16.Соціальна структура та соціальна стратифікація.

Соціальна структура населення – це сукупність і взаємодія у с-стві різних прошарків, класів.

Соціальний престиж – це повага, якою користується людина( чи професія або виконувана діяльність) у с-стві.

Соціальний статус – це той рівень соціального престижу, який досягнутий певною людиною.

Соціальний престиж і соціальний статус передбачають, що людина, яка їх має, отримує пристойний рівень доходів, але у випадках соціальної деформації соціальний престиж і соціальний статус можуть не відповідати рівню доходів.

Соціальна стратифікація с-ства – це розподіл с-ства на вертикально розташовані ієрархічні страти, члени яких характеризуються приблизно однаковим рівнем доходів, освітнім рівнем, культурним рівнем, проведенням дозвілля.

На стратифікацію впливає:

1. Рівень доходів.

2. Освіта.

3. Доступ до влади.

4. Зв’язки.

Форми стратифікації:

1. Класи.

2. Варни.

3. Станова

4. Стратова

Має бути у трикутнику:

Верхній прошарок -5-7%, Середній – 70-80%, Нижній – до 25%.

Має бути у шестикутнику:

1.Вищий клас верхнього прошарку

2.Нижній клас верхнього прошарку – Гейц

3.Верхній клас середнього прошарку – підприємці, юристи – білі комірці

4.Нижній клас середнього прошарку – середні підприємці, лікарі, вчителі, професори – Блакитні комірці.

5.Вищий клас нижнього прошарку- студенти

6.Нижній клас нижнього прошарку – середні робітники.

17.Поняття та основні види соціальної мобільності. Тенденції соціальної мобільності в Україні.

Соціальна мобільність – це можливість переходу людей з однієї страти до іншої. Соціальна мобільність буває горизонтальною і вертикальною. Горизонтальна соц. мобільність – це переміщення людини з одного класу в інший , але в межах однієї страти. Вертикальна с.м. передбачає можливість переміщення з однієї страти до іншої. Відповідно вона може відбувати у двох напрямках – підвищення або пониження.

Кожна людина безпосередньо пов’язана із своєю стратою, в межах якої відчуває психологічний комфорт і розуміє та приймає правила поведінки, характерні для представників даної страти. Але існують люди, які випали з однієї страти, але поки не приєдналися до іншої страти( маргінали).

Агенти соціальної мобільності:

1. Освіта.

2. Рівень доходів.

3. Ініціативність та підприємливість.

4. Доступ до влади.

5. Армія.

6. Церква.

В Україні, яка являє собою перехідну країну, спостерігається соціальна деформація, яка впливає на соціальну мобільність населення, а також на стратифікаційні тенденції у с-стві. Насамперед, вона проявляється в тому, що рівень доходів в українському с-стві не відповідає соціальному престижу та соціальному статусу. Основним принципом стратифікації в Україні є рівень доходів. Невідповідність між виконуваною працею і рівнем доходів, яка тягне за собою невідповідність між соціальним престижем і доходами.

20.Поняття соціальної взаємодії

Соціальна взаємодія – це процес, під час якого люди діють і певним чином реагують на дію інших людей або соціальних інститутів. Виділяють два рівні соціальної взаємодії:

1. Мікрорівень, на якому люди діють один з одним.

2. Макрорівень, на якому індивід або людина взаємодіє з соціальними інститутами.

Соц. контакт передбачає короткострокові непостійні відносини з іншими людьми. Наприклад, покупки в магазині, контакти в Інтернеті.

Ознаки соціального контакта:

1. непостійність.

2. короткотерміновість.

3. відсутність взаємовпливу між людьми, які перебувають у контакті.

Соціальна взаємодія – це форма відносин, яка передбачає регулярні, тривалі контакти між людьми.

Ознаки соц. взаємодії:

1. Регулярні відносини.

2. Взаємовплив між особами, які здійснюють контакт.

Соц. взаємодія буває двох видів:

1. Короткотермінова – між особою або групою осіб відбувається інтенсивна взаємодія протягом короткого терміну.

2. Середньотермінова – взаємовідносини між особою або групою осіб відбуваються протягом тривалого часу ( університет).

3. Довготермінова – друзі, сім”я.

Теорії соціальної взаємодії:

1. Економічна теорія (Дж.Хауменс).

На думку вченого, взаємодія пов’язана із вигодами і винагородами, які людина отримує в суспільстві. При цьому, налагоджуючи контакти, людина прагне отримати від них якомога більше користі.

2. Символічний інтеракціонізм(Мід і Блумен).

Представники цієї теорії розглядають соц. взаємодію як своєрідний процес, в якому ведеться постійний діалог між людьми, який аналізується ними і осмислюється і т.д.