Галузеві пріоритети розвитку вільних економічних зон України

ВЕЗ	Дата початку/ закінчен­ня термі­ну дії	Розташу­вання	Пріоритетні види діяльності	Фактичні сфери залу­чення інвес­тицій
1	2	3	4	5
"Донецьк"	21.07.98/ 21.07.58	м. Донецьк, Донецька обл.	Машинобудування, приладобу­дування, електротехнічна про­мисловість, інноваційні проек­ти зі створення нових матеріа­лів і виробничих систем	Виробництво побутової тех­ніки, вироб­ництво м'ясо­продуктів.
"Азов"	21.07.98/ 21.07.58	М. Маріу­поль, Доне­цька обл.	Експедиційно-складська, тран- спортно-сервісна, виробнича діяльність	Розвиток тран­спортної і ви­робничої інф­раструктури
"Закарпаття"	09.01.99/ 09.01.29	Ужгород­ський і Му­качівський р-ни За­карпатської обл.	Транспорт, експедиторська ді­яльність, митні послуги, об­слуговування і збереження транзитних вантажів, пов'язані з цим фінансові послуги	Переробка вантажів, надання екс­педиторських і складських послуг
"Інтерпорт Ковель"	01.01.00/ 01.01.20	м. Ковель, Волинська обл.	Транспортна, експедиторська діяльність, митні послуги, об­слуговування і збереження транспортних вантажів, пов'я­зані з цим фінансові послуги
"Миколаїв"	01.01.00/ 01.01.30	м. Миколаїв, суднобудівні підприєм­ства	Машинобудування, суднобуду­вання, приладобудування, об­робка деревини і виготовлення виробів, виробництво промис­лових газів, переробка пласт­маси, будівництво, енергетика, зв'язок
"Порто- франко"	01.01.00/ 01.01.25	м. Одеса, частина Одеського морського торгового порту	Обслуговування транзитних вантажів, збереження, сорту­вання, пакування, доопрацю­вання, надання транспортно- експедиційних і агентських послуг	Перевезення вантажів, на­дання склад­ських та екс­педиторських послуг

ВЕЗ	Рей­тингова оцінка	ТПР	Рей­тингова оцінка
"Азов" (м. Маріуполь")	3,3	У Автономній респуб­ліці Крим	5,7
"Донецьк"	4,3	У Волинській області	5,2
"Закарпаття"	8,6	У Донецькій області	4,8
"Інтерпорт "Ковель" (Волинська обл.)	7,1	У Закарпатській області	8,6
"Курортополіс Трускавець" (Львівська обл.)	2,8	У Житомирській області	10
"Миколаїв" (Миколаївська обл.)	6,7	У Луганській області	8,1
"Порто-франко" (м. Одеса)	1,4	У Чернігівській області	9,5
"Порт Крим" (Кримська АР)	6,2	У м. Харків	1,9
"Рені" (Одеська обл.)	0,5	У м. Шостка Сумської обл.	9,5
"Сиваш" (АР Крим)	-
"Славутич" (Київська обл.)	1
"Яворів" (Львівська обл.)	2,8

Отже, національна економіка України ставала економікою поглинання інвестиційного капіталу. Досвід України показав, що основні переваги ВЕЗ - наявність сприятливого інвестиційного клімату (який містить мит­ні, фінансові, податкові пільги і переваги порівняно з загальним режи­мом для підприємців у тій чи іншій країні) - є фактором стимулювання, а не обов'язкового розвитку інвестиційного клімату території і національ­ної економіки Світовий капітал цікавлять території активного розвитку підприємницької думки, які швидше є результатом функціонального під­ходу до інтеграції у світове господарство і не завжди співпадають з тери­торіальним розташуванням визначених ВЕЗ та ТПР.

З 2003-2004 років активізували свою діяльність іноземні інвестори. Але, як показав час, основною формою інтеграції України до світового господарства було обрано альянс - укладання домовленостей між світо­вим та національним капіталом з приводу ринкової, технологічної, фі­нансової політики держави. Основними було обрано фактори галузевих (а правильніше ресурсних) пріоритетів. Аналіз інвестиційних потоків України того періоду свідчить про перерозподіл коштів, інвестованих в Україну, на користь третіх держав: об'єкти інвестування були зайняті по­шуком власних ринків збуту і забезпеченням власних інтересів.

