2Об’єктом соціології виступає певна сфера суспільного життя, а саме – вся сукупність властивостей, зв’язків та відносин, що мають назву соціальних. Соціальне визначають як сукупність властивостей і особливостей суспільних відносин, інтегрованих індивідами або спільнотами в процесі спільної діяльності в конкретних соціальних умовах. Соціальне явище або соціальний процес виникають тоді, коли поведінка навіть одної людини опиняється під впливом іншої людини чи групи людей, незалежно від їх присутності. Саме в процесі взаємодії одного з одним індивіди здійснюють взаємні впливи, кожен з них стає носієм певних соціальних якостей. Таким чином, соціальні зв’язки, соціальна взаємодія, соціальні відносини та спосіб їх організації є об’єктом соціології.

Об’єкт науки конкретизується у її предметі. Предметом соціології є такі соціальні явища і процеси , які відбуваються у міжособистісній взаємодії, а також групах, спільнотах. По-перше – соціальні зв’язки, по-друге – соціальні відносини, по-третє – соціальна взаємодія

Об*єкт та предмет соціології. Вони є взаємопов*язаними, але не тотожні. В кожній з суспільних наук людина є об*єктом, але кожна наука має свій предмет. Об*єктом соціології є певна соціальна реальність. Соціологія – наука про становлення, розвиток та функціонування соціальних спільнот, процесів та відносин, а також про шляхи, форма та методи реалізації їх усіх. Навіть зараз багато вчених розуміють то широко. Фундатор соціології О. Конт вважав, що соціологія – то позитивна наука про суспільство. Дюркгейм називав предметом соціології соціальний факт, але категорія “соціальний” у нього визначалась як “колективна”. Макс Вебер вважав соціологію наукою про соціальну поведінку, яку вона прагне зрозуміти та тлумачити. Основна категорія соціології – це спільнота. Позаяк в спільності наявні усі відносини, властиві і індивіду, і суспільству. Соціальна спільнота – це не проста сума індивідів і не будь-яка група людей, а більш чи менш усталене соціальне утворення, суб*єкти якого об*єднані спільним інтересом і знаходяться у взаємодії між собою.

3 Категорії соціології – загальні, універсальні поняття, якими оперує наука. Виділяють три групи категорій соціології:

- загальнонаукові (соц. система, суспільство)

- безпосередні соц. категорії (соц. статус, соц. стратифікація, соц. інститути)

- категорії дисциплін суміжних із соціологією (сім’я, особистість, економічна соціологія)

Ключовою категорією має сенс визнати категорію “соціальне” .Соціальне як співвідношення у свідомості соціальних індивідів особистих уявлень з типами загально соціального рівня є складовою таких понять, як соц. система, соц. організація, соц. інституція, соціальна спільнота, соціальна група, соціальна норма, соціальний контроль тощо. В системі соц. категорій необхідно відокремити такі категорії, як соц. взаємодія, соц. зв’язки, соц. відносини, що визначають сутність соц. процесів. Соціальна взаємодія – це система взаємних впливів соц. індивідів, груп, спільнот для досягнення певних цілей. Соціальні зв’язки – залежності, що встановлюються між суб’єктами соціальної взаємодії. Соціальні відносини – система соц. зв’язків між суб’єктами соц. взаємодії. Таким чином, означені категорії соціологічної науки дають можливість описувати, аналізувати та систематизувати як соціальні явища статичного, так і процесуального планів.

Категорії соціології відбивають суттєві сторони науки, глибинні зв’язки між ними виражають соціологічні закони, такі як закон взаємодії суспільства, соціальних спільнот, груп, закон соціальної диференціації та інтеграції, закон соціальної мобільності, закон інтернаціоналізації, закон соціалізації індивідів, закон урбанізації суспільства та інші. Дія законів має практичне втілення у вигляді тенденцій розвитку певних соціальних явищ та процесів.

