- •2И4вопросы.Специфика формирования гражданского общества в Украине
- •9. Сутність політичного лідерства.
- •10. Типологія політичних лідерів.
- •11. Функції політичного лідера.
- •12. Тенденції розвитку політичного лідерства в Україні.
- •13. Умови функціонування та основні ознаки громадянського суспільства.
- •14. Політичні права людини і громадянина. Походу тоже самое что и 15 билет.
- •15. Конституція України про політичні права людини.
- •16. Сутність та форми політичної участі.
- •17. Фактори виникнення і розвитку політичних конфліктів.
- •18. Основні методи врегулювання політичних конфліктів.
- •20. Сутність та основні ознаки політичних партій.
- •21.Типологий ия партий
- •22. Политические партии выполняют важные функции в общественной системе.
- •25. Зарождение полит партий в Украину.
- •26.Конституция Украины о роли политических партий в жизни общества
- •27. Классификация современных политических партий Украины по идейной направленности.
- •28. Перспективы развития политических партий в условиях современной Украины.
- •29. Политическое сознание: сущность и структура.
- •30. Функции политического сознания.
- •31.Види політичної свідомості
- •32. Політична ідеологія та її функції
- •33. Сучасні світові ідеології
- •34. Політична культура суспільства: поняття, структура
- •35. Функції політичної культури
- •36. Типологія політичної культури.
- •Патріархально-підданська політична культура.
- •Піддансько-активістська політична культура.
- •37. Особливості політичної культури в умовах сучасної України.
- •38. Особливості молодіжної політичної субкультури.
- •39. Економічна політика.
- •40. Соціальна політика.
- •41. Політичні аспекти міжнаціональних відносин.
- •42.Принципи та зміст етнополітики в Україні.
- •1. Принципи державної етнонаціональної політики
- •43. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності.
- •46. Основні принципи та форми зовнішньої політики.
32. Політична ідеологія та її функції
Політи́чна ідеоло́гія — система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, класів, націй, суспільства, політичних партій. Політична ідеологія може розглядатися як форма суспільної свідомості і як явище культури.
Політична ідеологія виконує низку функцій:
Захисна функція. Передбачає захист інтересів та ідеалів класу (групи). В ній теоретично осмислюються і формулюються становище та потреби цих спільнот, що сприяє втіленню їхніх інтересів у життя, виробленню відповідних їм типів мислення, поведінки і програм діяльності..
Пізнавальна функція. Її сутність — озброєння громадян знаннями про політичну дійсність, сприяння зростанню їхньої політичної культури. Однак політична ідеологія не завжди адекватно відображає реальність, часто виявляє упередженість. На відміну від “чистої” науки, яка шукає тільки істину за допомогою різних наукових методів пізнання, вона дбає ще й про захист інтересів та ідеалів класу, певного режиму тощо.. Висвітлює політичні явища і процеси упереджено, однобічно, а то й фальсифікує їх.
Соціально-регулююча функція. Політична ідеологія сприяє формуванню і координуванню відносин між соціальними спільнотами за певними принципами, впливає на реалізацію соціально-економічних, політичних та інших програм розвитку суспільства, на політичну активність і соціальний вибір громадян. Завдяки цьому вона стає засобом згуртування певної групи та її прихильників, чинником налагодження чи руйнування стосунків між об´єднаннями людей
33. Сучасні світові ідеології
Політи́чна ідеоло́гія — система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, класів, націй, суспільства, політичних партій. Політична ідеологія може розглядатися як форма суспільної свідомості і як явище культури.
Основні сучасні ідеології – лібералізм, соціалізм, націоналізм – виникли в умовах становлення і розвитку західноєвропейської цивілізації. Ці ідеології відображали реальні ті багатообразні конфлікти буржуазного розвитку. У них в максимальній мірі ввійшло вираження розуміння проблем сучасного суспільства основними соціальними прошарками і класами, і саме в цих ідеологіях соціальні групи отримали ясну самосвідомість
Центральне місце ідей лібералізму займає ідея індивідуальної свободи. Лібералізм відстоював цінність людської особистості ті її права на самостійне переслідування власного інтересу. Індивідуалізм в розумінні епохи Просвіти – це здатність затвердити себе як носія розуму, здатність перетворювати реальність в згоді з потребами розуму, зробити її гідною природи людини.
Ліберальна доктрина природних прав людини на життя, свободу, власність вимагала від суспільства надання особі максимальної свободи для самореалізації. Природнім і єдиним обмеженням такої свободи була свобода іншого індивіда
Соціалістични ідеї відображали стихійний протест експлуатованих прошарків періоду першочергового накопичення капіталу. Ці теорії про ідеальний суспільний устрій, котрий відповідає природі людини, знешкоджує експлуатацію, піднімає благоустрій нижчого класу і ліквідує приватну власність. Соціальна рівність сприймалась як найвище благо і для особи і для суспільства.
Консерватизм.
Консерватизм виник в кінці XVIII століття як реакція на французьку Просвіту і Велику французьку революцію. Консервативна ідеологія була відповіддю на виклик лібералізму і радикалізму. Оскільки консерватизм виникає саме як зіставлення ліберальним переконанням на природу людини, свободу, рівність і братерство, то його не вважають самостійною, «чистою» ідеологією. Консерватизм трактується як епіфеномен лібералізму, тобто явище, супутнє лібералізму, придаток лібералізму. Подібне народження консерватизму не перешкодило йому перетворити на достатньо струнку систему поглядів, яка зазнала значну еволюцію, адаптуючись до сучасного світу.
Націоналізм - ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як вищої форми суспільної єдності і її первинності в державотворчому процесі. Відрізняється різноманіттям течій, деякі з них суперечать одне одній. Як політичний рух, націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою.