- •1.Властивості матеріалів
- •2. Поліморфні форми заліза та вуглецю їх властивості
- •3. Класифікація і маркування вуглецевих конструкційних сталей
- •4.Класифікація і маркування легованих сталей
- •5.Інструментальні сталі їх маркування та використання
- •6.Маркування чавнів
- •7.Види термічного обробітку її суть та призначення
- •8.Відпал сталі
- •9.Відпуск сталей
- •10.Гартувння сталей
- •11.Опишіть гартвочні структури
- •12.Основні теорії термообробки сталей і чавунів , перлітно-аустенітні перетворення в основі термічної обробки сталей лежать перетворення, що відбуваються в них при нагріванні й охолодженні.
- •13.Вплив вуглецю на мікроструктуру та властивості сталей
- •14.Мікроструктура та властивості сірого чавуну
- •15.Мікроструктура та властивості сталей
- •16.Фазовий склад вуглецю
- •17. Металокерамічні тверді сплави
- •18Питання
- •22 Питання
- •24Питання
- •31.Суть ливарного виробництва
- •32.У разових глиняних формах
- •33.Лиття в оболонкових формах
- •34.Литя з використанням плавких моделей
- •35.Лиття вметалеві форми
- •37.Обробка тиском
- •39.Покатування труб
- •40.Волочіння
- •41.Пресування і кування
- •42.Штампування
- •43.Суть процесу зварювання
- •44.Ручне і автоматичне дугове зварювання. Оладнання . Електроди
- •45.Вольт-амперна характеристика зварювальної дуги
- •46. Зварювальний трансформатор. Вольт-амперна х-ка
- •47. Вибір режиму ручного електродугового зварювання
- •48. Техніка і способи газового зварювання. Режими зварювання
- •49. Будова і склад ацетиленового полум’я. Види полум’я
- •50. Основні поняття обробки металів різанням, їх визначення
- •51. Робочі, установчі та допоміжні рухи
- •52. Формула швидкості при різанні. Як зміниться швидкість зі зміною подачі, глибини різання, стійкості, властивостей матеріалів
- •53. Основні методи обробки різанням
- •54. Токарні різці. Основна частина і геометричні параметри
- •55. Спіральні свердла. Основні частини і геометричні параметри
- •56. Фрези. Типи і їх призначення
- •57. Вплив геометричних параметрів різця не геометрію різання
- •58. Елементи режиму різання. Схема обробки при точінні
- •59. Процес стружкоутворення. Види стружки
- •60. Сили різання при точінні
- •61. Теплові явища при точінні
- •62. Спрацювання та стійкість різального інструмента
- •63.Матеріал для виготовлення токарних різців
- •64.Класифікація металорізальних верстатів
- •65.Назвіть основні типи передач що використовуються у металорізальних верстатах і запишіть їх передаточне відношення
- •66.Напишіть рівняння кінематичного балансу і поясніть його призначення
- •67. Основні частини токарно-гвинторізного верстата їх призначення
- •69.Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •70. Основні роботи що виконуються на токарних верстатах
- •72.Визначення основного технологічного часу при точінні
- •73.Обробка деталей на свердлильному верстаті.Типи свердл , зенкерів та розверток
- •74.Пристрої для закріплення заготовок на свердлильном і розточувальному верстаті
- •75.Відкриті та закриті штампи
- •76.Основні характеристики процесу фрезерування
- •77.Основні елементи режиму різання при фрезеруванні
- •78.Основні роботи шо виконуються на фрезерних верстатах
- •79.Пристрої для закріплення заготовок на фрезерному верстаті
- •80.Основні частини фрезерного верстата
- •84.Опишіть основні методи зубонарізування
- •85.Фрезерування зубів методом копіювання
- •87.Методом обкочування на зубодовбаьному
