Варіант 1

1Рівень

1.Києво-Могилянська колегія отримала статус академії у

В) 1701 році

2. Центром розвитку романтизму в Україні в першій половині ХІХ ст. був університет у

В) Харкові

3.Альманах « Русалка Дністрова» був надрукований у

В) Будапешті

4. Костел Єзуїтів у Львові побудований у стилі:

В) бароко

5.Курс на українізацію був проголошений у:

В) 1923 році

2 Рівень

1. Назвіть хронологічні рамки розповсюдження бароко в українській культурі.

В розвитку українського барокового стилю можна достатньо виразно окреслити три етапи: ранній (друга половина XVII —початок XVIII ст.), зрілий (1720 —1750 pp.) і завершальний (друга половина XVIII ст.).

2.Найвідоміші архітектурні споруди класицизму у Львові - це

фасади будинків старого центру Львова — Площі Ринок, колишній Оссолінеум (тепер Наукова бібліотека Національної Академії Наук ім. Василя Стефаника), ратуша, Український драматичний театр їм.М.  Заньковецької ,Політехнічний  інститут 

3 Який мистецький стиль , що розвивався в Україні, можна характеризувати таким чином: «Задовольняючи смаки знаті , він підкреслював велич, розкіш та декоративізм. Цей стиль мав збуджувати почуття людини і в такий спосіб оволодіти її думками. Він віддавав перевагу формі над змістом, химерності над простотою, синтезові над самобутністю... »

бароко

4.Хто з діячів українізації висловив гасло «геть від Москви» в чому його зміст?

Хвильвий зініціював літературну дискусію 1925-28. Під час неї висловив вимогу перед новою українською літературою перестати наслідувати Москву й орієнтуватися на «психологічну Європу». Вважав, що на зміну провідній ролі Європи в культурному процесі має прийти «євразійський Ренесанс», в якому провідну роль відводив новій українській культурі.

5.Що вам відомо про Володимира Івасюка?

Один із основоположників української естрадної музики (поп-музики). Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець. Автор пісень Лиш раз цвіте любов, Червона рута, Водограй, Я піду в далекі гори.

ІІ рівень

1. Що вам відомо про меценатську діяльність гетьмана І мазепи в галузі української культури?

Коштом І. Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькicть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнi собори у Києвi — Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi. Крiм будiвництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком. У своїй меценатській діяльності значну увагу приділив Києво-Могилянській академії. У грамотах він підкреслював значення київської школи для навчання в ній дітей малоросійських. Своїми універсалами Мазепа підтвердив усі надбання Братського монастиря й подарував від себе 17 дворів на Подолі та села Більмачівку (1692), Виповзів і Лутаву (1693). Крім того, він щороку давав на стипендії студентам 1000 золотих, “всякому з малоросійських дітей хотя чому вчитись”, поповнював бібліотеку “різними манускриптами”. І. Мазепа усвідомлював необхідність підготовки освічених, культурних діячів, свідомої національної інтелігенції, піклувався про освіту й культуру в Україні, підтримував найтісніші зв'язки з Київською академією. Він також дбав і про розбудову Академії, яка за його гетьманування досягла високого піднесення й здобула визнання в міжнародному культурному світі. Саме за його правління Київський колегіум одержав високий статус академії (1701), чимало молодих людей вирушило у західноєвропейські університети.

2. Як проявився класицизм в архітектурі та образотворчому мистецтві України?

Ознаками нової архітектури були імпозантність та офіційна сухість. Зовнішня стриманість поєднувалася з внутрішньою зручністю, високими стелями, гарною вентиляцією, багатим освітленням. Класицизм поширився й на культові споруди. Серед них можна назвати 89-метрову дзвіницю Успенського собору в Харкові, збудовану в 1821-1841 pp. на честь перемоги над Наполеоном. Преображенський собор у Білій Церкві, Покровський собор в Ізмаїлі, Преображенську церкву в с. Великий Бурлук на Харківщині.

Будівництво адміністративних, освітніх, громадських і приватних споруд навколо майдану здійснювалося за визначеним планом, з дотриманням масштабу будівель їхніх форм і стилю. Так поступово формувалися архітектурні ансамблі. Один із них — ансамбль Круглої площі — сформувався в Полтаві. Окрасою Одеси став ансамбль Приморського бульвару, з якого ведуть гігантські сходи до моря.Архітектура все більше набувала таких рис тодішнього світогляду, як історизм, романтичне захоплення минулим. Намагаючись зберегти архітектурну спадщину і не знаючи при цьому історії архітектури, зодчі часто домислювали образи стародавніх споруд. У тісному взаємозв'язку з архітектурою розвивалося паркове будівництво, що зумовлювало потребу в садово-парковій скульптурі. У зв'язку з поширенням історичного світосприйняття розвивалася монументальна скульптура. Витвори цього жанру увічнювали історичні події, військові перемоги, видатних діячів. Так, на Контрактовій площі Києва було встановлено композицію-алегорію «Самсон роздирає пащу леву».Живопис розвивався в побутовому, історичному, пейзажному, портретному напрямах. Вирішальний вплив на український живопис цього періоду мала Петербурзька академія мистецтв. На початку XIX ст. українське образотворче мистецтво вступило в нову фазу розвитку, його головними рисами стали реалізм і демократизація. Провідне місце в цьому процесі посів портретний жанр. Визначальними рисами тогочасного портрета стало виявлення індивідуальних рис характеру, зовнішності, емоційного стану. У жанрі портрета в перші десятиліття XIX ст. працювали Д. Левицький, В. Боровиковський, М. Іванов, В. Тропінін, зберігаючи риси, притаманні українській портретній школі.

