1. Культура Месопотамії .

У Передній Азії особливо зручно для землеробства була природно-історична область між Тигром і Євфратом , яку стародавні греки називали Месопотамією (Межиріччям ). Саме тут зародилася характерна для Стародавнього Сходу сільськогосподарська цивілізація й утворилися ранні форми державності .Початкове вона складалася з двох частин : Шумеру- на півдні й Аккаду в центрі й дістала назву «шумеро-аккадська культура» , її архаїчну епоху зазвичай поділяють за місцями археологічних роз­копок на три періоди: Ель-Обеіду, Уруку та Джемдет-Насру, що охоплювали майже все 4 тис. до н.е.

Творцями шумеро-аккадської цивілізації були шумери-давній народ, котрий прийшов на південь Месопотамії, з гірських районів Еламу, та семітські племена Аккаду з сірійеького-месопотамського степу. Впродовж періодів Уруку та Джемдет-Насру вони досягай великого прогресу в усіх галузях виробництва і культури. Саме шумери заклали основи монументаль­ної архітектури , пов'язаної з храмовим будівництвом , винайшли гончарний круг і виплавку бронзи. З поширенням торгових відносин прогресувало удосконалення транспортних засобів -були винайдені колесо, колісниця і візок. У зв'язку з необхідністю складання господарських документів у шумерів з'явилась примітивна картинна писемність.

Завдяки землеробському талантові шумерів Месопотамія перетворилась у квітучий край. Густа мережа зрошувальних каналів і ретельне оброблення землі давали змогу отримувати багаті врожаї, розвивались ремесла ,торгівля, будівництво, зводилися величні палаци, храми і гробниці. Існувало досконале ювелірне мистецтво, виготовлялися золоті речі, дорогоцінні прикраси. Вперше у світі було одержано кольорове скло. Завдяки створенню першої в світі регулярної армії правителеві Кішу Саргону 1 наприкінці 24 ст. до н.е. вдалося об'єднати інші міста-держави Месопотамії в єдине царство.

Шумери досягли багатьох культурних звершень. Вони удосконалили піктографічну писемність , створили зручний клинопис, склали перші астрономічні календарі та правові кодекси, започаткували в літературі епос міфологічного змісту . Тут була винайдена арифме­тика і зародилося геометрія, для обчислення використовувалися таблиці множення, дроби, квадратні та кубічні корені. Освіту майбутні жреці отримували в школах та храмах, де вивчали математику, астрономію, астрологію, письменність, медицину ,музику та інші. На особливу увагу заслуговують досягнення шумерів у ювелірному та будівельному мистецтвах. Високого рівня сягнула шумерська скульптура, зокрема майстерно виготовлені статуї богів, царів і жерців, що встановили у храмах. Поширювалась у Шумері й пластика у металі.

Внаслідок торгівельних та міждержавних зв'язків культурний вплив шумерів поширював­ся й на сусідні країни та народи, зокрема Малу Азію, Закавказзя, Єгипет. Заклали вони також основи для культурного розвитку своєї спадкоємниці у самій Месопотамії, - цивілізації Вавилону 2 тис. до н.е. Цю державу, яка проіснувала до 6 ст. до н. е., створили завойовники Месопотамії - кочові племена аморитів.

Страх перед грозою та повенями породив уявлення про богів водяного хаосу Апсу і Тіамат, верховного бога землі та грому Енліля. Виник землеробський культ бога Думу зі. Бог неба Ану став верховним богом.

Звертає на себе увагу еволюція давнього культу природи. Поступово боги з уособлень сил природи перетворилися на покровителів держави і царської влади, стали втіленням абстракт­них понять справедливості та могутності, небесними суддями , войовниками та царями.

Водночас ускладнювалися й ритуали поклоніння небесним і „ земним „ богам, обрядова сторона культу , що дедалі набував офіційно-державного характеру.