1.5. Система електроживлення радіостанції

Електроживлення радіостанції здійснюється трифазним змінним струмом від власних джерел або від зовнішньої мережі трифазного струму напругою 380 або 220 В.

Основним джерелом живлення всієї апаратури радіостанції є бензиноелектричний агрегат АБ-4-Т/230М1, що складається з бензинового двигуна УД-2 або УД-25 та з’єднаного з ним трифазного генератора. Агрегат забезпечує електроенергією радіостанцію як на стоянці, так і під час руху. Для роботи на стоянці агрегат треба виносити з апаратної.

Резервним джерелом живлення радіостанції є уніфікована електроустановка змінного струму, яка використовується тільки для роботи на коротких зупинках.

Живлення радіостанції на стоянці може здійснюватися від будь-якої зовнішньої мережі трифазного змінного струму напругою 380 або 220 В, яка забезпечить споживання радіостанцією не менше 5 кВт. Мережа напругою 380 В має бути обов’язково з виведеною нейтраллю.

Для живлення апаратури радіостанції потрібні також акумуляторні батареї. У комплект акумуляторних батарей входять:

а) лужні акумулятори 2НКП-20 (дві батареї) для живлення радіостанції Р-105М;

б) кислотні акумулятори 6СТ-90ЕМС для живлення опалювача ОВ-65 та фільтровентиляційної установки ФВУ-А-100;

в) кислотні акумулятори 6СТ-45 для стартерного запуску агрегату АБ-4-Т/230М1.

Окрім первинних джерел живлення до складу системи електроживлення входять випрямляючі пристрої, ввідно-комутаційна та регулююча апаратура.

Зовнішню мережу підключають до радіостанції через щит підключення мережі. Щит має плавкі запобіжники у кожній фазі, розраховані на силу струму 20 А. На щиті розташовано перемикачі для вмикання та вимикання напруги мережі, а також для зміни порядку чергування фаз. Щит підключають до силового вводу апаратної кабелем довжиною 25 м (або двома кабелями довжиною 25 м кожен). На силовому вводі є рознімання для підключення зовнішнього споживача. Далі енергія мережею надходить на автомат вмикання та захисту мережі.

Автомат вмикання та захисту мережі (рис. 1.27) забезпечує:

– вмикання та вимикання мережі трифазного змінного струму;

– захист ланцюгів живлення у разі перевантаження та коротких замикань;

– автоматичне вимикання напруги мережі від радіостанції у разі виникнення між корпусом радіостанції та додатковим заземленням напруги більше 24 В.

Окрім того, автомат захисту не допускає підключення мережі з неправильним чергуванням фаз і мережі 380 В, якщо автомат підготовлено до роботи з напругою 220 В. Блокування під передньою панеллю автомата захисту і РЩ забезпечує відключення мережі від радіостанції у випадку відкривання цих панелей.

Рис. 1.27. Загальний вигляд передньої панелі автомату вмикання та захисту мережі

Стабілізатор напруги призначено для підтримання напруги живлення апаратури рівною 220 В з точністю ± 5 % під час використання мережі, в якій напруга може змінюватися від + 10 до - 20 %, порівняно з номіналом. Одночасно стабілізатор виконує функцію знижувального трифазного автотрансформатора у разі живлення радіостанції від мережі напругою 380 В.

До складу стабілізатора напруги входять:

– індукційний регулятор напруги;

– електродвигун з редуктором;

– блок автоматичного регулювання.

Індукційний регулятор напруги – це загальмований асинхронний електродвигун з трифазними обмотками на статорі та роторі, з’єднаними послідовно. Статорна обмотка розрахована на живлення від зовнішньої трифазної мережі напругою 220 або 380 В. Напруга на виході регулятора визначається геометричною сумою напруг статорної та роторної обмоток, тобто залежить від кутового положення роторної обмотки відносно статорної. Обертаючи ротор регулятора відносно статора за допомогою електроприводу або рукоятки, можна плавно змінювати вихідну напругу стабілізатора.

Нормальна робота стабілізатора можлива тільки за певного чергування фаз. Порядок чергування фаз контролюється сигналами ламп «ФАЗЫ ПРАВИЛЬНО» та «ФАЗЫ НЕПРАВИЛЬНО» (рис. 1.28). У випадку неправильного чергування фаз замість очікуваного збільшення вихідної напруги буде відбуватися її зменшення.

