4.5. Система показників і оцінка економічної ефективності професійного навчання персоналу

Оцінювання економічної ефективності професійного навчання персоналу передбачає виділення таких аспектів: особистісного, навчального закладу, організації та суспільного.

Особистісний аспект зводиться до методів економічної оцінки інвестування у людський капітал. Як правило, дослідники ефективності у сфері людського капіталу звертаються до техніки аналізу «витрати—вигоди» (cost-benefit analysis) [1]. Аналіз за цим методом поділяється на три етапи:

• ідентифікація вигід (зисків) та їх вартісна оцінка з урахуванням фактору часу;

• ідентифікація витрат та їх вартісна оцінка також здійснюються з урахуванням фактору часу;

• завершальним етапом аналізу «витрати—вигоди» є порівняння величини вигід з величиною витрат.

Для приведення вигід і витрат до одного моменту праці застосовують метод дисконтування. Розрахунок зисків від вкладень у людський капітал передбачає проведення прогресивного дисконтування вигід, порівняння їх з поточними витратами, оскільки вигоди, що отримаються у майбутньому, завжди мають для людей меншу цінність порівняно з тими вигодами, які одержуються сьогодні.

Відповідно до концепції людського капіталу різниця між дисконтованими величинами витрат і вигід — «чиста приведена вартість» — вважається критерієм доцільності інвестиційного проекту в людський капітал і розраховується за формулою:

(4.4)

де NPV — чиста приведена вартість (net present value), грн;

B_t — дохід від інвестицій у людський капітал у період t, грн;

C_t — величина витрат у період t, грн;

n — кількість періодів;

r — індекс ставки відсотка, або ставка дисконтування.

Застосування на практиці методу ускладнює та обставина, що важко вирішити, який рівень відсотка має бути вибраний як коефіцієнт дисконтування. Інвестиції в людський капітал є доцільними, якщо поточна вартість майбутніх вигід (грошових і моральних) більша або хоча б рівна витратам.

Для подолання труднощів, пов’язаних з розрахунком коефіцієнта дисконтування, для визначення ефективності інвестицій у людський капітал був запропонований метод внутрішньої норми віддачі. Цим методом оцінюються майбутні вигоди та інвестиційні витрати, вираховується ставка дисконтування, що урівнює поточну вартість вигід з інвестиційними витратами.

Внутрішня норма віддачі і являє собою таку норму відсотка, за якої приведена вартість майбутніх вигід дорівнює приведеній вартості витрат [1]:

(4.5)

Термін «внутрішня» підкреслює, що визначається абсолютна, а не відносна рентабельність інвестиційного проекту. На відміну від показника поточної ефективності, що характеризує її рівень у кожний даний момент часу, внутрішня норма віддачі призначена для вимірювання ступеня окупності капітального блага за весь термін його служби. Тому під час розрахунку норми віддачі користуються величинами доходів і витрат, дисконтованих на момент початку здійснення інвестиційного проекту.

Наукові дослідження рентабельності навчання, побудовані на базі оцінювання норм віддачі для середньої та вищої освіти в США, свідчать про високу рентабельність початкової освіти. Вод­ночас простежується стійка тенденція: чим вищий рівень підготовки, тим нижча його внутрішня норма віддачі. Тому для оцінювання економічної ефективності професійного навчання пер­соналу доцільно використовувати й інші методи. Це стосується, зокрема, методів оцінювання ефективності навчання в навчальному закладі, в організації, а також на макрорівні.

До основних показників економічної ефективності професійного навчання кадрів у професійно-технічних та вищих навчальних закладах відносять такі:

• середня річна вартість утримання учня, студента чи слухача;

• середня вартість підготовки одного робітника, фахівця з вищою освітою, керівника;

• втрати коштів унаслідок відсіву учнів, студентів або слухачів у навчальних закладах.

При цьому середньорічна вартість підготовки у розрахунку на одного учня (студента чи слухача) безпосередньо залежить від проміжних результатів навчально-виховної роботи навчального закладу. Вона не тотожна показнику «середня вартість підготовки» робітника чи фахівця як за часовим виміром (у даному разі відображаються витрати не за рік чи інший проміжок часу, а за весь період навчання), так і за кінцевими результатами роботи професійно-технічного чи вищого навчального закладу.

Множенням першого показника на термін навчання не можна визначити реальні затрати навчального закладу на підготовку робітника, фахівця чи керівника, оскільки у такому разі не буде врахований відсів учнів, студентів або слухачів у процесі на- вчання. Одночасно відсів тих, хто навчається, залежить від професії, спеціальності, форми навчання, рівня організації роботи щодо формування контингентів учнів, студентів чи слухачів, якості навчального процесу і навчальних програм тощо.

Отже, показник «середня вартість підготовки» робітника, фахівця або керівника, що розраховується як відношення приведених одноразових та поточних витрат до фактичного випуску з навчального закладу, слід визнати точнішим. Його можна використовувати для оцінювання ефективності різних форм і методів професійного навчання, розміщення державного замовлення на підготовку кадрів на тендерній основі тощо.

Економічні результати від впровадження заходів з професійного навчання персоналу в організації визначаються таким комплексом показників:

• приріст обсягів виробництва чи наданих послуг унаслідок задоволення додаткової потреби в працівниках у професійному та кваліфікаційному розрізах;

• збільшення обсягів прибутку;

• рівень продуктивності праці;

• якість виробленої продукції або наданих послуг;

• зниження рівня плинності кадрів у результаті професійного навчання персоналу;

• зменшення втрат унаслідок відсіву працівників із навчальних закладів, направлених на навчання;

• ефект від впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій працівників, які пройшли підготовку за навчальною програмою, і т. д.

Для визначення економічної ефективності професійного на- вчання персоналу в організації застосовується метод контрольної групи чи метод, що ґрунтується на зіставленні значення конкретних показників трудової діяльності працівників за попередній та наступний після підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації періоди.

Розглянемо методичні підходи до визначення показників економічної ефективності заходів з професійного навчання персоналу. Так, збільшення обсягів прибутку фірми за рахунок професійного навчання внаслідок підвищення продуктивності праці працівників розраховується за формулою:

(4.6)

де E_e.п2 — річний економічний ефект від збільшення обсягу прибутку фірми у результаті професійного навчання персоналу, грн;

— середня продуктивність праці персоналу і-тої професії, які відповідно не пройшли і пройшли навчання за програмою підготовки, грн;

— чисельність працівників і-тої професії, які пройшли професійне навчання за направленням фірми, осіб;

— рентабельність реалізованої продукції і послуг працівників і-тої професії, %.