- •1. .Методологія макроекономіки. Макроекономічне моделювання.
- •2.Дискреційна та недискреційна фіскальна політ. Мультиплікатори фіск. Політ.
- •3.Ввп.Методи його обчислення.
- •4. Співвідношення основних показників сис-ми національних рахунків.
- •5. Функція споживання. Середня та грошова схильність до споживання.
- •6. Функція заощадження. Середня та грошова схильність до заощадження.
- •7. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Крива сукупного попиту.
- •8. Сукупна пропозиція.Короткострокова та довгострокова. Крива сукупної пропозиції.
- •9. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10. Класична макроекономічна модель.
- •12.Модель is-lm.Лівідна пастка
- •15. Кейнсіанська модель макроек.Рівноваги
- •16. Суть фіскальної політики. Податки та їх функції. Податкова ставка.
- •17. Бюджетний дефіцит і профіцит. Циклічний та структурний дефіцит бюджету.
- •18. Державна антициклічна політика та її інструменти.
- •19. Грошова пропозиція: грошова база і грошова маса. Коефіцієнт монетизації.
- •21. Сутність, види та причини інфляції. Методи вимірювання інфляції.
- •22.Безробіття,його сутність і види. Закон Оукена
- •24 Валютний курс та фактори що його визначають.
- •25. Модель економічного зростання Солоу
- •26.Предмет, метод та фу-ції макроек-ки.
2.Дискреційна та недискреційна фіскальна політ. Мультиплікатори фіск. Політ.
Фіскальна політика – це заходи держ. щодо планування використання бюджету держ. Залежно від впливу на розв. екон. виділяють: стимулювальну фіск. політ. – це збільш. бюджетних видатків на розв. екон. і зменш. податків.
стримувальна фіск. політ. – це підвищ. податків і зменш. бюдж. видатків.
З точки зору організації проведення фіск. політ. виділяють
Дискреційна фіск. політ. - це цілеспрямовані свідомі заходи держ.,щодо регулювання доходів і видатків держ.
Недискреційна фіск.політ.- це використання держ. автоматичних або відбудованих стабілізаторів для яких незалежить від цілеспрямованих зусиль держ. Автоматичні стабілізатори – це фінансові механізми, які збільшують бюджетний дефіцитпідчас спаду і збільш. надлишок підчас інфляції і не потребують додаткових заходів з боку держ. Вони діють на боці доходів бюдж. і на боці бюдж. видатків.
Мультиплікатори фіск. політ.
1)податковий-показує якою мірою збільш. податків зменшує величину реал. ВВП.
2) держ. видатків – показує якою мірою зрост. Держ. видатків збільш. величину реал. ВВП.
t-частка податків у скуп. доході.
3.Ввп.Методи його обчислення.
ВВП – це вартість кінцевої продукції, яка вироблена резидентами країни протягом року.
ВВП визн. сумарну ринкову вартість кінцевої продукції, яка вироблена в нац. екон. протягом року. ВВП представляє кінцеву продукцію – це товари і послуги, які використ. для кінцевого споживання. Проміжна продукція – це товари і послуги, які використ. для виробництва інших товарів. ВВП – кінцева продукція. При обчисленні ВВП виникає проблема, подвійного рахунку – ціна проміжних товарів включається у вартість товарів з більш складним ступенем обробки на кожній наступній стадії вироб. кінцевої продукції. При обчисленні ВВП ціна проміжних товарів включається у вартість кінцевої продукції лише 1 раз. ВВП вимірюється 2 методами:
А) за сумою витрат або метод потоку товарів. За цим методом ВВП включає такі витрати:
Y=C+Ig+G+NE
1. Споживчі(С)-це витрати домогосп. та інших інституціональних одиниць на придбання предметів споживання і послуг.
