2.5. Параболічні антени.

Параболічна антена являє собою випромінюючу систему, що складається з випромінювача і рефлектора (дзеркала), виконаного у вигляді параболічного циліндра або у вигляді параболоїда обертання.

Дія параболічного рефлектора заснована на властивостях параболи, які полягають у тім, що люба точка параболи перебуває на однаковій відстані від її фокуса й від директриси і що дотична до любої точки параболи утворює рівні кути з прямою, проведеною в цю точку з фокуса, і із прямої, Яка проходить через цю точку паралельно осі параболи.

У порівнянні з іншими типами антен параболічні антени мають переваги, що полягають у простоті виготовлення й меншій вазі. Однак внаслідок сильної зворотної реакції дзеркала на випромінювач, погіршується узгодження фідера з антеною й зменшується ширина смуги, у якій антена працює ефективно.

Тому що випромінювач майже не екранований, то параболічна антена має порівняно невисоку захисну дію (звичайно не більше 25—40 дб), що недостатньо для застосування системи двох робочих частот на лінії.

Параболічні антени застосовуються на лініях невеликої й середньої ємності, що працюють у діапазонах дециметрових і сантиметрових хвиль. На практиці застосовуються антени з коефіцієнтом підсилення від 25 до 40 дб. Діаметр дзеркала досягає 4 м.

Фотографія параболічної антени показана на мал. 2.7.

мал. 2.7. Параболічна антена.

Для зменшення впливу атмосферних явищ (сніг, дощ, ожеледь) на якість роботи антени її випромінювач поміщений у ковпак із діелектрика з невеликими втратами.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

На основі викладеного матеріалу можна зробити таки висновки з лекції:

• Спрямовані властивості передавальної антени визначаються її ДС та КСД.

• Для характеристики реальних антен (з втратами) необхідно ураховувати її ККД.

• Чим вище опір випромінювання та менше втрати, тим більше ККД, отже і КП.

• Спрямовані властивості антен визначаються діаграмою спрямованості та коефіцієнтом спрямованої дії. Спрямовані властивості з урахуванням втрат у антені оцінюються за допомогою коефіцієнту підсилювання.

• Випромінюючі властивості антен визначаються потужністю випромінювання, опором випромінювання. Діюча довжина лінійної антени, як і ефективна площа апертурної антени дозволяють ураховувати ступінь рівномірності розподілення струму уздовж антени і поля у розкриві антени.

• Вхідний опір визначає ступінь узгодження антени з фідером.

• Для поляризаційного узгодження передавальної та приймальної антен необхідно знати поляризацію поля випромінювання.

• Згідно принципу взаємності параметри антени у режимі прийому та передачі однакові.

• При організації роботи любої радіолінії необхідно не тільки узгоджувати антену з фідером та навантаженням, але і узгоджувати передавальну та приймальну антени за напрямком, частотою та поляризацією.

• Для зменшення впливу внутрішніх та зовнішніх шумів необхідно збільшувати ККД та вірно орієнтувати антену у просторі.

• Ефективність застосування засобів радіорелейного зв’язку в бойовій обстановці визначається рівнем професійної підготовки офіцерів-зв’язківців.