- •2.Поняття світогляду його структура та історичні типи : міфологія релігія філософія.
- •3. Філософський світогляд. Основні теми філософських роздумів : світ і людина , буття і свідомість.
- •4. Основне питання філософіїта специфіка його розв”язання в історії філософії : матеріалізм, ідеалізм, дуалізм.
- •5.Гносеологічна функція філософії. Філософія і наука.
- •6,Суспільно-історичний характер філософії. Філософія в системі культури.
- •7.Методологічна функція філософії. Діалектика та метафізика.
- •8. Основі філософські школи стародавньої Індії otto Філософія Стародавньої Індії
- •9. Зародження філософії у стародавньому Китаї. Otto
- •10.Антична філософія Греції, її характер та основні етапи розвитку."
- •11. Космоцентризм ранней древнегреческой ф.
- •12.Вчення про буття та пізнання, проблема людини і суспільства у філософії Платона.
- •13. Філософія Арістотеля та її вплив на розвиток філософської думки.
- •14.Основні риси філософії Середньовіччя. Схоластика, етапи її розвитку. Номіналізм та реалізм.
- •15. Характерні риси епохи Відродження та відображення їх у філософії того часу. Гуманізм, пантеізм, геліоцентризм.
- •16.Соціальні теорії єпохи Відродження (н.Макіавеллі, т.Мор, т.Кампанелла)
- •17.Формування філософського мислення нового часу. Ф.Бекон і його роль у розробці емпіризму та індуктивного методу пізнання.
- •18.Філософські погляди р.Декарта
- •19.Проблема сутності буття і пізнання філософського вчення б.Спінози
- •20. Ідеалістична філософія XVIII ст. Г.Лейбніц, Дж.Беркалі
- •21.Проблемма людини у філософії просвітництва (Вольтер, ж-ж.Руссо)
- •22.Французький матеріалізм 18 ст (ламетрі гольбах дидро гельвеций) отт
- •23.І.Кант родоначальник німецької класичної філософії. Його вчення про пізнання та єтичні погляди.
- •24.Філософське вчення Гегеля. Протиріччя між методом і системою у його філософії.
- •25. Антропологічний матеріалізм фейербаха. Отт
- •29.Загальна характеристика некласичної західної філософії XIX та XX ст.
- •30.Позитивізм та його історичні форми.
- •31. Філософія психоаналізу. Фрейдизм та неофрейдизм.
- •32. Філософія екзистенціалізму
- •33. Релігійна філософія. Неотомізм.
- •34.Розвиток філософської думки в Україні. Загальна характеристика.
- •35.Києво-Могилянська аадемія і її вплив на розвиток філософської думки українського та інших словянських народів.
- •36.Філософські роздуми г Сковороди про людину і світ
- •37.Проблема визволення людини і нації у поглядах мислителів Кирило-Мефодіївського братства(Шевченко Костомаров та ін)
- •38.Розвиток філософської думки в кінці XIX початку XX ст.(і.Франко, л.Українка, н.Драгоманов, м.Грушевський)
- •39, Категорії буття та її філософський зміст. Основні форми буття.
- •40.Наукрве поняття матерії , його світоглядне та метологічне значення. Сучасна наука про будову матеріального світу.
- •42. Простір та час – форми існування матеріального світу. Сучасні наукові уявлення про простір і час.
- •34. Пространство и время - формы существования материи
- •43, Відображення – загальна властивість матерії. Розвиток форм відображення. Свідомість як вища форма відображення дійсності.
- •44.Виникнення свідомості. Природні та соціальні передумови виникнення свідомості.
- •45. Матеріальне та ідеальне. Свідомасть і мова.
- •46.Проблемма пізнаваності світу. Сутність агностицизму.
- •47.Структура пізнавального процессу. Діалектика чуттєвого і раціонального в процессі пізнання.
- •48.Філософське вчення про істину. Абсолютне та відносне в істині. Критерії істини.
- •49.Поняття практики, її форми та роль в пізнанні
- •50. Наукове та буденне пізнання їх особливості. Специфіка і структура наукового пізнання.
- •51. Діалектика як найзагальніша теорія розвитку та пізнання. Об`єктивна та субєктивна діалектика. Структура субєктивної діалектики.
- •52.Взаємозв’язок та розвиток як визначальні принципи діалектики.
- •53.Сутність закону єдності та боротьби протилежностей.
- •54.Діалектичні протиріччя їх різновиди та розвиток
- •55. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін. Кількість, якість, міра. Діалектичні стрибки та їх різновиди.
- •56. Спрямованість розвитку. Закон заперечення заперечення. Корінна відмінність діалектичного та метафізичного розуміння заперечення.
- •57. Категорії діалектики, що відібражають універсальні зв”язки буття: одиничне, особливе, загальне. Явище та сутність.
- •58.Категорії, що відображають структурні зв”язки : частина і ціле, елемент і система, форма і зміст.
- •59. Категорії, що розкривають зв”язки детермінації : причина і наслідок, необхідність та випадковість, можливість і дійсність.
- •27. Причина и следствие, их взаимосвязь.
- •60.Сутність наукового методу. Класифікація наукових методів пізнання.
- •61.Загальна характеоистика методів емперичного рівня пізнання.
- •62.Методи теоретичного пізнання їх загальна характеристика.
