6.6. Класифікація технічних об’єктів за ступенем

стандартизації та походженням

Дані класифікації дуже важливі для оцінювання економічності конструкції. Ступінь стандартизації ТО дозволяє визначити доцільність і масштаби його виробництва на конкретному підприємстві.

За ступенем стандартизації ТО діляться на стандартизовані, нормалізовані, уніфіковані і оригінальні. Відносна кількість елементів кожного класу в більш складних ТО визначає технологічність їх конструкції. Стандартизованими технічними об’єктами називають деталі і машини, які за конфігурацією, розмірами та конструкцією цілком відповідають вимогами ДСТУ, ГОСТ і ЄСКД. Конфігурація, розміри і конструкція нормалізованих технічних об’єктів відповідають стандартам завода–виготовлювача. Уніфікованими технічними об’єктами є однакові за формою, розмірами та конструкцією деталі і машини, що повторюються в конструкції об’єкта вищого рівня складності. Оригінальні технічні об’єкти не мають аналогів за конфігурацією, розмірами і конструкцією.

Стандартизовані, а часто і нормалізовані ТО мають літерно-цифрові позначення, які містять значення їх основних параметрів і дозволяють скоротити записи, а отже і витрати часу в процесі підготовки конструкторської документації. Приклад умовного позначення болта виконання 1, діаметром різьби d = 6 мм, довжиною l = 20 мм, з великим кроком різьби, з полем допуску 8g, класом міцності 6.6 з покриттям 02 (кадмієве з хромуванням) товщиною 9 мкм: Болт М6-8g×20.66.029 ГОСТ 7798 – 70.

Зрозуміло, що конструктору, під час розробки ТО слід орієнтуватись, в першу чергу, на стандартизовані і нормалізовані деталі, вузли та комплектуючі матеріали, і при цьому максимально підвищувати ступінь їх уніфікації. Нехтування стандартизацією, нормалізацією та уніфікацією може призвести до різкого підвищення вартості машини, збільшення термінів її виготовлення та окупності.

За ознакою походження розрізняють ТО власних розробки та виробництва; ТО, що виготовляються за ліцензією; ТО, які складаються з придбаних деталей і комплектуючих і покупні ТО.

Рішення про розробку або закупку ТО приймають виходячи із кваліфікаційного рівня конструкторів та робітників підприємства, наявності необхідного для виробництва обладнання, його потужностей та паспортних характеристик (продуктивності, точності, діапазону зміни режимів обробки), наявності матеріалів і комплектуючих, а також - залежно від загальних матеріальних витрат при реалізації кожного з варіантів одержання ТО.

Однак в деяких випадках вказані міркування не є вирішальними, наприклад, при створенні нової військової техніки, яка не має аналогів і дозволяє добитись важливого пріоритету у різних сферах на міждержавному рівні.

6.7. Класифікація технічних об’єктів за

ступенем оригінальності конструкції

Під час розробки нової машини інженер завжди прагне максимально широкого використання в її конструкції вузлів та деталей, що вже добре зарекомендували себе на практиці. За ступенем оригінальності конструкції всі ТО можна розділити на такі категорії.

Відомі технічні об’єкти. Для виконання заданої функції вже існує один або декілька ТО. В цьому випадку задача конструктора зводиться до вибору найбільш придатного зразка з врахуванням фактичних виробничих, економічних та інших умов. До відомих ТО відносяться, в першу чергу, стандартизовані, нормалізовані і уніфіковані деталі і вузли (болти, пружини, муфти, електродвигуни), а також неуніфіковані елементи і групи, які можуть бути запозиченими з інших конструкцій.

Доопрацьовані технічні об’єкти. В наявності є ТО, що виконує задану функцію, але не відповідає деяким вимогам. Необхідно, наприклад, змінити габарити, потужність, швидкість, робочий тиск, матеріал або технологію. ФС і ПС такого об’єкта, як правило, залишаються незмінними. Нові матеріали застосовуються при умові забезпечення зниження вартості, підвищення якості або поліпшення одного із регламентованих параметрів.

Модернізовані технічні об’єкти. Існуючі об’єкти аналогічного із розроблюваним ТО призначення не відповідають деяким важливим вимогам, що пред’являються до груп і елементів конструкції. В модернізованому ТО незмінною залишається лише ФС і по можливості ПС або її підсистеми. Щодо конструктивних елементів, то можуть бути зміненими їх форма, розміри, матеріал і технологія виготовлення. Таким чином, модернізація, як правило, пов’язана зі зміною конструкції і принципу дії ТО.

Нові технічні об’єкти. Для реалізації заданої функції відсутній ТО, або ж існуючий зразок має недоліки принципового характеру. В результаті розробки створюється ТО з іншими внутрішніми функціями ряду елементів, новими принципом дії та конструкцією. Наприклад, функція транспортування пасажирів по суші, яка раніше виконувалась за допомогою легкового автомобіля з бензиновим двигуном, після розв’язання задачі з врахуванням нових заданих умов та параметрів, виконується з використанням автобуса з газотурбінним двигуном.