Тема V. Синтаксис складного речення

держава, яка виражає волю й інтереси робітників, селян та інтелігенції, трудящих усіх

націй і народностей країнии» (Конституція СРСР, стаття 1). У цьому

складнопідрядному реченні підрядне означальне зв'язане з головним за допомогою

сполучного слова яка, що виконує функцію підмета в підрядному реченні, тому що це

слово зв'язане з присудком підрядного речення і має форму називного відмінка (таку

ж форму має і відповідний іменник головного речення, поставлений на місце

сполучного слова: «яка (^держава) виражає волю й інтереси...»).

2. «У дні, які народ омріяв, - Бурхливі, світлі, трудові - Шле голос ясночолий

Київ Зореувіггчаній Москві» (М. Рильський). У цьому разі сполучне слово які

граматично залежить від присудка і має форму знахідного відмінка: омріяв що? - які

(=дні). Отже, в підрядному реченні сполучне слово які виконує функцію прямого

додатка.

3. «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина).

Сполучне слово якого тут має форму родового відмінка, граматично залежить від

іменника: Правди чиєї? - якого (=народу). Отже, в цьому підрядному означальному

реченні сполучне слово виконує функцію неузгодженого означення.

4. «Наступного дня Черниш і Козаков підходили до села, в якому розташувався

штаб полку» (О. Гончар). Тут сполучне слово грамматично залежить від присудка

підрядного речення: розташувався де? - в якому (=в селі), має форму місцевого

відмінка і виконує функцію обставини місця. До речі, тут сполучне слово з

прийменником можна замінити синонімічним за значенням сполучним словом де, що

завжди зберігає прислівникове значення і виконує функцію обставини місця.

У складнопідрядних реченнях з підрядними з'ясувальними, приєднаними до

головного за допомогою сполучного слова який, форма цього займенника цілком

залежить від того іменника чи субстантивованого слова, з яким воно пов'язується в

підрядному реченні, тому це сполучне слово і виконує функцію узгодженого

означення в підрядному реченні.

Наприклад: «Молодь знає, якою дорогою ціною завойовано перемогу над

фашизмом» (3 газ.).

Сполучні слова - займенникові прислівники, як правило, виконують синтаксичні

функції відповідних обставин, співвідносних з їх лексичними значеннями (місця -

де, куди, звідки: часу - коли: способу дії - як; міри, ступеня - скільки, наскільки).

Як уже зазначалося, сполучники підрядності й сполучні слова значною мірою

зумовлюють і конкретизують семантико-структурні особливості складнопідрядних

речень. Проте слід мати на увазі, що при визначенні типу підрядного речення далеко не

в усіх випадках можна спиратися на семантику слів, які виступають засобом зв'язку

підрядного речення з головним. Це залежить передусім від значення сполучників і

сполучггих слів.

Сполучники підрядності за своїм значенням можуть бути поділені на дві групи:

семантичні і асемантичні, або синтаксичні, функціональні.

До семантичних сполучггиків належать ті, іцо своїм значенням точно і однозначно

вказують саме на певні змістові відношення, які виражаються в складнопідрядних

реченнях з цими сполучниками, і, звичайно, використовуються для зв'язку лише певних

підрядних речень з головними. Так, сполучники якщо, раз, якби приєднують до

головного лише підрядні умовні; бо, тому що, через те що - підрядні причинові; поки,

після того як, як тільки - підрядні часу; для того щоб - підрядні мети; так що -

підрядні наслідкові; ніби, мов, наче - підрядні способу дії порівняльні; хоч, хай, дарма

що, }іезважаючи на те що - підрядні допустові.

527

УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ

Асемантичні, або синтаксичні, сполучники, зокрема часто вживані в мові що,

щоб, як, коли, а також сполучні слова є неспеціалізованими, багатозначними. Вони не

вказують на певний тип змістових відношень і можуть використовуватися в різних за

значенням складнопідрядних реченнях, тобто можуть приєднувати до головних різні типи

підрядних речень. Так, наприклад, асемантичний сполучник що і сполучне слово що

можуть приєднувати до головного речення підрядні речення з'ясувальні, означальні,

способу дії, супровідні; сполучник щоб зв'язує з головним підрядні мети, з'ясувальні,

означальні, способу дії, міри, ступеня; омонімічне слово як - підрядні способу дії,

часові, з'ясувальні, міри, ступеня; сполучник коли зв'язує з головним підрядні часу,

умовно-часові, умовні, з'ясувальні з відтінком умови, а сполучне слово коли

використовується в підрядних означальних і власне з'ясувальних.

Для показу багатства синтаксичних функцій асемантичних засобів зв'язку

підрядного речення з головним можна скористатися такою таблицею.

Асемантич

ні сполучники і

сполучні слова

що

щоб

коли

Приєднують типи

підрядних речень

означальне

з'язувальне

способу дії

міри,ступеня

супровідне

мсти

означальне

з'ясувальне

способу дії

міри, ступеня

часу

умовне

Приклади

Народ, що вільним став, нікому не

зломити (В. Сосюра).

Добре, що є сурмачі в лавах твоїх,

комсомоле (М. Сингаївський).

Отак буває на початку травня, що

сонце гріє, та не дуже (П. Тичина).

Ми вже так знали одне одного, що

навіть думки одне одного вгадували

безпомилково (0. Гончар).

Екскурсії сприяють кращому

пізнанню рідного краю, що для молодої

людини конче потрібне (3 газ.).

Злились вітри Росії і Вкраїни, щоб

про весну у вічносгі шуміть (В. Сосюра).

Де в світі є мова така чарівлива, щоб

справжнєє щастя могла розказать (Леся

Українка).

Людині треба, щоб її робота

залишалася після неї самої жити

(Ю. Яновський).

І я хотів життя прожити так, щоб

добрим друзям радість дарувати

(Л. Дмитерко).

Випростатися хотілося так, щоб

дістати рукавицею неба, його кудлатих

хмар (О. Гончар).

Коли я погляд свій на небо зводжу,

- нових зірок на ньому не шукаю (Леся

Українка).

Коли ж Вітчизни щирий гнів тебе

послав на ворогів, здолати їх зумій

(Л. Первомайський).

528