- •1. Суть і завдання зовнішньоекономічних зв’язків, що здійснюються на регіональному рівні.
- •2. Регіональні зовнішньоекономічні зв’язки у системі зовнішньоекономічної діяльності України.
- •3. Вплив регіонального прикордонного співробітництва на соціально-економічний розвиток держави, регіону.
- •4. Вигоди прикордонного розташування суб’єктів господарювання у взаємозв’язках із зарубіжними партнерами.
- •5. Переваги господарюючих суб’єктів прикордонних територій у налагодженні і здійсненні зв’язків із закордоном.
- •6. Прикордонне економічне співробітництво у широкому та вузькому смислі.
- •7. Територіальна глибина прикордонного співробітництва України і країн ближнього і дальнього зарубіжжя.
- •8. Етапи розвитку прикордонного економічного співробітництва.
- •9. Форми прикордонних економічних зв’язків і фактори впливу на їх розвиток.
- •10. Впровадження передового зарубіжного досвіду у виробничо-технічному співробітництві.
- •11. Прикордонна торгівля, її місце і значення у розвитку прикордонних територій суміжних держав.
- •12. Особливість прикордонної торгівлі, її відмінні риси від зовнішньої торгівлі державного рівня.
- •13. Механізм прикордонної торгівлі, проблеми розвитку.
- •14. Суть, значення прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •15. Умови та особливість переходу на прямі зв’язки у регіональному зовнішньоекономічному співробітництві.
- •16. Практика здійснення виробничої взаємодії на основі прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
- •17. Спільні підприємства і спільна підприємницька діяльність на прикордонних територіях.
- •18. Розвиток спільних підприємств і їх діяльність в прикордонній Закарпатській області.
- •19. Інтереси вітчизняного і іноземного засновників спільного підприємства.
- •20. Потреба в розрахунку ефективності окремих форм, операцій прикордонних економічних зв’язків.
- •21. Стримуючі фактори запровадження розрахунку ефективності прикордонних економічних зв’язків.
- •22. Методологічні підходи і методи розрахунку ефективності зовнішньоекономічних зв’язків на регіональному рівні.
- •23. Метод розрахунку ефективності впровадження виробничо-технічних заходів з досвідом зарубіжних партнерів.
- •24. Метод розрахунку ефективності експорту та імпорту товарів.
- •25. Метод розрахунку ефективності прикордонної торгівлі, товарообмінних операцій.
- •26. Метод розрахунку ефективності діяльності спільних підприємств.
- •27. Визначення рентабельності українського засновника спільного підприємства.
- •28. Прикордонна інфраструктура і її роль у зовнішньоекономічній діяльності держави, регіону.
- •29. Розвиток прикордонної виробничої інфраструктури на західних кордонах України.
- •30. Іноземний туризм і його розвиток на прикордонних територіях.
- •31.Використання природно-ресурсного, рекреаційно-оздоровчого та туристичного потенціалу прикордонного Закарпаття.
- •32. Єврорегіони – вища форма прикордонного співробітництва.
- •33. Карпатський Євро регіон - фактор розвитку прикордонного співробітництва
- •34. Цілі і задачі ств. Спеціальних економічних зон на прикордонних територіях
- •35. Спеціальна економічна зона “Закарпаття”, ефективність функціонування
- •36. Території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності – фактор активізації інвестиційного процесу у прикордонні
- •37. Інвестиційно-інноваційна діяльність в прикордонному Закарпатті.
- •38. Шляхи залучення іноземних інвестицій в розвиток економіки України та її регіонів і стимулюючі фактори.
- •39. Нормативно-правове регулювання зед на держ. І регіональному рівнях
- •40. Діюча законодавча база регулювання прикордонного співробітництва
- •41. Прикордонне співробітництво як суб’єкт міжнародного права
- •42. Механізм прикордонного співробітництва, його удосконалення
- •43. Організація управління зед на регіональному прикордонному рівні
- •44. Регіональні угоди про прикордонне співробітництво між адміністраціями суміжних територій сусідніх держав
- •45. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності прикордонного Закарпаття, її вплив на зростання економічного потенціалу регіону.
