- •Економічний розвиток
- •Створення українських політичних партій
- •Україна в роки революції 1905–1907 рр.
- •Наддніпрянська україна в 1907–1914 рр.
- •3 Червня 1907 р. — розгін іі Думи, що означало остаточну поразку революції
- •Соціально-економічний розвиток та політичне становище західноукраїнських земель
- •Культура україни на початку хх ст.
- •Україна в роки першої світової війни
- •Назрівання глибокої економічної та політичної кризи в Російській імперії.
- •Початок української революції
- •Проголошення автономії україни. Наростання політичної боротьби у липні — жовтні 1917р.
- •II Універсал Центральної Ради
- •Третій універсал уцр
- •Війна радянської росії з українською народною республікою. Проголошення незалежності унр.
- •IV Універсал Центральної Ради та проголошення незалежності унр
- •Українська держава
- •Конфлікт уцр з німецько-австрійсь-кою адміністрацією та консервативними колами України
- •Прийняття Конституції унр. Гетьманський переворот
- •Директорія унр
- •Початок польсько-української війни
- •Міжнародна ізоляція зунр
- •Наступ польських військ
- •Чортківська офензива
- •Політика радянського уряду в україні у 1919 році
- •Україна у другій половині 1919 року
- •Україна на початку 1920 року
- •Варшавська угода та її наслідки
- •Розгром військ врангеля і махновців
- •Культура і духовне життя у 1917–1921 роках
- •Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917–1920 рр.
- •Неп та україна
- •Включення усрр до складу срср
- •І етап
- •Державний статус України
- •Іі етап
- •Ііі етап
- •Культура та духовне життя в роки непу
- •37 Академіків, бл. 400 наукових співробітників.
- •Сталінська індустріалізація україни
- •Суцільна колективізація в Україні
- •1. Суцільна.
- •2. Форсована.
- •3. Насильницька.
- •4. Єдина форма об’єднання — колгосп.
- •Громадсько-політичне життя
- •Стан культури в україні у 30-ті роки
- •Західноукраїнські землі в 1921–1938 рр. Західноукраїнські землі
Включення усрр до складу срср
В
1919—1920І етап
Державний статус України
Де-юре — незалежність |
Де-факто — обмеження суверенітету |
1. Не входила до складу інших держав. 2. Власна Конституція. 3. Власні органи державної влади та управління. 4. Видання законів і контроль за їх виконанням. |
1. Загальне керівництво з Москви (більшовицький центр). 2. Спільні для республік армія й воєнне керівництво. 3. Єдина фінансова система. 4. Керівництво найбільш важливими галузями народного господарства з єдиного центру. 5. Найважливіші закони РСФСР діяли й на Україні. |
Після закінчення громадянської війни, коли воєнна загроза зменшилася, то й концентрація військ і матеріальних ресурсів (головних аргументів при створенні воєнно-політичного союзу республік) також зменшилася. Логічним було очікувати змін у відносинах між республіками.
Д
1921—1922Іі етап
Початком нового етапу стало підписання 28 грудня 1920 р. «Союзного робочо-селянського договору між РСФСР та УССР».
Однак реальних змін у стосунках між республіками не відбулося — роль загальнореспубліканських органів відігрівали органи державної влади та державного управління РСФРР, армія чиновників, що засіла в центральних установах Росії розглядали сукупність радянських республік як єдину державу та прагнули управляти ними як звичайними територіально-адміністративними одиницями цієї держави:
— скорочення наркоматом фінансів РСФРР бюджету України (кінець 1922 р.);
— об’єднання без узгодження з Україною наркоматів соціального забезпечення;
— пропозиція Держплану РСФРР розділити Україну на дві економічні області: Південну (Харків) та Південно-Західну (Київ) — ліквідація економічної цілісності України.
Наростання протиріч у стосунках між центром та республіками.
1922—1991Ііі етап
Україна у складі СРСР
Загострення протиріч тягнуло до необхідності пошуку нових форм об’єднання республік.
Проекти створення нового союзу республік
Сталін План автономізації |
Ленін План федерації |
Раковський План конфедерації |
Всі республіки входять до складу РСФРР на правах автономії. ВЦВК та РНК РСФРР — вищі органи державної влади. |
РСФРР входить «разом та нарівні» з іншими республіками в новий союз та зберігають право на самовизначення аж до відділення. Новий Союзний ВЦВК та Союзна РНК — вищі державні органи. |
Республіки зберігають всі атрибути незалежності та самостійності й будують свої взаємовідносини на договірних відносинах. |
Хід створення СРСР
Весна–літо 1922 р. — в ЦК України та Грузії поставлено питання про розмежування прав та функцій між органами влади РСФРР та інших республік.
Серпень 1922 р. — створення комісії на чолі з В.Куйбишевим для розробки нового союзного договору.
23–24 серпня 1922 р. — комісія затвердила «план автономізації» Й.Сталіна.
Вересень — поч. жовтня 1922 р. — «план автономізації» розглядався на пленумах ЦК компартій радянських республік, де більшість висловилося проти цього плану. Ленін звертається до ЦК з листом «Про утворення СРСР».
6 жовтня 1922 р. — прийняття пленумом ЦК РКП(б) резолюції про створення федерації. Створення конституційних комісій в республіках.
30 грудня 1922 р. — І з’їзд Рад СРСР. Прийняття Декларації про створення СРСР у складі РСФРР, УСРР, БСРР, ЗСФРР.
31 січня 1924 р. — ІІ з’їзд Рад прийняв Конституцію СРСР.
Повноваження України у складі СРСР:
1. Самостійність у сільському господарстві, внутрішніх справах, юриспруденції, освіті, охороні здоров’я, соціальному забезпеченні.
2. У спільному управлінні (союзно-республіканські наркомати): продовольство, фінанси, робоча сила, промисловість.
3. Виключно у віданні центру: зовнішня політика, армія і флот, зовнішня торгівля, транспорт та зв’язок.
4. Право на самовизначення аж до виходу.
СРСР — унітарна (псевдофедеративна) держава.
Значення входження України до складу СРСР:
після тривалої перерви (1764 р.) врешті було відроджено Українську державність, що закладало підґрунті для подальшої боротьби за повну незалежність;
суверенні права українського народу ще більше звузилися, його доля у була поставлена у залежність від політики центру;
визнання територіальної цілісності України;
існування власного державного апарату.
Передумови, що сприяли об’єднанню:
Економічні: по-перше, існування стійких економічних зв’язків, які склалися ще за часів Російської імперії; по-друге, подолати наслідки страшної розрухи після закінчення громадянської війни легше було спільними зусиллями.
Політичні: єдина більшовицька партія при владі.
Ідеологічні: єдина комуністична (марксистсько-ленінська) ідеологія.
Зовнішньополітичні: вороже капіталістичне оточення.
Історичні: тривалий спільний розвиток у межах однієї держави, спільне слов’янське коріння і т.п.