- •3.Принцип соціального підходу
- •3. Історичні та етнонаціональні корені східних словян
- •4.Словянські племена 5-8 ст, їх господарство, сусп. Лад
- •5, Формування державності у східних слов'ян. Норманська теорія
- •6.Етапи розвитку держави Київська Русь, їх специфіка та особливості
- •II етап - розквіт і піднесення (кінець X - середина XI ст.)
- •III етап - політичні роздрібненість (кінець XI - сер. XIII ст
- •7.Перші Київські князі
- •8. Політичний устрій Київської Русі часів Володимира та Ярослава.
- •9. Економічне життя Ктиївської Русі в хі-першій пол..Хіі ст.
- •10. Соціально-класова структура суспільства Київської Русі в хі-першій пол..Хіі ст
- •11. Юридично правові засади функціонування суспільства кр. Руська правда, Правда Ярославичів
- •12. Міжнародні зв’язки кр за князів Володимира та Ярослава
- •13. Формування феодальних, соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку кр
- •14. Централізація кр за часів Володимира Мономаха
- •15.Причини та наслідки феодальної роздробленості кр
- •16. Зародження передумов формування української народності.
- •17. Українська та зарубіжна політична думка щодо проблеми походження українців
- •18.Культура, освіта кр
- •19. Історичний вплив держави кр на формування європейської цивілізації
- •20. Історичні та політичні обставини утворення гв держави. Князь Роман Мстиславич
- •21. Характер політичної боротьби за владу в гв князівстві на поч.. Хііі ст. Боярська опозиція. Князь Данило Галицький
- •22. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького Внутрішня політика
- •23. Боротьба князя Данила Галицького з іноземними загарбниками
- •24. Політичний розвиток гв держави за нащадків князя Данила Галицького. Причини занепаду держави
- •25. Культура гв держави
- •26. Роль гв держави в історії Європи хіі-першій пол.. Хіv ст.
- •27. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Рольі місце в Литовській державі українських земель
- •29. Польська експансія на українській землі. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполитої
- •30. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполитої. Передумови та наслідки Люблінської унії 1569 р.
- •31. Господарське життя на українських землях під владою Польщі
- •33.Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути
- •34. Церковно-релігійна ситуація на українських землях під владою Польщі. Берестейська унія 1596 р. Та її вплив на подальший розвиток українського суспільства
- •35. Церковне та релігійне життя в Україні після Берестейської унії. Утворення братств. Їх роль і місце у збереженні національного етносу
- •36. Виникнення козацтва та утворення Запорозької Січі
- •38. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •39. Роль українського козацтва у збереженні українського етносу та відстоюванні його прав і свобод
- •41. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом Косинського та Наливайка
- •42.Національно-визвольні повстання українського народу 20-30х років XVII ст..
- •44. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний. Його політична, військова та просвітницька діяльність
- •45. Життя та діяльність Петра Могили
- •46.Гетьманщина наприкінці XVII-XVIII : кордони, населення, політичний і адміністративно-політичний устрій.
- •47. Процес і наслідки інкорпорації Україии до складу Російської імперії в х!!! ст.
- •48. Централізаторська політика Катерини іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •49.Державотворча діяльність і.Мазепи
- •50. Діяльність української політичної адміністрації на початку XVIII ст. Основні положення Конституції Пилипа Орлика.
- •51.Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі правобережних та західноукраїнських земель.
- •52. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель в складі Російської імперії.
- •53.Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України. Ліберальні реформи 1860-70 х. Особливості та наслідки їх проведення.
- •54.Зародження та розвиток українського національного руху в Російській імперії
- •56. Основні ідеї програмних документів Кирило-Мефодіївського братства та їх історичне значення.
- •57. Русифікаторська політика царизму, Валуєвський циркуляр і Емський указ.
- •58. Ідейні витоки «хлопоманства», громадівського руху в підросійській Україні Антоновича. Драгоманов.
- •59. Політизація українського національного руху наприкінці хіх – початку хХст: студентський рух і братство тарасівців.
- •60. Реформи Марії-Терезії і Йосифа іі кінця XVIII ст.. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •61. Соціально-економічний і політичний статус українських земель у складі імперії Габсбургів наприкінці XVIII – початку XIX ст
- •62. Конституційні реформи 1860-х в імперії Габсбургів, їх вплив на українську суспільність.
