- •1. Виникнення політичної економії.
- •20.Описати загальний економічний закон розвитку економіки
- •21. Суть та фактори економічного зростання
- •32. Двоїстий характер праці, втіленої в товар
- •33. Величина вартості товару
- •Функції грошей як міра вартості, та як засіб обігу і платежу
- •Функції грошей як засіб нагромадження. Світові гроші.
- •43. Ринкова ціна. Величина ціни та її функції
- •62. Сутність нд, фактори його зростання
- •63. Розподіл та перерозподіл нд
- •64. Фонд споживання нд
- •65. Доходи населення та заробітна плата
- •66. Форми, джерела та фактори нагромадження нд.
- •67. Блоки соціальної інфраструктури, характеристика
- •68. Види доходів та рівень життя
- •69. Форми економічних відносин.
- •70. Види інтеграційних об’єднань
66. Форми, джерела та фактори нагромадження нд.
Нагромадження - це використання частини додаткового продукту для розширення виробництва або його капіталізація. А сума додаткового продукту, виділена для нагромадження в процесі розподілу та перерозподілу національного доходу, утворює фонд нагромадження.
Нагромадження здійснюється в певних конкретних формах.
1. Виробниче нагромадження - це розширення обсягів виробництва, засобів виробництва й покращення їх якості.
2. Нагромадження споживчого призначення (невиробниче) -це збільшення виробництва предметів особистого й суспільного споживання або покращення їх якості. Нагромадження споживчого призначення включає: а)нагромадження споживчих товарів, які купуються на заробітну плату, й грошові виплати з суспільних1 фондів споживання; б)нагромадження фондів невиробничої сфери - житлового фонду, основних фондів, закладів культурно-побутового й медичного обслуговування населення і т.д.
3. Приріст резервів і страхових запасів - це збільшення маси засобів виробництва та предметів споживання, призначених для забезпечення безперервності процесу виробництва й непередбачених обставин, в тому числі при стихійних лихах.
Суб'єктами нагромадження виступають: держава, госпрозрахункові державні підприємства, кооперативні та приватні підприємства, тобто всі господарюючі юридичні особи.
З отриманого сукупного продукту суспільство в першу чергу покриває спожиті в процесі виробництва засоби й предмети праці , необхідний продукт йде на оплату праці . Таким чином, залишається невикористаним лише додатковий продукт , який і є основним джерелом нагромадження.
Але на потреби нагромадження використовується не весь додатковий продукт, а лише його частина. Інша частина разом з необхідним продуктом йде на задоволення певних невиробничих потреб суспільства й надходить в особисте споживання всіх членів суспільства (освіта, культура, охорона здоров'я, управління, оборона тощо).
Додатковий продукт є .основним, але в реальному житті не єдиним джерелом нагромадження. Певну роль у нагромадженні відіграє амортизаційний фонд. Роль амортизаційного фонду, як джерела нагромадження, полягає в тому, що в міру заміщення зношених знарядь праці відбувається їх оновлення, модернізація, реконструкція. В зв'язку з цим відрізняють чисте нагромадження, тобто таке, що відбувається лише за рахунок додаткового продукту, й валове, джерелом якого, окрім додаткового продукту, виступає й амортизаційний фонд.
Фонд нагромадження - величина не постійна. Як складова частина національного доходу він залежить, по-перше, від факторів, що визначають обсяги національного - доходу; по-друге, від пропорції розподілу національного доходу на фонд споживання й фонд нагромадження; по-третє, розміри нагромадження, безпосередньо пов'язані з величиною національного багатства, найважливішою частиною якого є виробничі фонди (що впливає на розміри амортизації). Якщо вплив першого й третього факторів не вимагає особливих пояснень, бо це вже розглядалося в попередніх темах, то другому фактору слід приділити увагу.