2.3.Оцінка рівня розвитку рекреаційно-туристичної діяльності Київської області

В Україні сьогодні в ідеології розвитку туризму переважає екологізм, а не взаємодія турресурсів: природи, історії та культури. Така ситуація є результатом як викривлень у політиці землекористування та помилок при організації рекреаційної сфери, так і безпосередньо самих екологічних проблем в країні, а також замовчування іще радянською владою національної фольклорно-етнографічної, археологічної спадщини (українське народне мистецтво та Трипільська археологічна культура), яка разом з сільським зеленим туризмом суттєво може вплинути на сприйняття України в світі.[4]

На сучасному етапі рекреаційної освоєності території Київщини є три вже сформовані рекреаційні системи (Ірпінсько-Ворзельська, Пуще-Водицька та Конче-Заспівська) та ще три системи, що формуються (Миронівська, Білоцерківська та Богуславська).

Сучасний стан рекреаційних територій області розглянемо на прикладі Ірпінсько-Ворзельської системи, яка знаходиться на відстані 30 км на північний захід від Києва на висоті 155 м над рівнем моря у великому листяно-хвойному масиві. Вона захищена від вітрів, добовий хід температури характеризується відносною рівномірністю, характерна також велика прозорість атмосфери, яка створює сприятливі умови для проникнення сонячної радіації. В межах даної курортної зони знаходиться багато ставків і озер, протікають річки Ірпінь та Бучанка. Для підвищення ефективності лікування санаторії використовують довозні лікувально-мінеральні води (привозяться вони переважно з Миргорода та Моршина).

У липні 2006 р. Управлінням культури і туризму видано туристичний плакат з представленням кращих краєвидів Київщини. Плакат надано для розміщення в Щоденнику Всесвітньої туристичної організації на 2007 р. та поширено в усіх місцях великої концентрації туристів у регіоні. [8]

Динаміка та характер розвитку сфери туристичного обслуговування. Лише протягом 2005 – 2009 років регіональний реєстр ліцензіатів туристичної діяльності поповнило 156 підприємств (2005 р.- 39 ліцензіатів, 2006р.- 68 ліцензіатів, 2007 р.- 90 ліцензіатів, 2008р.- 152 ліцензіати, 2009р. – 195 ліцензіатів), що пропонують послуги в‘їзного, виїзного та внутрішнього туризму. Станом на 1 березня 2010 року їх кількість складає 199 підприємств (32-туроператори, 167-турагенти).

Загальна кількість обслугованих в 2008 році туристів становить 27 354 чол., з яких екскурсантів – 3 728 чол.. В той час як протягом 2009 року цей показник складає 19 691 чол. та відповідно екскурсантів - 4044 чол. Порівняльний аналіз динаміки турпотоків показує, що кількість обслугованих туристів за 2009 рік у порівнянні з 2008 роком зменшилася приблизно на 40%, при цьому кількість екскурсантів, в такому ж співвідношенні, збільшилася майже на 25 %. Відповідно до наявних світових тенденцій в сфері туристичного та екскурсійного обслуговування динаміка фінансових потоків характеризується наступним чином: загальні обсяги реалізації туристичних послуг у 2009 році відносно 2008 року зменшилися приблизно на 27 %, платежі до бюджету – відповідно на 9%.

За оцінками експертів, загострення світової економічної кризи в 2008-2009 рр. та зниження цін реалізації туристичних продуктів (зокрема, в тому числі через падіння курсу національних валют) об’єктивно зумовить поступове зниження обсягів виїзних туристичних потоків, особливо серед споживачів із середнім і невисоким рівнем доходів, та призведе до зростання внутрішніх турпотоків. [16]

Висновки до ІІ Розділу

У ІІ Розділі, розглянуто ретроспективний розвиток рекреаційно-туристичної діяльноті Київської області, де я застосовувала хронологічний і статистичний метод за допомогою інформації Головного Управління Статистики Київської області. Також розглянуто оцінку впливу факторів на територіальну організацію рекреаційно-туристичної діяльності Київської області

Розділ ІІІ. Тенденція та напрями розвитку рекреаційно

туристичної діяльності Київської області