Варіант 2

! Рівень складності:

1. Вершиною Львівського бароко дослідники називають:

а) собор св. Юрія

2. На принципі історизму художнього мислення концентрував увагу

Б) романтизм

3. Київський університет св. Володимира був відкритий

в) 1834

4. На зміну романтизму в українській культурі Х1Х ст приходить

Б) реалізм

5. автором п*єс «Мина Мазайло», « Народній Малахій» є:

Б) М. Куліш

2 Рівень складності:

1. Чия це біографія...?

Григорій Сковорода

2.Назвіть членів Кирило-Мефодієвського братства: Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро Пильчиков, Іван Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб. Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич.

???????3.у період романтизму розвинулись такі науки як:

4. Які жанри в українській модерністичній літературі розвинула Л. Українка: трагедія, експресіонізм неоромантизм, символізм

?????????????5. Назвіть засоби поширення масової культури:

Соціальні інститути

3 рівень складності.

1. Охарактеризувати рух хлопоманів. Хлопомани  — польський термін на означення прихильників селянства; згодом цю презирливу назву перебрали самі адепти «любові до простого українського народу». Цей рух під впливом соціально-революційних ідей Заходу народився спочатку серед студентів Київського університету, які походили зі спольщених шляхетських родин. Усвідомивши собі, що належить служити «тому народові, серед якого живеш», вони покинули польські студентські організації і заснували українську громаду.

Xлопоманство знайшло також відгук серед молоді Лівобережжя, зокрема в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі й інших містах. Серед основоположників хлопоманства були: Володимир Антонович, Тадей Рильський, Борис Познанський, Кость Михальчук, Павло Житецький, Павло Чубинський.

Хто був ідеологом хлопоманства. Ідеологом хлопоманства був Володимир Антонович — який також накреслив і програмові його засади. Відповідаючи на закиди з польського боку в зраді і ренеґатстві, Володимир Антонович відкидав «шляхетський порядок і ієзуїтизм, противний духові нашого народу й шкідливий для його життя...» («Моя исповедь»), закликав полюбити народ, серед якого живеш, жити його інтересами, повернутися до народності, колись покинутої предками і активно працювати для народу, щоб спокутувати гріхи своїх батьків перед цим народом.

2. Чим постмодернізм відрізняється від модернізму?

Модернізму притаманні конструктивність, віра в прогрес та гуманістичні ідеали, чим він принципово відрізняється від постмодернізму.

1. Модернізм, або історія як культура

2.Постмодернізм, або історія як література

1.1) історія як мультидетермінована сукупність (система) проблем людини у минулому і минулого у людині

2.1) історія як проблема змісту наратива

1.2) прагнення до отримання «позитивного» («справжнього») знання про минуле

2.2) визнання неможливості отримання «позитивного» знання, тобто неможливості з’ясування того, що насправді було колись з людиною

1.3) орієнтація на моделі побудови і проведення наукового дослідження, прийняті у точних і природознавчих науках, на загальнонауковий пізнавальний досвід

2.3) орієнтація на провідну роль літературно-лінгвістичних методів дослідження «історичних» наративів, на імперативну роль мови у цих дослідженнях, абсолютизація її «непрозорості»

1.4) є сукупністю різноманітних напрямків і течій: структуралізму, кліометрики, «школи Анналів» тощо

2.4) має інваріантний прояв – філолого-лінгвістичні дослідження

1.5) у центрі уваги – минуле звичайних людей, а не «театр вождів», а також здебільшого масові процеси, а не винятки

2.5) у центрі уваги – не минуле людей, а текст як паралельна реальність або як паралельне минуле і гіперболізація невідповідності між сучасною мовою, з допомогою якої ми намагаємося вивчати минуле, і самим минулим

1.6) відкритість для «проникнення» і залучення до історичних досліджень загальнонаукових теорій, методологій і методів

2.6) методологічна і методична замкненість на філологію і лінгвістику як претензія на самодостатність і універсальність «новітньої герменевтики», як її спроба відігравати роль теоретико-методологічної парадигми історичних досліджень

1.7) історія як культура, окрім власних методологій і методів, використовує і загальнонаукові

2.7) історія як література «підкоряється законам і нормам» літературного дослідження

