- •1.Властивості матеріалів
- •2. Поліморфні форми заліза та вуглецю їх властивості
- •3. Класифікація і маркування вуглецевих конструкційних сталей
- •4.Класифікація і маркування легованих сталей
- •5.Інструментальні сталі їх маркування та використання
- •6.Маркування чавнів
- •7.Види термічного обробітку її суть та призначення
- •8.Відпал сталі
- •9.Відпуск сталей
- •10.Гартувння сталей
- •11.Опишіть гартвочні структури
- •12.Основні теорії термообробки сталей і чавунів , перлітно-аустенітні перетворення в основі термічної обробки сталей лежать перетворення, що відбуваються в них при нагріванні й охолодженні.
- •13.Вплив вуглецю на мікроструктуру та властивості сталей
- •14.Мікроструктура та властивості сірого чавуну
- •15.Мікроструктура та властивості сталей
- •16.Фазовий склад вуглецю
- •17. Металокерамічні тверді сплави
- •18Питання
- •22 Питання
- •24Питання
- •31.Суть ливарного виробництва
- •32.У разових глиняних формах
- •33.Лиття в оболонкових формах
- •34.Литя з використанням плавких моделей
- •35.Лиття вметалеві форми
- •37.Обробка тиском
- •39.Покатування труб
- •40.Волочіння
- •41.Пресування і кування
- •42.Штампування
- •43.Суть процесу зварювання
- •44.Ручне і автоматичне дугове зварювання. Оладнання . Електроди
- •45.Вольт-амперна характеристика зварювальної дуги
- •46. Зварювальний трансформатор. Вольт-амперна х-ка
- •47. Вибір режиму ручного електродугового зварювання
- •48. Техніка і способи газового зварювання. Режими зварювання
- •49. Будова і склад ацетиленового полум’я. Види полум’я
- •50. Основні поняття обробки металів різанням, їх визначення
- •51. Робочі, установчі та допоміжні рухи
- •52. Формула швидкості при різанні. Як зміниться швидкість зі зміною подачі, глибини різання, стійкості, властивостей матеріалів
- •53. Основні методи обробки різанням
- •54. Токарні різці. Основна частина і геометричні параметри
- •55. Спіральні свердла. Основні частини і геометричні параметри
- •56. Фрези. Типи і їх призначення
- •57. Вплив геометричних параметрів різця не геометрію різання
- •58. Елементи режиму різання. Схема обробки при точінні
- •59. Процес стружкоутворення. Види стружки
- •60. Сили різання при точінні
- •61. Теплові явища при точінні
- •62. Спрацювання та стійкість різального інструмента
- •63.Матеріал для виготовлення токарних різців
- •64.Класифікація металорізальних верстатів
- •65.Назвіть основні типи передач що використовуються у металорізальних верстатах і запишіть їх передаточне відношення
- •66.Напишіть рівняння кінематичного балансу і поясніть його призначення
- •67. Основні частини токарно-гвинторізного верстата їх призначення
- •69.Пристрої для закріплення заготовок на токарних верстатах
- •70. Основні роботи що виконуються на токарних верстатах
- •72.Визначення основного технологічного часу при точінні
- •73.Обробка деталей на свердлильному верстаті.Типи свердл , зенкерів та розверток
- •74.Пристрої для закріплення заготовок на свердлильном і розточувальному верстаті
- •75.Відкриті та закриті штампи
- •76.Основні характеристики процесу фрезерування
- •77.Основні елементи режиму різання при фрезеруванні
- •78.Основні роботи шо виконуються на фрезерних верстатах
- •79.Пристрої для закріплення заготовок на фрезерному верстаті
- •80.Основні частини фрезерного верстата
- •84.Опишіть основні методи зубонарізування
- •85.Фрезерування зубів методом копіювання
- •87.Методом обкочування на зубодовбаьному
- •88.Основні роботи шо виконуються на шліфувальних верстатах
- •89.Схеми круглового і плоского шліфування
- •90.Чистові методи обробки
1.Властивості матеріалів
Метали характеризуються фізико-хімічними, механічними і технологічними властивостями.