- •88.Основні роботи шо виконуються на шліфувальних верстатах
- •89.Схеми круглового і плоского шліфування
- •90.Чистові методи обробки
4.Класифікація і маркування легованих сталей
Легованими називають сталі, в яких є спеціально введені (легуючі) елементи, що помітно змінюють їхні механічні і фізико-хімічні властивості. До таких елементів належать Cr, Ni, Мо, W, Ті, V, Со та ін. Манган у кількості понад 1 % і силіцій - понад 0,5 % також є легуючими. Для маркування легованих сталей взято літерно-цифрову систему. Від- повідно до неї легуючі елементи позначають такими літерами: А - азот(але не в кінці і не на початку марки), Б - ніобій, В - вольфрам, Г - манган, Д - мідь, К - кобальт, М - молібден, Н - нікель, П - фосфор, Р - бор,С - силіцій, Т - титан, Ф - ванадій, X - хром, Ц - цирконій, Ю – алюміній .Перші дві цифри на початку марки конструкційних сталей вказують середній вміст вуглецю в сотих частках процента, цифри після літер - середній вміст позначеного цими літерами елемента в процентах. Наприклад, марка 18Х2Н4В означає сталь із середнім вмістом таких елементів*0,18 % С, до 1 % Сг, 4 % Ni і близько 1 % W.
Літери в кінці марки означають таке: А - високоякісна сталь (наприклад, 38ХГСА); Ш - особливо високоякісна (98X18-Ш); СІП - оброблена синтетичним шлаком (35ХМФА-СШ); Л - сталь, призначена для одержання виливків (25Л).
У марках інструментальних сталей вміст вуглецю зазначають у десятих частках процента (9ХС, 6ХВГ), а якщо його масова частка становить 1 % або більше, то початкову цифру взагалі не пишуть (XI2, ХВГ тощо).
5.Інструментальні сталі їх маркування та використання
2. Інструментальні вуглецеві сталі виплавляють у мартенівських та електричних печах і поставляють згідно з ГОСТ 1435-99 за хімічним складом. їх поділяють на якісні і високоякісні.
Якісні сталі позначають літерою У і цифрою, яка вказує на вміст вуглецю у десятих частках процента, наприклад: У8 (0,8 % С), У12 (1,2% С). Високоякісні сталі, крім того, в кінці марки мають літеру А (У8А, У12А).
Вибирають інструментальні сталі для виготовлення того чи іншого інструменту залежно від умов його роботи. Так, для різального інструменту, що працює без ударів (напилки, мітчики), застосовують сталі більш тверді, тобто з більшим вмістом вуглецю - У10, У12. Інструмент, який піддають ударним навантаженням (зубила, молотки), повинен мати деяку в'язкість, тому для його виготовлення застосовують менш тверді й крихкі сталі з меншим вмістом вуглецю - У7, У8.
6.Маркування чавнів
Сірі чавуни також містять крім вуглецю значну кількість постійних домішок (Si, Mn, S, Р).
Силіцій - графітоутворювальний елемент, який сприяє розпаданню цементиту в чавуні і виділенню графіту. З підвищенням вмісту силіцію кількість цементиту в чавуні зменшується, а графіту відповідно збільшується. При цьому твердість і міцність чавуну знижуються. У сірих чавунах його міститься 0,75...3,75 %.
Манган, навпаки, перешкоджає розпаданню цементиту і, отже, сприяє вибілюванню чавуну. В сірих чавунах масова частка становить до 1,2%). У такій кількості він корисний, бо підвищує міцність чавуну.
Сірка- шкідлива домішка, вона надає чавуну крихкості, перешкоджає розпаданню цементиту. Масова частка сірки в чавуні має бути не більш як 0,1%.
Фосфор утворює в чавуні тверду і крихку евтектику, тому вміст його має бути не більше ніж 0,3 %.
Типовий склад сірих чавунів такий: 3,2...3,5% С; 1,4...3,0% Si; 0,4...0,6% Mn; 0,10...0,12S, 0,3—0,8 % Р; решта – залізо