Так, за роки незалежності Україна пережила велику кон'юнктуру ін­вестиційного процесу. Трансформаційна економічна криза призвела до значних інвестиційних втрат. У 1997 році обсяг інвестицій у порівняль­них цінах скоротився у п'ять разів проти обсягів 1990 року. Лише в 1998 році було зупинено інвестиційну кризу і приріст інвестицій в основний капітал становив 6,8 %. У 1999 році внаслідок світової фінансової кризи 1998-го приріст інвестицій знизився до 0,4 %. У наступні сім років інвес­тиції зростали дуже нерівномірно з великим перепадом. Двічі - у 2002 і 2005 роках - темпи приросту інвестицій знижувались і тричі - у 2001, 2003 і 2004 роках - швидко зростали.

Найбільш різке зниження темпів приросту інвестицій (майже в 14 ра­зів) сталось у 2005 році.

Приріст інвестицій в основний капітал знизився з 28 % у 2004-му до 1,9 % в 2005 році. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами з позитивного 3,7 млрд. дол. США у 2004 році стало у 2005-му негативним -1,9 млрд. дол. США. Почалось заміщення внутрішнього виробництва багатьох товарів імпортом.

Характерне порівняння: серед 28 країн постсоціалістичного просто­ру у 2004 році Україна зайняла перше місце за темпами приросту ВВП, а у 2005-му - передостаннє (останнє - Киргизстан). У таких перепадах важко зорієнтуватись не тільки іноземним інвесторам, а й вітчизняним підприємцям.

Лише у 2006 році відновилась позитивна динаміка залучення інвести­цій в основний капітал. Лише за останній квартал 2006 року в економіку України вітчизняних інвестицій надійшло 57 млрд. грн., що становило 60 відсотків суми, яка прийшла за весь 2005 рік (93 млрд. грн.). Ще швидше зростали інвестиції у 2007-му. За І квартал сума інвестицій в основний капітал становила 25,3 млрд. грн. Це вдвічі більше, ніж за І квартал 2005 року, і на 32,2 % більше, ніж за І квартал 2006-го.

У кінці 2006-го - на початку 2007 років нарощування іноземних інвес­тицій іде стабільно і диференційовано (за проектами і регіонами). Най- привабливішими сферами економічної діяльності для іноземних інвес­торів є промисловість, насамперед обробка (29 відсотків). Збільшилось надходження іноземних інвестицій у такі галузі, як енергопостачання, машинобудування, екологія, розвиток комунікаційної інфраструктури.

Останнім часом з'явились закиди стосовно масового вилучення інозем­них інвестицій, зокрема, що вилучено більше, ніж залучено. За І квартал справді вилучено 536 млн. дол. США. Але це становить лише 40 % до об­сягу залучених. Це звичайна ротація і міграція капіталу в часі, і квартальні дані тут нехарактерні. В історії України вже були подібні факти, зокрема: у І і III кварталах 2002-го вилучення іноземного капіталу становило 50 % до суми залученого капіталу; у III кварталі 2003-го вилучення іноземного орієнтований на експорт продукції машинобудівного комплексу, захід є лідером у активізації зовнішньоекономічної діяльності, південь орієнту­вався на експорт та імпорт послуг, великі міста стали центрами інвести­ційного капіталу.

Експортно активними територіями є Донецька обл., м. Київ, Дніпро­петровська, Запорізька, Луганська, Полтавська та Одеська області. Тери­торіями залучення іноземного капіталу є м. Київ, Донецька, Дніпропе­тровська, Запорізька, Одеська, Київська та Харківська області.

Привабливими сферами національної економіки України для порт­фельних інвестицій світового капіталу сьогодні є території зосереджен­ня промислових природних ресурсів, торгівля і громадське харчування. Функціонально привабливими є рекреаційні об'єкти і охорона здоров'я.

Основним питанням розвитку національної економіки України сьо­годні і інтеграції її у світове господарство є неузгодженість інтересів останнього та самої України як самостійного суб'єкта міжнародних від­носин. Сфери зацікавленості іноземного капіталу в Україні не співпада­ють зі сферами інтенсивного розвитку держави (табл. 8.3.4).

Таблиця 8.3.4.