До фізичних властивостей належать густина, плавкість, теплове розширення, тепло- і електропровідність, магнітність тощо.
Хімічні властивості характеризують здатність металів чинити опір окисленню, розчинятися в хімічно активних середовищах (кислотах, лугах) і вступати у взаємодію з іншими елементами
Технологічні властивості характеризують можливість проводити ті чи інші технологічні операції з певним металом або застосовувати метал в тих чи інших умовах. До технологічних властивостей належать: прогар-товуваність, рідкотекучість, ковкість, зварюваність, оброблюваність різанням. Ці властивості розглядатимуться нижче..
До механічних властивостей належать твердість, міцність, пластичність, ударна в'язкість.
Найпростішим способом визначення міцнісних властивостей металів без виготовлення спеціальних зразків і практично без руйнування зразка або деталі є визначення їх твердості.
Твердістю називається здатність чинити опір проникненню в нього іншого, більш твердого тіла.
Існує кілька методів визначення твердості металів. З них найширше застосовують методи Брінелля і Роквелла.
Міцністю називається здатність матеріалів чинити опір дії зовнішніх руйнівних сил. Залежно від характеру цих сил розрізняють міцність при розтяганні, згинанні, стисканні, крученні.
Ударна в'язкість КС - це здатність металу чинити опір динамічному (ударному) навантаженню.
2. Поліморфні форми заліза та вуглецю їх властивості
Вуглець - це неметалевий елемент з температурою плавлення 3500 °С. Із залізом він утворює тверді розчини або хімічні сполуки, а в певних умовах може виділятись у вигляді графіту.
Гранична розчинність вуглецю в a-залізі при нормальній температурі не перевищує 0,006 %.Такий розчин є практично чистим залізом. Називають його феритом (Ф). Міцність фериту ств = 250...300 МПа, твердість 90... 100 НВ і відносне видовження 5 =30...40 %.
Твердий розчин вуглецю в у-залізі називається аустенітом (А). Розчинність вуглецю в аустеніті з підвищенням температури збільшується від 0,8 (727 °С) до 2,14 % (1147 °С). Аустеніт немагнітний і має підвищену порівняно з феритом пластичність.
Залізо з вуглецем утворює ряд хімічних сполук. З них практичне значення має карбід Fe3C, який містить 6,67 % С. Цей карбід називають цементитом (Ц). Цементит досить твердий (~ 800 НВ), але крихкий, температура плавлення близько 1600 °С. Отже, фазами в залізовуглецевих сплавах можуть бути ферит, аустеніт, цементит і графіт.
3. Класифікація і маркування вуглецевих конструкційних сталей
1. Конструкційні вуглецеві сталі вміщують до 0,6 % С. їх поділяють на сталі звичайної якості та якісні.
Сталі звичайноїякості (ДСТУ 2651-94) виготовляють таких марок: СтО, Стікп, Стіпс, Стісп, Ст2кп, Ст2пс, Ст2сп,Стбпс, Стбсп. Із збільшенням номера сталі підвищується її міцність і твердість, але знижується пластичність.
Із сталей звичайної якості виготовляють рядовий прокат (прутки, балки, швелери), а також листи, труби. Ці сталі широко застосовують у будівництві для зварних, клепаних та болтових конструкцій.
Сталі якісні конструкційні (ГОСТ 1050-88) відрізняються меншою масовою часткою сірки та фосфору (< 0,04 %), обмеженим вмістом інших елементів, неметалевих домішок. Вони призначені для виготовлення виробів, які піддають термічній обробці, тому стандарт регламентує їхній хімічний склад.(Сталь 30 -0.3% С).
Маркують ці сталі числом, яке вказує на вміст вуглецю в сотих частках процента (0,8; 10; 15; ...; 60). У марці також зазначають ступінь розкислення сталі (крім сталі спокійної) - Юкп, 10пс,10.