.1 — початкова школа (1—4 класи); 2.2 — основна школа (5—9 класи); 2.3 — старша школа (10— 11 класи); 2.4 — ліцеї; 2.5 —- гімназії; 2.6 — спеціалізовані школи.
3. Позашкільні виховні заклади.
Рис. 8. Структура системи освіти
4. Професійно-технічні заклади.
5.Вищі заклади освіти:
5.1 — училища, технікуми, коледжі;
5.2 — інститути, університети, консерваторії, академії.
6. Аспірантура.
5.3. На яких принципах ґрунтується діяльність закладів освіти в Україні?
Принципи освіти (від гр. ргіncipum— начало, основа) — це вихідні положення, на яких ґрунтується діяльність усієї системи освіти в Україні та її підрозділів зокрема.
У Законі "Про освіту" (ст. 6) закріплено такі основні принципи освіти:
• доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
• рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
• гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;
• органічний зв'язок зі світовою та національною історією, культурою, традиціями;
• незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;
• науковий, світський характер освіти;
• інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн;
• гнучкість і прогностичність системи освіти;
• неперервність і різноманітність освіти;
• поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
5.4. Яка структура управління закладами освіти в Україні?
За останні роки в Україні склалася така структура управління закладами освіти (рис. 9).
Рис. 9. Структура системи управління закладами освіти в Україні
Розділ 6. СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ ДИДАКТИКИ
6.1. Що таке дидактика?
Дидактика (від гр. didasco — навчаю) — це галузь педагогіки про теорію навчання й освіти людини.
6.2. Які основні категорії дидактики?
Категорія (від гр. каtehorіa — ствердження; основа й загальна ознака) — загальне поняття, що відображує найбільш суттєві властивості й відношення предметів, явищ об'єктивного світу; розряд, група предметів, явищ, які об'єднані спільністю певних ознак.
У дидактиці виділяють такі категорії: навчання, освіта, знання, вміння, навички, методи, прийоми, засоби, форми навчання; принципи та правила навчання; функції навчання.
Усі категорії дидактики перебувають між собою в діалектичному взаємозв'язку і взаємозумовленості (рис. 10).
Рис. 10. Основні категорії дидактики
6.3.3 Якими науками пов'язана дидактика?
Дидактика тісно пов'язана з такими науками, як філософія, вікова фізіологія, вікова і педагогічна психологія, фахові методики (рис. 11).
Рис. 11. Зв'язок дидактики з іншими науками
Виходячи з положень Національної доктрини розвитку освіти (2003 р.), актуальними завданнями дидактики є:
• розробка змісту загальної й професійної освіти з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку України;
• забезпечення наукових передумов організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах нового типу — гімназіях, ліцеях, колегіумах;
• дослідження особливостей навчання обдарованих дітей;
• обґрунтування наукових засад подальшого розвитку й підвищення пізнавальної самостійності та активності учнів у навчальному процесі;
• поглиблення досліджень, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу;
• обґрунтування шляхів інтеграції навчальних дисциплін;
• дослідження питань оптимізації навчального процесу на основі комп'ютеризації, використання технічних засобів навчання;
• побудова змісту й процесу навчання на засадах гуманізму;
• побудова змісту освіти на основі національної культури (мови, історії" літератури);
• наукове забезпечення аналізу й оцінювання навчальної діяльності на засадах модульно-рейтингової системи;
• пошуки нових технологій навчання, спрямованих на розвиток інтелектуальних здібностей учнів.
Розділ 7. ПРОЦЕС НАВЧАННЯ
7.1. Що називають навчанням?
Навчання — складний і багатогранний процес взаємодії вчителя й учнів, у результаті чого мають бути вирішені такі завдання:
• оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками;
• забезпечення оптимальних умов для розвитку потенційних інтелектуальних здібностей учнів;
• формування наукового світогляду;
• оволодіння учнями ефективними методами самостійної пізнавальної діяльності.
7.2. Що є методологічною основою процесу навчання?
Навчання як специфічна форма пізнання об'єктивної дійсності та досвіду попередніх поколінь спирається на загальні закони пізнання: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики (рис. 12).
Рис. 12. Методологічні засади пізнання
7.3. Що становить рушійну силу навчання?
Усім явищам і процесам властиві певні діалектичні суперечності. Вони є джерелом їх розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм.
У найбільш загальному вимірі рушійна сила процесу навчання — це результат суперечностей між пізнавальними і практичними завданнями, з одного боку, та наявним рівнем знань, умінь і навичок — з другого (рис. 13).
Рушійна сила — це психологічне відчуття труднощів у вирішенні поставлених завдань. Вона проявляється у підвищенні розумової активності (чому? як?) і спрямована на конкретні дії: оволодіння необхідним обсягом знань, умінь та навичок, щоб вирішити поставлене завдання.
Процес навчання характеризується наявністю багатьох суперечностей — зовнішніх і внутрішніх, суб'єктивних і об'єктивних, істотних і неістотних. Механізм їх взаємодії подано на рис. 14.