Категорії соціології — це загальні поняття, що відтворюють певні властивості суспільства та його складових (об’єкта), як цілісної соціальної системи. Дослідження будь-якого процесу, що відбувається в суспільстві, потребує з’ясування суті самого суспільства, досліджуваного процесу і явищ, що з ними зв’язаний цей процес. Це робиться за допомогою спеціальних категорій, які прийнято типологізувати як:

* категорії визначеності (соціальні відносини, спільноти, групи, індивіди, дії тощо). Вони відповідають на запитання «Що це таке? Чим воно є стосовно суспільства як об’єкта вивчення?»;

* категорії зумовленості (інтереси, потреби, норми, цінності). Вони відповідають на запитання «Чому?» або «Чим?». Чому індивід поступає саме так, а не так? Чим зумовлені його дії?;

* категорії вибору (стимулювання, мотивація, ціннісно-нормативне регулювання). Вони відповідають на запитання «Що необхідно зробити, аби людина діяла у відповідний спосіб?».

Отже, категорії визначеності дають уявлення про сутність складових суспільства як соціальної системи, а категорії зумовленості й вибору дають можливість з’ясувати явища і процеси, котрі безпосередньо впливають на роль і статус індивідів у суспільному житті.

4 Соціологія розвивається не ізольовано, а в постійному взаємозв’язку з іншими суспільними науками. Особливо важливо розглянути співвідношення і взаємодію соціології з соціальною філософією, історією, політологією, економічною наукою та деякими іншими суспільними науками.

Перш за все необхідно порівняти соціологію й соціальну філо­софію. Соціологія, як і багато інших наук, вийшла з філософії. Що ж таке соціальна філософія? Соціальна філософія являє собою розділ філософії, де осмислюється якісна своєрідність суспільства в його відмінності від природи. Вона аналізує проблему сенсу й цілей існування суспільства, його походження, перспектив, спрямованості, рушійних сил і розвитку. Різниця між соціальною філо­софією і соціологією виявляється у методі дослідження соці­ального. Філософія вирішує суспільні проблеми абстрактно, керу­ючись певними настановами, які випливають з низки логічних роздумів. На думку “батьків-засновників” соціології, суспільне життя повинно вивчатися не абстрактно, а на основі методів емпі­ричної (дослідної) науки.

Порівнюючи соціологію та історію, слід підкреслити, що між цими двома науками чимало спільного. І та й інша вивчають усе суспільство, а не тільки якусь одну його частину. Але між цими науками є чимало суттєвих відмінностей, які йдуть по лінії перш за все своєрідності їх характеру, природи. Їх співвідношення — це співвідношення теорії та історії, теорії суспільного розвитку та його історії.

Дуже важливо також визначити правильне співвідношення соціології та політики. Їх тісний взаємозв’язок визначається тим, що, по-перше, соціальні спільноти, соціальні організації та інсти­тути виступають найважливішими суб’єктами й об’єктами полі­тики; по-друге, політична діяльність являє собою одну з основних форм життєдіяльності особи і її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві; по-третє, політика як дуже широке, складне й багатогранне явище проявляється у всіх сферах суспільного життя (економічна політика, соціальна політи­ка, культурна політика і т. ін.) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому.

Розглянемо співвідношення соціології, економічної теорії, а також деяких інших наук. Як і політологія, усі вони, на відміну від соціології, вивчають не суспільство як цілісну соціальну систему, а ту чи іншу його частину, сферу, сторону. Так, економічна наука зосереджує свої зусилля на дослідженні матеріального виробництва, економічної діяльності людей, зміни в яких впливають на соціаль­ні процеси. Ось чому, по-перше, соціологія не може не спиратися на економічну теорію, не взаємодіяти з нею. З іншого боку, економічні процеси, як показує життя, чим далі, тим більше залежать від впливу соціальних умов і факторів і їх використання у виробництві, розподілі, обміні й споживанні. І це також вимагає посилення взаємодії економічної і соціальної наук. Це саме можна сказати про співвідношення соціології з іншими спеціальними суспіль­ними науками.