Глава 69

час виконання трудових обов'язків, чи ні, важливо, щоб вони являли собою здійснення громадського обов'язку.

ЦК України передбачені нові види недоговірних зобов'язань: вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без ЇЇ доручення (статті 1158—1160); рятування здоров'я, життя фізичної особи, а також майна фізичної і юридичної особи (статті 1161—1162), які заклали низку правових новел порівняно зі ст. 467 ЦК УРСР.

Елементи зобов'язань, що виникають із вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення, за статтями 1158—1160 ЦК України випливають з таких їх положень. Зокрема, відповідно до ст. 1158 ЦК України, якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Безумовно, наведена норма істотно стимулюватиме позитивні ініціативи суб'єктів цивільного права порівняно із законодавством радянського періоду.

Сторонами такого зобов'язання є особа, що вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи (діюча сторона) і особа, в інтересах якої вчиняються дії (зацікавлена сторона). Як діюча та зацікавлена сторони виступають юридичні та фізичні особи.

Об'єктом зобов'язання є дії в інтересах іншої особи. Під діями розуміють як фактичні, так і юридичні дії, наприклад, виконання термінових ремонтних робіт, вчинення правочинів.

Зміст зобов'язання з вчинення дій в інтересах іншої особи без ЇЇ доручення створюють права й обов'язки діючої та зацікавленої сторін.

Обов'язки діючої сторони:

• за першою ж нагодою вона зобов'язана сповістити зацікавлену особу просвої дії. Якщо зацікавлена сторона схвалить ці дії, то до відносин сторін застосовуються правила відповідного договору. Невиконання діючою стороною зазначеного обов'язку призводить до втрати нею права вимагати відшкодування зазнаних витрат;

• якщо сповістити зацікавлену сторону неможливо, діюча сторона зобов'язана довести свої дії до кінця, вживши для цього усіх залежних від неїзаходів;

• негайно після закінчення ведення справи надати зацікавленій особі звітпро свої дії та передати їй усе, що при цьому було одержано. Діюча сторона маєправо вимагати від зацікавленої особи відшкодування у межах фактично зазнаних витрат, якщо вони були виправдані обставинами ведення справи. Зазначеному праву діючої сторони відповідає обов'язок зацікавленої сторони відшкодуватидіючій стороні такі витрати.

Елементи зобов'язань із рятування здоров'я та життя фізичної особи, а також майна фізичної і юридичної особи мають як спільні, так і відмінні риси. Стороною в зобов'язанні із рятування здоров'я і життя фізичної особи є потерпіла особа, яка без відповідних повноважень запобігала реальній загрозі здоров'ю та життю фізичної особи, і при цьому зазнала шкоди. Іншою стороною є держава, яка зобов'язана відшкодувати шкоду потерпілій стороні у повному обсязі (ст. 1161 ЦК України).

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпілому, якої він зазнав, рятуючи здоров'я та життя фізичної особи.

Зобов'язання із дій, вчинених особою без відповідних повноважень

557

Сторонами в зобов'язанні із рятування майна фізичної і юридичної особи є потерпіла та зобов'язана сторони.

Потерпілою є фізична особа, яка без відповідних повноважень запобігала реальній загрозі шкоди іншої особи в умовах, які виключали можливість попередження щодо такої загрози. Зобов'язаною особою є власник (володілець), тобто особа, майно якої рятувала потерпіла сторона, якій завдана майнова шкода, та держава, якщо шкода була завдана здоров'ю потерпілого або настала його смерть (ст. 1162 ЦК України).

Об'єктом зобов'язання є відшкодування шкоди потерпілій стороні, якої вона зазнала, рятуючи майно фізичної чи юридичної особи.

Зміст зобов'язання із рятування майна створюють право потерпілої сторони вимагати відшкодування шкоди, яку вона зазнала, і обов'язок зобов'язаної сторони її відшкодувати.