- •63.Філософська методологія та її значення для розвитку науки.
- •64.Соціальна філософія, її предмет і функції. Специфіка соціального пізнання.
- •65. Специфіка розвитку суспільства як соціальної форми руху матерії. Відмінність законів суспільства від законів природи.
- •66.Сутність матеріалістичного розуміння суспільного розвитку. Категорії “суспільне буття” , “суспільна свідомість”.
- •67. Суспільне буття, як діяльність. Різновиди людської діяльності.
- •68. Матеріальне виробництво як основа існування і розвитку суспільства. Поняття способу виробництва.
- •69. Формаційний, цивілізаційний, стадійний та інші підходи до аналізу суспільного розвитку.
- •70. Поняття суспільно-єкономічної формації і його значення для наукової періодизації історичного процессу.
- •71.Базис і надбудова, їх діалектичний вза’ємозв’язок.
- •72.Соціальна структура суспільства.
- •73. Історичні форми спільності людей: рід, плем’я, народність, нація.
- •74. Поняття політичної системи суспільства. Місце і роль держави, політичних партій і громадських організацій в розвитку суспільства.
- •75. Держава її походження і сутність.
- •76. Історичні типи держави, форми правління і державного устрою.
- •77. Джерела, рушійні сили та суб”єкти суспільного розвитку.
- •78.Проблема суб’єкта історичного процессу. Роль народу і особистості в історії.
- •79.Суспільний прогрес та його критерії.
- •80. Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість та їх структура. Суспільна псиологія та ідеологія, їх роль у розвитку суспільства.
- •81. Суспільна та індивідуальна свідомість і її взаємозв”язок.
- •82. Політична свідомість та її роль у житті суспільства. !!!у жени!!!
- •83. Людина як мета і вища цінність історичного розвитку.
- •84.Цінності в житті людини і суспільства. Соціальні норми і життєва позиція особистості.
- •85.Історична необхідність і свобода особистості.
- •86.Культура як міра розвитку людства. Культура і цивілізація.
- •87.Соціальний прогноз і глобальні проблемми сучасності.
- •88.Діалектика класового, національного і загальнолюдського у розв’язанні глобальних проблемм сучасності.
- •89.Гуманістична місія соціального прогнозування.
- •90.Майбутнє людства і реальний історичний процесс.
- •61.Загальна характеристика методів емпірічного рівня пізнанняю
- •62.Методи теоретичного пізнання їх загалльна характеристика.
62.Методи теоретичного пізнання їх загалльна характеристика.
Процес пізнання починається з досвіду:
Суб’єкт “річ у собі”. Речі у собі, діючи на органи чуття, викликають відчуття, які не дають ні якого знання про речі як такі. Існує 2 світи – світ явищ, що існує у досвіді, просторі і часі, та світ речей у собі, не дослідженний для пізнання, за межами свдомості.
3 етапи пізнання: чуттєве споглядання, розсудок та розум.
-
розміщені та упорядковані у просторі і часі дані відчуттів (явища) – самі по собі не дають знань.
-
Розсудок – здатність мислити предмет чуттєвого споглядання, одночасно мислити його в певній незалежності від чуттєвих вражень. Поняття, які дає розсудок:
-
емпіричні, якщо вних містяться відчуття;
-
чисті (до яких не приєднуються відчуття, містять лише форму мичлення про предмет взагалі) – є категоріями філософії. Виділив 12 категорій – єдність, множина, цільність; реальність, заперечення, обмеження; ...
розум – є здатністю опосередкованого пізнання, що прямо не пов’язане з досвідом, утворює свої поняття – трансцендентальні ідеї (психологічні ідеї – мікросвіт людського “я”,космологічні ідеї – макрокосм, теологічні ідеї).
У розумі при спробі мислити світ як єдине ціле виникають суперечності (антиномії) – завдяки тому, що поняття абсолютного для світу речей у собі переносяться на світ досвіду і явищ.
-
скінченість – нескінченість світу;
-
подільність – неподільність світу;
-
існування свободи – все залежить від природи (необхідність);
-
існування Бога – не існування першопричини світу.
Ці антиномії ї спробою осмислити проблеми діалектики.
Познание – это процесс проникновения мысли в объект. Познавательной мыслью (целью) этого процесса является постижение истины. Познание – это процесс отражения действительности в сознание человека.
ИДЕАЛИЗМ практикует истину как согласие или как некую вечную идею, существующую помимо сознания человеческого царствия чистой лжи.
МАТЕРИОЛИЗМ: истина – это такое содержание наших представлений, которое адекватно (или верно отражает объект). Всякое знание, если оно верно, отражает действительность есть объективно-истинное. В процессе познания человек не может сразу полностью познать действительность. Всякая теория обусловлена исторически, и потому заключает в себе неполную истину, а относительную истину.
Относительная истина – это неполное, неточное, незавершенное знание о предмете. Познание есть развитие истины. Истина есть процесс бесконечного накопления знаний. В процессе познания человек всё больше и больше преодолевает относительность истины, прибавляя к познанию моменты абсолютного знания.
Абсолютная истина – это более полное, более точное, более завершённое знание о предмете. Она складывается из относительных истин. По мере формирования абсолютной истины постоянно наблюдается взаимосвязь абсолютной и относительной истин, и в этом проявляется диалектический характер истины.
1