2. Валові інвестиції(Іg) – витрати підприємців на придбання інвестиційний товарів. Включають в себе чисті інвестиції + амортизація. Чисті інвестиція – це чистий приріст основного капіталу.Iвал.=Iчис.+Ам. Чисті інвестиції — це додаткові інвестиції, тобто їхній приріст понад зношення капіталу в цьому році. Різниця між валовими і чистими інвестиціями становить амортизацію. Тому валові інвестиції дорівнюють сумі амортизації та чистих інвестицій. У ВВП ураховують валові інвестиції
3. Держ. Витрати (G)-- *Державні закупівлі товарів і послуг(G) охоплюють усі державні видатки (уряду, місцевих органів влади) на кінцеві продукти підприємств і на наймання в державний сектор працівників. Однак вони не враховують державних трансферних платежів, бо такі видатки не відображають збільшення поточного виробництва і є просто передаванням державних доходів певним родинам або індивідам
4. Чистий експорт(NE) як різниця між експортом та імпортом. ) — це сума, на яку іноземні видатки на вітчизняні товари і послуги (експорт) перевищують вітчизняні видатки на іноземні товари і послуги (імпорт). Проте чистий експорт може бути і від'ємною величиною.
Б) за сумою доходів або метод потоку доходів. За цим методом ВВП включає такі доходи:
Y=W+p+i+R+A+Tн
1. Заробітна плата(W) – це доходи від праці або грошова винагорода за працю найманих працівників.( яку фірми й уряд виплачують тим, хто пропонує працю; враховують також низку доповнень до зарплати, які підприємства вносять у різні фонди;)
2. Прибуток(р) – доход від капіталу, які отримають власники капіталу.( Він має два різновиди — доходи некорпоративного сектора (доходи підприємств, що перебувають в одноосібній власності) та прибуток акціонерних підприємств; )
3. Процент(і) – доход від грошей, доход від надання і здійснення кредитних послуг.( що являє собою виплати грошового доходу постачальникам грошового капіталу (виплата процентів домогосподарст-вам за вклади, за облігації підприємств)
4. Рента(R) – це рентні платежі як доходи від нерухомості, яка надається в оренду.(тобто доходи, які отримують домогосподарства і фірми від нерухомого майна, в тому числі приписану ренту за проживання у власній оселі)
5. Амортизація(А) – це величина вартості, яка еквівалента зношенню основного капіталу на протязі року.
6. Непрямі податки(Тн) – це частина доходів бюдж. держ. розмір яких не залежить від доходів платників податків. Вони включаються в ціну товарів і послуг. До них належать акцизи і мито. Акцизи бувають універсальні(ПДВ) і специфічні(особливі податки на чітко визн. перелік підакцизних товарів).
ВВП може бути як реальним так і номінальним. Номінальний ВВП – це вартісний показник кінцевої продукції, який визначається за поточними фактичними цінами. Yном.=
Реальний ВВП - це вартісний показник кінцевої продукції, який визн. за постійними цінами або цінами базисного року. Є більш точним показником обсягів і динаміків нац. екон. Він пов’язаний із номінальним ВВП за допомогою показників дифлятор ВВП – це індекс цін кінцевої продукції, тобто пов’язані через інфляцію – зміну цін. Yреал.= Дефлятор =
Висновки: Усі методи обчислення ВВП дають однаковий результат, бо те, що витрачено на купівлю продукту (видатки), є доходом для тих, хто вклав людські й матеріальні ресурси у виробництво цього продукту та його продаж на ринку. По-перше, під час обчислення ВВП не враховують продаж уживаних речей. Урахування вартості перепродажу речі призвело б до подвійного рахунку. По-друге, у ВВП не враховують невиробничі фінансові операції, що здійснюються в економіці. До невиробничих фінансових операцій належать державні трансферні платежі, які охоплюють видатки держави на соціальне страхування, допомогу з безробіття, пенсії, і приватні трансферні платежі (наприклад, щомісячні суми, які студенти отримують із дому, операції з цінними паперами, тобто купівля-продаж акцій та облігацій тощо). По-третє, усі продукти й послуги, вироблені протягом року, враховуються лише один раз. При обчисленні ВВП враховують лише ринкову вартість кінцевих товарів і не враховують вартість проміжних товарів. По-четверте, у багатьох країнах для повнішого обчислення ВВП визначають так звану приписану вартість. Певні послуги не продаються на ринку і не мають ринкової ціни (робота пожежників, вчителів, депутатів). Тому їм доводиться приписувати вартість. По-п'яте, при обчисленні ВВП результати діяльності підприємств ураховуються незалежно від того, чи контролює підприємства вітчизняний або іноземний капітал, працюють на них резиденти чи нерезиденти.