1. Національна академія державного управління при Президентові України (наду) з Дніпропетровським, Львівським, Одеським та Харківським регіональними інститутами державного управління;

2. Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів наду , де підвищують кваліфікацію посадовці і- іv категорій посад;

3. Центри підвищення кваліфікації регіональних інститутів навчають службовців II-IV категорій.

4. 23 обласних (міських) центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Обласні (міські) центри забезпечують підвищення кваліфікації працівників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування V-VII категорій посад.

5. Більше 70 галузевих навчальних закладів перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, що мають відповідну ліцензію, здійснюють підвищення кваліфікації працівників п’ятої – сьомої категорій посад відповідних органів державної влади

(ЦППК Мін’юсту України, Інститут післядипломної освіти ДПС України, Київський центр ПКПК Держмитслужби України, Інститут вищої кваліфікації КНТЕУ, Хмельницький центр ПКПК Держмитслужби України, ІПК Держслужби зайнятості України, ін.)

Підвищення кваліфікації за складовими загальнонаціональної системи

Кількість осіб:

• НАДУ 12043

• Регіональні центри 42483

• Галузеві заклади 17977

РАЗОМ 72503

Станом на 01.01.2007р.

Питання 5. Виникнення поняття «еліта». Циркуляція еліт в умовах демократії.

• Теорії еліт пройшли тривалий шлях свого розвитку.

• Слово "еліта" походить від латинського eligere і французького ulite - кращий, добірний, обраний.

• Термін використовували в генетиці та насінництві для позначення кращих сортів рослинництва.

• Починаючи з 17 ст. його застосовували для позначення товарів найвищої якості, а потім і "обраних людей", насамперед - вищої знаті.

• Як наукова концепція теорія еліт виникла в другій половині 19 ст.

• Сутність еліти викликає значні суперечки серед учених.

• Перші трактування були дані ще в стародавні часи. Конфуцій, Платон, Аристотель заклали основи ціннісного підходу до розуміння еліти. Згідно з цією версією, еліта включає кращих з кращих, тобто тих, хто володіє такою доброчесністю, як мудрість і справедливість.

• Значний вплив на формування елітарних теорій здійснили ідеї Н.Макіавеллі і Ф.Ніцше. Але сучасне розуміння проблеми складається у кінці XIX - на початку XX ст.

Е л і т а – це:

• особи, які інтелектуально чи морально стоять над людською масою та мають розвинене почуття відповідальності та можливості впливу на суспільний розвиток;

• особи, що отримали найвищий індекс у сфері своєї діяльності (В. Парето);

• організована меншість суспільства (Г. Моска);

• особи, що мають інтелектуальну і моральну перевагу над масою безвідносно до свого статусу (Ж. Боден);

• харизматичні особистості (М.Вебер);

• невеликі групи, що складаються з осіб, які займають провідні позиції в політичній, економічній, культурній сфері життя суспільства (В.Геттсмен);

• люди, які посідають високе становище в суспільстві й завдяки цьому впливають на соціальний процес (О.Дюпре)

• Родоначальником цілеспрямованого наукового розгляду проблем лідерства і правлячої еліти вважають італійського філософа Н.Макіавеллі (1469-1527), який заклав основи наукового обґрунтування теорії еліт.

• Мав на меті створення науки управління людськими масами.

• Вперше звернув увагу на еліту як правлячу групу, що керує суспільством.

Засновниками науки елітології вважаються :