- •63. Суспільно-політичний рух українців у Галичині та Буковині під час революційних подій 1848-1849
- •64. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях наприкінці хіх ст
- •65.Революція 1905-1907 років та Україна
- •66. Українські громади в і та іі російських Думах
- •67. Геополітичні плани імперіалістичних держав щодо України напередодні та під час світової війни
- •68. Українська Центральна Рада та Генеральний Секретаріат-перші державні структури відродженої України.
- •69. Склад і політична програма цр, і та іі Універсали.
- •70. Ііі Універсал. Проголошення унр.
- •71. Війна Росії проти унр. IV Універсал
- •72. Здобутки і прорахунки цр у державотворчому процесі, внутрішній і зовнішній політиці.
- •73.Українська держава гетьманської доби: внутрішня та зовнішня політика п.Скоропадського
- •74. Листопадова (1918) національно-демократична революція й утворення зунр.
- •75. Акт Злуки унр і зунр 22 січня 1919 р.
- •76.Польсьяко-українська війна 1918-1919 рр.Бої за Львів, Чортківська офензива.
- •77.Причини та наслідки падіння зунр
- •78. Утворення Директорії унр, її реформи та зовнішньополітичні орієнтації
- •79.Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •80.Соціально-економічна та політична криза в радянському суспільстві на поч.. 1920х років. Ознаки та шляхи подолання кризи в Україні.
- •81.Процес утворення срср: політичне значення, наслідки для України.
- •82. Україна в роки непу.
- •83. Процес формування тоталітарної системи срсс та Україна
- •84. Економічні перетворення в промисловості:індустріалізація, її передумови, хід здійснення, результати в Україні
- •85. Колективізація в срср: мотиви, хід здійснення, результати. Наслідки колективізації в Україні
- •86.«Культурна революція» в суспільно-політичному житті в Україні 1930х рр..
- •87. Суспільно-політичні процеси в Україні в 1930-і роки. Масові репресії
- •89. Оборонні бої 1941-1942 рр і Україна.
- •90. Оборона Одеси, Києва, Севастополя. Значення оборонних боїів в аспекті воєнних подій 1941-42 рр.
- •91. Характер окупаційного характеру фашистської Німеччини. Напрями руху опору в Україні.
- •92. Радянський партизанський рух на окупованій території України.
- •93. Збройна боротьба формувань оун – упа в 40-50 роки хх ст.
- •94. Визволення Лівобережної України, Києва, Криму (1943-44 рр).
- •95. Визволення України від фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром гітлерівської Німеччини та її сателітів.
- •96. Ідеологічна реакція в Україні у повоєнний період (1945-початок 1950-х рр.)
- •97. Україна в системі міжнародних відносин (1945-початок 1950-х рр.)
- •98. Роль України в організації оон. Зовнішньо-політична діяльність України у повоєнний період.
- •99. Повоєнна відбудова республіки.
- •100. Загальні тенденції соціально-економічного розвитку радянського суспільства в другій половоні хх ст.
- •101. Лібералізація суспільно-політичного життя в Україні в другій половині 50-х – першій половині 60-х рр.
- •102. Економічні реформи м. Хрущова і Україна.
- •103. Економічна реформа 1965р., її суть та наслідки реалізації в Україні.
- •104. Поглиблення кризових тенденцій у економічному та суспільно-політичному житті країни (друга половина 60-х – 1985 рр.)
- •105. Україна в системі народногосподарського комплексу срср в др. Пол. 1960-х – початку 1980-х рр.
18.Культура, освіта кр
Високий злет культури Київської Русі був зумовлений суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя — розвитком феодальних відносин; становленням давньоруської державності; відокремленням ремесла від сільського господарства; виникненням міст; пожвавленням торгівлі; активізацією та розширенням міжнародних контактів; запровадженням християнства та ін. Нові явища та процеси в давньоруській культурі — це не тільки сумарний наслідок дії суспільних сил і чинників, а й активний самостійний фактор впливу на різні сфери життя, тобто культура водночас виступає і як об'єкт, і як суб'єкт історичного розвитку.
Феномен культури Київської Русі мав такі характерні ознаки та особливості:
1. Домінуючий вплив християнської релігії на розвиток матеріальної та духовної культури. Церква стала своєрідним центром, у якому органічно синтезувалися витвори майстрів різних культурних сфер — архітектури, живопису, музики, скульптури, літератури. У княжу добу саме церква стає одним із найдоступніших місць задоволення естетичних потреб народу.
2. Запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань і канонів. Християнство, надавши імпульсу державотворчим та культурним процесам на Русі, сприяло поширенню візантійського впливу в різних сферах суспільного життя і в культурі зокрема, що було особливо відчутно на початку християнізації. У цей період давньоруська література розвивається в межах візантійських канонів, які визначали жанри (житія, проповіді, повчання) та стриману стильову манеру викладу. В архітектурі набуває поширення візантійський стиль зодчества, запозичується техніка цегляної та кам'яної кладки, переймається досвід створення фресок і мозаїк.
З часом почали виявлятися глибинні давньоруські основи. У літературі з'являється емоційне і пристрасне «Слово про Ігорів похід» (1187), що не мало аналогів ні у візантійській, ні у європейській літературі. З XI ст. у церковному живописі започатковується процес розмивання візантійських канонів: все частіше трапляються світські сюжети, релігійні композиції наповнюються образами реальних людей, побутовими сценами, набувають національних рис. Яскравим прикладом цього є фрески Софії Київської. Саме Софійський собор є матеріальним уособленням поєднання візантійського стилю і місцевих традиційю
3. Існування на Русі дохристиянського культурного середовища — підґрунтя для створення місцевої самобутньої культури. Роль візантійського впливу на розвиток культури Русі була значною, але не вирішальною, оскільки все візантійське в процесі «ослов'янений» творчо переосмислювалося, якісно видозмінювалося під впливом місцевих традицій.
Феномен давньоруської є своєрідним синтезом місцевих традицій і досягнень сусідніх народів Заходу та Сходу. Так, відомий скіфський «звіриний стиль» прикладного мистецтва, що сформувався під впливом культур Греції і Переднього Сходу. Деякі елементи (висока культура плужного землеробства, керамічне та емалеве виробництво, певні будівельні навички) черняхівської та зарубинецької слов'янських культур (перша половина І тис. н. е.), на яких помітно позначився вплив римської цивілізації, відродилися і розвинулися за часів Давньоруської держави.
4. Форсоване піднесення культури, поява нових культурних явищ. Виникнення і становлення Давньоруської держави сприяло помітному культурному поступу східних слов'ян, збагаченню новими здобутками.
Існування власної писемності та освіти — основна ознака цивілізованості народу. Засвідчене археологами значне поширення грамотності на Русі є безпосереднім наслідком розвитку давньоруської освіти. Вже за часів Володимира та Ярослава Мудрого шкільна освіта була важливою сферою загальнодержавної та церковної політики. Про високий рівень розвитку освіти свідчить існуюча в той період диференціація навчальних закладів: палацова школа підвищеного типу (державний навчальний заклад, що утримувався за рахунок князя); школа «книжного вчення» (для підготовки священиків); світська (приватна) школа домашнього навчання (головним чином, для купецького та пемісничого міського населення).
Накопиченню знань, обміну інформацією, розвитку шкільництва сприяло заснування при храмах, монастирях та князівських дворах бібліотек. Найвідомішими були книгозбірні Ярослава Мудрого. Книги активно переписувалися і поширювалися на Русі незважаючи на їх надзвичайно високу ціну.
Книгописні майстерні та бібліотеки стали тим фундаментом, на якому виросла вітчизняна оригінальна література. Самобутнім літературним жанром з моменту виникнення було літописання. Вершиною історичної думки в межах літописної традиції вважається «Повість минулих літ», створена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором у 1113 р.
Під впливом християнства нові тенденції з'явилися у сфері матеріальної культури. Зокрема, у княжу добу значного поширення набуває на Русі монументальна культова архітектура. Християнство дало поштовх розвиткові давньоруського іконопису. Спочатку ікони завозилися із Візантії та Болгарії, але невдовзі формуються місцеві традиції іконо-писання. Першими вітчизняними живописцями були ченці Києво-Печерського монастиря Григорій і Аліпій (Алімпій), останній, за свідченням Печерського Патерика, «ікони писати хитр був зєло».
Отже, характерними ознаками та особливостями розвитку культури Київської Русі були: домінуючий вплив християнської релігії; запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів; існування на Русі дохристиянського культурного середовища — підґрунтя для створення місцевої культури; піднесення культури, поява нових культурних явищ.