М.М. Богдан СПОЛУЧНИКИ І СПОЛУЧНІ СЛОВА ЯК ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ ЧАСТИН СКЛАДНОПІДРЯДНОГО РЕЧЕННЯ

5

При вивченні структурно-семантичних особливостей складнопідрядного

речення важливо усвідомити природу й функції тих специфічних мовних

засобів, які служать для зв'язку частин цього типу складного речення. На

конкретному мовному матеріалі учням потрібно показати, що складнопідрядне

речення становить структурну і семантичну єдність, частини якої

взаємопов'язані. Цілісність складнопідрядного речення проявляється в планах

не лише змістовому та інтонаційному, а й у структурному та формально-

граматичному.

В організації внутрішньо-синтаксичної структури складнопідрядного

речення як комунікативної одиниці важливу роль відіграють такі мовні

засоби, як сполучники підрядності та сполучні слова, вказівні слова,

співвідношення видо-часових і способових форм дєслів-присудків, порядок

частин, лексичні елементи, інтонація.

522

Тема V. Синтаксис складного речення

Сполучники підрядності і сполучні слова - це найважливіші засоби

зв'язку підрядного речення з головним у складнопідрядному реченні. Саме

вони граматично підпорядковують одну частину складного речення іншій і

значною мірою зумовлюють специфіку семантико-граматичної залежності

підрядного речення від головного. Сполучники підрядності і сполучні слова -

найбільш виразні формальні показники підрядного зв'язку частин складного

речення, тоді як сполучники сурядності - показники сурядного зв'язку частин

складносурядного речення. Саме цю характерну ознаку виділяють уже при

першому ознайомленні з основними двома типами складних сполучникових

речень. Наприклад: 1. «О партіє, під волі прапорами з тобою в Жовтні вийшли

ми у путь, Щоб ти могла мільйонними руками Планету всю до сонця

повернуть» (В. Сосюра); 2. «І котяться хвилі невтомної бурі, І стяги червоні

спливають крізь дим» (Л. Первомайський).

Спираючись на розрізнення сполучників сурядності і підрядності, учні

порівняно легко усвідомлюють структурно-граматичні ознаки цих двох

основних типів складних сполучникових речень. Проте під час вивчення

складнопідрядних речень специфічні особливості конкретних мовних засобів

зв'язку підрядного речення з головним, а саме сполучників підрядності або ж

сполучних слів, для частини учнів залишаються не зрозумілими до кінця. Тим

часом аналіз складнопідрядних речень вимагає чіткого розрізнення

сполучників підрядності і сполучних слів, а також визначення синтаксичної

функції сполучних слів у підрядному реченні. Коротко спинимося на розгляді в

основному цих двох питань.

Сполучники підрядності і сполучні слова на синтаксичному рівні об'єднує одна

спільна функція - бути засобом зв'язку підрядного речення з головним; інші ж

ознаки, зокрема лексико-морфологічна природа і семантико-синтаксичні функції, у

сполучників і сполучних слів різні. Принципова ж різниця між сполучниками

підрядності і сполучними словами полягає в тому, що сполучники підрядності лише

зв'язують підрядне речення з головним, не беруть участі в організації

внутрішньосинтаксичних зв'язків підрядного речення і не є членами речення, а сполучні

слова не лише приєднують підрядне речення до головного, а й беруть участь у

внутрішній організації підрядного речення, тобто вступають у семантико-

синтаксичні зв'язки з іншими словами і як повнозначні слова виконують функції

певних членів підрядного речення.

Для кращого усвідомлення учнями різних лексико-морфологічних розрядів

найчастіше вживаних сполучників підрядності і сполучних слів, які використовуються

для зв'язку підрядного речення з головним, можна скористатися такою таблицею.

що

як

коли

поки

щойно

щоб

аби

ніби

Сполучники

так що

як тільки

після того як

з того часу як

для того щоб

з тим щоб

тому щоб

Сполучні слова

Займенники

що

хто

який

чий

котрий

скільки

Прислівники

коли

як

де

куди

звідки

скільки

наскільки

З?'

УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ

мов

наче

бо

якщо

раз

якби

хоч

хай

через те що

завдяки тому що

в зв'язку з тим що

дарма що

незважаючи на те що

При розрізненні сполучників підрядності і сполучних слів особливі труднощі

викликають виділені в таблиці багатофункціональні омонімічні слова що, як, коли. В

одних випадках вони виступають у функції, сполучників підрядності, а в інших - у

функції сполучних слів. Відзначимо специфічні ознаки сполучних слів і сполучників,

які потрібно мати на увазі при аналізі згаданих омонімічних слів.

Слово що, виступаючи сполучним словом, має значення предметсті, вказує на

предмет, тому що в такому разі це співвідносний з іменником займенник. На місці

слова що в цьому разі можна поставити іменник або інше субстантивоване слово з

головного речення, до якого відноситься підрядне означальне, а в підрядному

з'ясувальному на місці сполучного слова що можна поставити будь-який

(відповідний за змістом) іменник. У підрядному означальному реченні сполучне

слово що можна замінити словами який, яка, яке, які; отже, в таких випадках слово

що є синонімічним за значенням повнозначним слвам-займенникам, які в підрядному

реченні завжди - сполучні слова. Будучи повнозначним словом, що вступав в

іраматичний зв'язок з іншими словами підрядного речення (від нього чи до нього від

інших слів підрядного речення можна поставити питання), має певну відмінкову

форму і виконує синтаксичну функцію відповідного члена підрядного речення.

Сполучне слово що не можна пропустити. В підрядних реченнях з'ясувальних воно,

як правило, логічно наголошується, інтонаційно виділяється.

Сполучник що не має всіх цих ознак: як службове слово він не має предметного

значення і категорії відмінка; на місці сполучника не можуть бути поставлені

синонімічні за значенням сполучні слова; сполучник граматично не зв'язаний з

іншими словами і не є членом речення, в ряді випадків може бути пропущений,

логічно не виділяється і не наголошується.

Розглянемо, наприклад, значення слів що у двох складнопідрядних реченнях і

визначимо лексико-морфологічну природу цих омонімічних слів: 1. «В знаменах

вічна слава поколінь, Що здобули найбільшу перемогу» (П. Воронько); 2. «Я знаю,

що бійця нащадки спом'януть І нашу віру й кров знесуть на п'єдесталі»

(А. Малишко).

У першому реченні слово що має предметне значення, замість нього можна

поставити пояснюваний іменник з головного речення («покоління здобули найбільшу

перемогу»), його можна замінити і синонімічним за значенням сполучним словом які

(«В знаменах вічна слава поколінь, які здобули найбільшу перемогу»). Слово що

граматично зв'язане з присудком, має форму називного відмінка («що ( = покоління)

здобули перемогу») і, отже, виконує синтаксичну функцію підмета в підрядному

реченні. Пропустити слово що в цьому разі не можна. Все це свідчить про те, що в

першому реченні що - сполучне слово, яке зв'язує підрядне речення з головним і як

повнозначне слово бере участь у внутрішній організації підрядного речення.

524