4. Державне регулювання зовнішньої торгівлі та шляхи поліпшення зовнішньоекономічної діяльності

Протекціонізм — державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції та сприяння національним компаніям у проникненні на зовнішній ринок. Лібералізм — державна політика, спрямована на зниження митних тарифів та інших обмежень у зовнішній торгівлі. Система протекціонізму здійснюється такими методами: 1) встановленням високих митних тарифів на товари, які ввозять з-за кордону; 2) через нетарифні обмеження, до яких належать кількісні (встановлення квот, добровільне обмеження експорту, ліцензування), а також підвищені вимоги до технічних, санітарних стандартів, оподаткування товарів на внутрішньому ринку, встановлення антидемпінгових мит та ін. За сучасних умов для поліпшення зовнішньо-економічної діяльності Україні необхідно: 1 обмежувати ввезення продукції чорної металургії, покращувати якість металу, зменшувати масу готових виробів, значно збільшувати обсяг номенклатури відливок 2 визначити пріоритетні напрями розвитку експортної спеціалізації, переорієнтуватися на виробництво наукомісткої продукції та ресурсозберігаючих технологій у сфері верстатобудування, літакобудування, ракетно-космічної техніки, створення надтвердих матеріалів; 3 виготовляти в Україні імпортозамінну продукцію: зернові, кормо- і картоплезбиральні комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомобілі, тканини та ін.

4 враховуючи низьку конкурентоспроможність продукції в Україні, слід проводити виважену політику в експортно-імпортних відносинах, не допускаючи невиправданої лібералізації.

5 налагодити надійний митний контроль.

Тема 28. Міжнародні валютні відносини

1. Сутність та структура міжнародних валютних відносин

Сутність міжнародних валютних відносин. Міжнародні валютні відносини — сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями з приводу функціонування і розвитку валюти..

Складові елементи національної валютної системи: Національна валюта; Валютні резерви; Валютний паритет; Курс національної валюти та порядок його дії; Умови функціонування національної валюти та золота; Умови конвертованості валюти; Валютні обмеження та їх форми й методи; Механізм використання кредитних важелів міжнародних розрахунків; Система валютного регулювання та ін.

2. Етапи розвитку світової валютної системи

Основні елементи Бреттон-Вудської ї системи такі: 1 функціонування золотодоларового стандарту

2 фіксація ринкових курсів валют у межах не більше 1% в обидва боки (±1) від золотих або доларових паритетів; 3 прирівнювання долара до золота на основі фіксованої ринкової ціни на золото 4) взаємна оборотність усіх валют, зобов'язання домагатися її.

3. Валютний ринок і валютне регулювання

Сутність валютного ринку. Валютний ринок — система міжнародних валютних відносин щодо організації та купівлі-продажу національних й іноземних валют з метою забезпечення міжнародних платежів. Операції на валютному ринку. Двома основними видами операцій на валютному ринку є операції на умовах "СПОТ' та операції форвардного типу. Операція "СПОТ" (від англ. spot — наявний, оплачуваний) — валютна угода, за якою поставка валюти здійснюється, як правило, протягом 24 годин.. Форвардна операція (від англ. forward — вперед) - позабіржова термінова угода, за якою розрахунок здійснюється через певний період часу на заздалегідь узгоджену дату. Валютний курс. Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях інших країн. Розглянемо наслідки заниженого та завищеного валютних курсів. Занижений валютний курс порівняно з його купівельною спроможністю зумовлює зниження внутрішніх цін країни нижче від світових. Це підвищує конкурентоспроможність товарів на світовому ринку, дає змогу експортерам продукції продавати її за цінами, нижчими від світових, розширювати експорт товарів і послуг і за тих самих світових цін отримувати при обміні іноземної валюти більше національної валюти, а отже розширювати обсяги виробництва. Завищений валютний курс призводить до підвищення внутрішніх цін вище за світові, до зниження конкурентоспроможності товарів і послуг й ефективності експорту (його скорочення і зменшення дохідності). Здешевлюється імпорт товарів і послуг, зростає його ефективність, що може спричинити скорочення національного виробництва. Крім того, відбувається відтік капіталу, зменшується реінвестування прибутків від іноземних капіталовкладень, збільшуються прибутки від іноземних капіталовкладень, зростає реальний зовнішній борг тощо. Одним із методів активного впливу на валютні курси є регулювання платіжного балансу. Платіжний баланс — співвідношення сум фактичних платежів, які здійснюються країною за певний період (як правило, за рік), і суми платежів, отриманих країною з-за кордону. Валютне регулювання. Основні засоби валютного регулювання: безпосередні операції купівлі-продажу іноземної валюти центральним банком (валютна інтервенція); застосування прямих валютних обмежень у сфері торгівлі (наприклад, введення імпортних депозитів); нормування вивозу валюти для туристів, які виїжджають за кордон; введення обмежень на відплив капіталу і навіть регламентування імпорту капіталу; політика відсоткових ставок, які впливають на рух валютних цінностей, що не пов'язані з міжнародною торгівлею товарами і послугами.