15. Умови та особливість переходу на прямі зв’язки у регіональному зовнішньоекономічному співробітництві.
Налагодження прямих виробничих зв'язків між партнерами, розташованими по обидва боки кордону, створюють їх учасникам додаткові можливості для поглибленої у сфері виробничої, науково-технічної взаємодії, більш ефективного використання виробничих потужностей. Однак використати ці переваги є можливим за умови наділення її учасників певними, відповідними повноваженнями, забезпечивши ці процеси належними нормативно-правовими актами. Одним із перших таких документів була Постанова Ради Міністрів СРСР «Про заходи по удосконаленню управління економічним і науково-технічним співробітництвом із соціалістичними країнами», яка була прийнята в 1986 році. Цією постановою було розширено права об'єднань, підприємств і організацій, що дозволяло їм активно включатися у міжнародну, виробничу і науково-технічну кооперацію. Так, об'єднанням підприємств було надане право самостійно:
- визначати напрямки і конкретні цілі співробітництва;
- обирати підприємства і організації країн, з якими доцільно співробітничати;
- погоджувати з зарубіжними партнерами номенклатури і обсяги поставок, зв'язаних з кооперацією виробництва;
- надавати й отримувати в оренду прилади, машини, обладнання і розміщувати разові замовлення;
- проводити спільні науково-дослідні роботи;
- погоджувати ціни на кооперовані комплектуючі вироби і надані послуги;
- укладати від свого імені з підприємствами-партнерами госпрозрахункові договори і контракти;
- залишати усю виручку в умовній валюті від операцій по кооперації в повне розпорядження колективу підприємства;
- брати кредит у банку в умовній валюті для виконання науково-технічних робіт, розвиток виробництв.
Важливим у прийнятих документах з питань удосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю в колишньому СРСР було визнання підприємства, об'єднання головною ланкою економіки і наділення його більшою самостійністю у вирішенні господарських питань і забезпечення самостійного виходу на зовнішній, ринок виробників експортної продукції. Ці положення були закріплені в Законі СРСР «Про державне підприємство (об'єднання)» (1987 р.)
В кінці 1986 - початку 1987 pp. (після прийняття згаданих вище документів в 1986 р.) були укладені угоди про прямі виробничі зв'язки понад 40 підприємствами прикордонного Закарпаття із партнерами із суміжних прикордонних Східно-Словацького краю ЧССР та Соболч-Сатмарської області Угорщини.
Починаючи з 1988 року, у статистичну звітність області вводяться оціночні показники для підприємств, що здійснюють відповідну діяльність на основі прямих зв'язків із зарубіжними партнерами.
16. Практика здійснення виробничої взаємодії на основі прямих зв’язків у прикордонному співробітництві.
В кінці 1986 - початку 1987 pp. (після прийняття згаданих вище документів в 1986 р.) були укладені угоди про прямі виробничі зв'язки понад 40 підприємствами прикордонного Закарпаття із партнерами із суміжних прикордонних Східно-Словацького краю ЧССР та Соболч-Сатмарської області Угорщини.
За глибиною виробн.. взаємодії ці домовленості, закріплені відповідними угодами, можна поділити на:
- виробничу кооперацію - подетальну, повузлову, технологічну і ін.;
- переробку давальницької сировини, матеріалів на тимчасово вільних або не повністю завантажених потужностях підприємств-партнерів;
- спільне виробництво окремих видів готової продукції, напівфабрикатів, комплектуючих під єдиним товарним знаком, організовуючи спільні підприємства на базі підприємств однієї із сторін прикордонних територій;
- спільна підприємницька діяльність на підставі міжнародного поділу праці з організації виробництва нової складної технічно-технологічної продукції, а також спільного використання окремих корисних копалин, природних ресурсів, відходів основного виробництва, якими володіє одна із сторін прикордонних територій.
Починаючи з 1988 року, у статистичну звітність області вводяться оціночні показники для підприємств, що здійснюють відповідну діяльність на основі прямих зв'язків із зарубіжними партнерами.