- •53. Агробізнес, як механізм трансформаційних форм господарювання на селі;
- •54. Загальна оцінка стану агробізнесу в Україні;
- •55. Організаційні форми бізнесової діяльності в агропромисловому комплексі України, їх правові, фінансово-економічні та організаційно-управлінські ознаки;
- •56. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва;
- •58. Об’єднання підприємств: переваги і недоліки;
- •59. Культура підприємництва, етичні критерії в бізнесі;
- •60. Задоволення економічних, психологічних та соціальних потреб співробітників на підприємстві;
- •61. Регіональні особливості розвитку підприємницьких структур агробізнесу в депресивних аграрних районах;
- •62. Інноваційні засоби активізації розвитку бізнесу на селі у сучасних умовах господарювання;
- •63. Показники, що відображають ефект від підприємницької діяльності;
- •64. Аналіз фінансового стану підприємств;
- •65. Економічна суть безпеки підприємства;
- •66. Стратегія гарантування економічної безпеки підприємства;
- •67. Суть агропромислової інтеграції. Агропромислові формування – організаційна форма агропромислової інтеграції;
- •69. Реструктуризація підприємства (організації) як найрадикальніший захід системи виживання й виходу з економічної кризи;
- •70. Суть механізму санації. План санації боржника, його зміст та завдання;
- •71. Сутнісна характеристика банкрутства підприємства (організації). Поняття та симптоми неплатоспроможності підприємства;
- •72. Процес ліквідації (припинення діяльності) збанкрутілого суб'єкта господарювання;
- •73. Сутність і значення ризиків у підприємницькій діяльності;
- •74. Страхування як метод зниження ризиків;
- •79. Зміст інноваційної діяльності, форми її інвестування;
- •80. Інноваційний потенціал підприємства і показники його оцінки;
54. Загальна оцінка стану агробізнесу в Україні;
Пріоритетний розвиток сільського господарства забезпечується шляхом:
а) невтручання органів виконавчої влади у вибір форм господарювання та господарську діяльність суб'єктів підприємництва, крім випадків передбачених законами;
б) підтримання стабільної законодавчої та нормативно-правової бази з метою забезпечення передбачених умов розвитку підприємництва в сільському господарстві;
в)стимулювання розвитку приватного підприємництва;
г) забезпечення суб’єктам господарювання захисту прав власності на землю, майно та результати своєї праці.
За таких умов господарства громадян, за підрахунками вчених-економістів ІАЕУААН, можуть обробляти до 25% сільськогосподарських угідь і без значних капітальних вкладень забезпечувати себе продуктами харчування, реалізувати лишки на ринках. Із завершенням реструктуризації КСП реформи в аграрному секторі, по-суті, лише розпочинаються. На землю прийшов приватний власник, йому, насамперед, необхідно переконливо доказати, що господарювати він може більш ефективно.
Особливої уваги заслуговує нині і така форма господарювання на селі як виробничі кооперативи. Це єдиний тип підприємства, членом якого може бути лише той, хто в ньому працює. Сюди немає ходу власникам тіньового капіталу, тоді як в інші форми господарювання доступ їм відкритий. Переваги кооперативів наочно проявляється при їх співставленні з іншими формами господарювання на селі, насамперед при працевлаштуванні селян. Так, створені на базі КСП приватно-орендні підприємства, різного роду господарські товариства охоче беруть в оренду земельні паї селян, відмовляючись водночас багатьом з них у працевлаштуванні. Саме це стало однією із причин зростання безробіття на селі. Головною причиною цьому, на нашу думку, є вкрай несприятливі умови для розвитку підприємництва у сільській місцевості. Зокрема, це відсутність стартового капіталу у жителів сільської місцевості для початку власного бізнесу, брак чи відсутність у сільськогосподарських виробників ринкової інформації про ринки збуту і ринкові ціни, соціальна незахищеність підприємців села. Люди ще слабо вірять у свої можливості. Також вони, як правило, не обізнані з особливостями ведення власного бізнесу. Тому слід впроваджувати відповідні консультації та навчання підприємців сільської місцевості."Надлишок" селян зумовлений не стільки їх професійною непридатністю, скільки структурними змінами у нових формуваннях, які масово відмовляються від низькорентабельних і збиткових галузей, переорієнтовуючись на виробництво високодохідної продукції, передусім соняшнику, зерна. Згідно рекомендаціям Міжнородної організації праці (МОП), безробітніми визнаються особи, які активно шукають роботу, готові і здатні приступити до її виконання. До безробітних відносяться і ті, хто вже знайшов потенційну роботу, але чекає відповіді керівника і може в будь-який час до цієї роботи приступити. Це і є міжнародне визначення поняття “безробітний”. Західний регіон України – традиційно безробітний; відсутність робочих місць там спостерігалася навіть за радянських часів. Нині, із закриттям великої кількості шахт Донбасу, – цей регіон також відноситься до категорії безробітного. Спостерігається і така тенденція: чим нижче статус населеного пункту, тим більше, страшніше і непроглядніше безробіття. Причини тотальної незатребуваності людей у всіх сферах економіки України – різні. В аграрній сфері – це в першу чергу ліквідація великої кількості колективних сільськогосподарських підприємств, особливо підрозділів тваринницьких галузей, де було зайнято майже 2 млн. селян.Розвиток малого і середнього бізнесу – питання принципово важливе для України. Це не тільки ефективне джерело створення робочих місць, це й дуже серйозний чинник формування середнього класу. Який є основою стабільності та політичного розвитку України. Коли людина не йде на біржу праці, а за рахунок власного інтелекту та професіоналізму робить спробу створити свою справу, щоб забезпечити себе, свою родину, дати роботу іншим, сплачувати податки, така людина має користуватися величезним статусом у суспільстві, мати надійну підтримку з боку держави”.Ні для кого вже не секрет, що громадяни України, зокрема селяни, слабо пристосовані до об’єктивних наслідків ринкових реформ. В більшості працездатного населення немає усвідомлення орієнтації на корінні зміни роду діяльності, перепрофілювання, чи на зміну місця проживання як варіанту отримання роботи.