Тема 27. Міжнародний поділ праці та світова торгівля

1. Сутність світового господарства та необхідність міжнародних економічних зв'язків

Світове господарство — сукупність національних господарств та економічних зв’язків між ними або сукупність економічних відносин, які функціонують на національному та міжнародному рівнях. Необхідність економічних взаємозв'язків. Економічні зв'язки між країнами зумовлені низкою чинників: 1 прагненням народів світу вижити в умовах надмірного нарощування ядерних потенціалів і загрози можливої ядерної війни, політикою мирного співіснування; 2 розгортанням науково-технічної революції. Нині жодна з країн світу не може самостійно використовувати всі досягнення сучасних науки і техніки, тому вони повинні об'єднувати свої зусилля у цій сфері; 3 необхідністю спеціалізації та кооперування виробництва на міжнародному рівні. Тільки за цих умов країни можуть ефективно розвивати своє виробництво на рівні світових стандартів, випускати високоякісну продукцію. Завдяки цьому можна значно знизити собівартість продукції, підвищити її якість, надійність, зекономити паливно-енергетичні, сировинні ресурси, підвищити продуктивність праці, раціонально використовувати робочу силу; 4 необхідністю об'єднання зусиль країн: а) при розв'язанні глобальних проблем (екологічних, продовольчих); б) в екстремальних ситуаціях (землетруси, ядерні аварії тощо); в) для спільного освоєння багатств Світового океану та космосу; г) для збереження як уже набутих людством знань, ідей, так і модифікації та використання нових складних інформаційних систем

2. Міжнародний поділ праці та світовий ринок

Сутність міжнародного поділу праці. Міжнародний поділ праці — інтернаціональна форма суспільного поділу праці, що базується на спеціалізації та кооперації країн у виробництві товарів і послуг, якими вони обмінюються шляхом міжнародної торгівлі. Форми міжнародного поділу праці. Існують три основних форми міжнародного поділу праці, що збігаються з формами суспільного поділу праці: 1) загальна, 2) часткова і 3) одинична. Загальна форма міжнародного поділу праці — поділ праці за родами і сферами виробництва: сільське господарство, сфера послуг, добувні та обробні галузі промисловості. Часткова форма міжнародного поділу праці — поділ родів і сфер виробництва на окремі галузі промисловості, сільського господарства тощо. Одинична форма міжнародного поділу праці — спеціалізація країни на виготовленні окремих деталей та вузлів певного складного товару: подетальна, поопераційна (або технологічна), типорозмірна. Поопераційна спеціалізація — спеціалізація, яка здійснюється не на виробах, а на певних видах робіт (видобуток сировини, ливарне виробництво, штампування, складання). Типорозмірна спеціалізація — спеціалізація деяких країн на виробництві певних готових товарів окремого типу. Переваги міжнародного поділу праці. Завдяки участі у міжнародному поділі праці кожна країна отримує певні переваги, які зумовлені вибором країнами таких форм спеціалізації та кооперування виробництва, які найбільшою мірою відповідають: 1) її природним умовам; 2) досягнутому рівню розвитку продуктивних сил (передусім особистісного фактора і техніки); 3) національним затратам праці.. Світовий ринок. У процесі розвитку міжнародного поділу праці формувався світовий ринок. Світовий ринок — сукупність національних ринків окремих країн у їх взаємодії, пов'язаних між собою стійкими товарно-грошовими відносинами. 3. Торговельний баланс країни. Структура балансу. Торговельний баланс — баланс, який відображає співвідношення вартості експорту та імпорту країни за певний проміжок часу, як правило, за рік. Сальдо торговельного балансу — різниця між вартістю експорту та імпорту. Показники участі у зовнішній торгівлі. Основні показники участі країни у міжнародній торгівлі: 1) експортна (імпортна) квота, яка характеризує відношення вартості експорту (імпорту) до ВВП або ВНП; 2) обсяг експорту (імпорту) продукції на душу населення країни; цей показник водночас відображає ступінь відкритості економіки..