Рис. 1.28. Загальний вигляд передньої панелі стабілізатора напруги

Управління електродвигуном стабілізатора здійснюється або автоматично під час зміни напруги мережі, або вручну натисненням кнопки «БОЛЬШЕ» або «МЕНЬШЕ» на РЩ. Перемикають схему на автоматичне або ручне управління тумблером, розташованим на РЩ.

Якщо двигун несправний або порушена схема його живлення, повернути ротор індукційного регулятора можна вручну за допомогою рукоятки. Кут повороту ротора індукційного регулятора обмежено кінцевими вимикачами. У випадку їх спрацювання знімається живлення з електродвигуна і загорається сигнальна лампа «МЕХ. ОГР.» Схемою також передбачено вимкнення живлення електродвигуна у разі збільшення напруги на виході регулятора до величини 250 В. При цьому одночасно із зупинкою електродвигуна отримує живлення сигнальна лампа «ВЫХ. НАПР. 250 В».

Усі первинні джерела живлення та усі споживачі енергії підключені до РЩ, у якому здійснюється вибір первинного джерела живлення, контроль напруги та струмів у ланцюгах живлення, увімкнення споживачів у певній послідовності.

Під час роботи всієї апаратури радіостанції перемикачі «СЕТЬ» (рис. 1.29) та «ИСТОЧНИКИ ПИТАНИЯ» РЩ встановлюються у положення, яке відповідає вибраному джерелу струму, а перемикач «ДЕЖУРНЫЙ ПРИЕМ» – у положення «СЕТЬ 3Ф». Через контакти перемикача «ДЕЖУРНЫЙ ПРИЕМ» отримують живлення (однофазну напругу 220 В) радіоприймач, випрямляч ПУР, термостати збуджувача, ПУ феритовою антеною, ланцюги освітлення апаратної, обігрівач ОВ-65, фільтровентилююча установка ФВУ-А-100, вентилятори кузова, випрямляч для живлення ланцюгів автоматики УКП.

Трифазна напруга на випрямляючий пристрій ВП-50, випрямляч збуджувача та вентилятори охолодження передавача подається після вмикання тумблера «ПИТАНИЕ ПРД» на ПУР.

Для вмикання ВП-50 перемикач «СЕТЬ» на ВП-50 необхідно встановити у положення «ВКЛ.». При цьому отримує живлення випрямляч 27 В схеми управління блокування та сигналізації і розпочинає працювати лічильник напрацювання годин передавача.

За справної системи блокування, правильної роботи вентиляторів охолодження вмикається напруга ламп передавача (6,3 та 12,6 В) та випрямляч зміщення (100 В).

Після двох хвилин (затримку забезпечує електронне реле часу) вмикається випрямляч 225 В, який видає живлення на анодно-екранні ланцюги ламп 1-го каскаду ПП. Одночасно з цим починається двохвилинна затримка вмикання напруги 300 та 3000 В АЗЧ-2. Якщо тумблер «ВЫС. НАПР.» на ПУР перебуває у положенні «ВКЛ.», то через дві хвилини після вмикання напруги 225 В будуть увімкнені напруги 300 та 3000 В.

Схема передбачає вмикання напруги 300 та 3000 В і без двохвилинної затримки у випадках, коли передавач вимикається короткочасно. Для цього на ВП-50 є кнопка «АВАРИЙНОЕ ВКЛ.».

У РЩ є схема автоматики, котра забезпечує роботу вентиляторів охолодження передавача протягом 4 – 7 хв. після вмикання тумблера «ПИТАНИЕ ПРД» на ПУР. За відсутності змінної напруги від первинних джерел працює тільки ланцюг аварійного освітлення кузова, який отримує живлення від акумуляторної батареї автомобіля або обігрівача, залежно від положення перемикача «АВАРИЙНОЕ ОСВЕЩЕНИЕ» на РЩ.

Елементи системи електроживлення забезпечені приладами для контролю напруги та струмів у ланцюгах живлення, а також індикаторними приладами для контролю правильного функціонування.