1.8) те, що було у минулому, тобто те, що прийнято позначати терміном «факти», передує інтерпретації, але залежить від неї

2.8) інтерпретація передує фактам і створює їх

1.9) і мова слів, і мова цифр (статистика) можуть системно й ізоморфне відображати інформацію про минуле, але для того, щоб стати знаннями про минуле, вони (ці мови) вимагають переробки, структуралізації

2.9) мова не може бути репрезентантом реальності, а є замкненою і самодостатньою системою знаків, значення (сенс, зміст) яких виявляється і визначається «ставленням» одного знака до іншого, їхніми «взаєминами»

1.10) джерела про минуле – це і наративи, і статистика, і речі, і люди, й унікальні історичні джерела, і ділова документація тощо

2.10) єдине джерело «про минуле» – наратив

5

І рівень

1.Від зразків, правил, правдоподібності у мистецтві відмовились представники:

А) романтизму

2. Кирило-Мефодіївське братство існувало в:

А) 1845-1847 рр.

3. Cтановлення нової української літературної мови відбулося завдяки виходу у світ:

б)»Енеїди» Котляревського

4.Хто став першим ректором Київського університету:

б) М. Максимович;

5. Комерціалізація характерна для:

в)масової культури;

ІІ рівень складності

1. Розвиток вищої освіти на Україні в період бароко тісно пов'язаний з діяльністю Києво-Могилянської колегії, котра грамотою Петра І від 26 вересня 1701 року отримала статус академії.

2. Назвіть архітектурні стилі, які домінували в Україні в др.. пол.. ХУІІ-ХУІІІ ст. європейське бароко з 18 класицизм.

3. Назвіть центри розвитку романтичної культури в Україні. Харків Київ Полтава

4. Які жанри розвивались в українській бароковій літературі? драматична література літописна та історична проза

5. Коли була створена Українська академія мистецтв? Хто став її першим ректором?

1917р…Ф. Кричевський

ІІІ рівень складності

1. Класицизм в українській культурі

В Україні класицизм не зміг у силу несприятливих історичних обставин розвинутися як цілісна структурована система, переважно орієнтувався на низькі жанри (очевидно, під впливом низового бароко). Деякі тенденції класицизму знайшли свій вияв у трагікомедії «Володимир» Феофана Прокоповича, поезії Івана Некрашевича, шкільних «піїтиках» XVIII ст., поемі «Енеїда» Івана Котляревського, травестійній оді «Пісні Гараська» Петра Гулака-Артемовського, оповіданнях Григорія Квітки-Основ'яненка та ін.

Шедевром українського класицизму стає героїко-комічна поема Івана Котляревського «Енеїда» — твір бурлескний і травестійний. Поширюється також травестійна ода (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський) і байка (П. Білецький-Носенко, П. Писаревський, С. Рудиковський). «Низькі» класицистичні жанри превалюють і в драматургії («Москаль-чарівник» та «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка), а в доробку Г. Квітки-Основ'яненка розвивається нетипова для літератури класицизму проза. З «високих» жанрів на зламі XVIII—XIX століть була поширена ода (І. Фальковський, І. Максимович, І. Шатович), яка створювалася з приводу урочистих дат або візитів світських і церковних можновладців.

2. Що вам відомо про національно-культурний рух «шістдесятників»?

Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості. Основу руху шістдесятників склали письменники Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Симоненко, Ліна Костенко, В. Шевчук, Є. Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький, Борис Чичибабін, літературні критики Іван Дзюба, Євген Сверстюк, режисер Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш та інші. Шістдесятники протиставляли себе офіційному догматизмові, сповідували свободу творчого самовираження, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими. Значний вплив на їх становлення справила західна гуманістична культура, традиції «розстріляного відродження» та здобутки української культури кінця ХІХ — початку ХХ ст.

Шістдесятники розвинули активну культурницьку діяльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам'яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п'єси, складали петиції на захист української культури. Організовані у 1960 р. Клуб творчої молоді в Києві та в 1962 р. клуб «Пролісок» у Львові стали справжніми осередками альтернативної національної культури. Шістдесятники відновили традиції класичної дореволюційної інтелігенції, якій були притаманні прагнення до духовної незалежності, політична відчуженість, ідеали громадянського суспільства та служіння народові.

Культурницька діяльність, яка не вписувалась у рамки дозволеного, викликала незадоволення влади. Шістдесятників не вдалося втримати в офіційних ідейно-естетичних межах, і з кінця 1962 р. почався масований тиск на нонконформістську інтелігенцію. Перед шістдесятниками закрилися сторінки журналів, посипалися звинувачення у «формалізмі», «безідейності», «буржуазному націоналізмі». У відповідь шістдесятницькі ідеї стали поширюватися у самвидаві.

Наштовхнувшись на жорсткий опір партійного апарату, частина шістдесятників пішла на компроміс із владою, інші еволюціонували до політичного дисидентства, правозахисного руху та відкритого протистояння режимові.

Варіант 6.