Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 7.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
137.73 Кб
Скачать

11

Лекція 7

Корпоративна безпека

7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз безпеці об’єкта економіки.

7.2. Внутрішні чинники на підприємстві, які спричиняють екстремальні ситуації.

7.3. Інтелектуальна власність, промислова власність та її захист.

7.4. Охорона підприємства та спеціальні організаційні заходи.

7.5. Економічна війна, економічна розвідка та промислове шпигунство.

Корпоративна безпека передбачає забезпечення захисту об’єктів економіки від зазіхань організованої злочинності і промислового шпигунства на міждержавному і внутрішньодержавному рівні.

Основою забезпечення корпоративної безпеки є комплексний системний підхід у створенні і функціонуванні служб безпеки об’єктів економіки, їхня взаємодія один з одним і з правоохоронними органами.

7.1. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз безпеці об’єкта економіки

Суб’єктами кримінальних загроз безпеки об’єктів економіки є:

  • спецслужби іноземних держав, діяльність яких є добування цінної інформації, здійснення підривних акцій щодо об’єктів економіки;

  • недержавні організації та окремі особи, які спеціалізуються на проведенні промислового шпигунства;

  • організована злочинність;

  • окремі особи, котрі виконують протиправні та інші деструктивні наміри щодо об’єктів економіки.

Сучасна організована злочинність є однією із найсерйозніших проблем, на яку наражається наше суспільство і держава у важких обставинах кризи, радикальних реформ, що проводяться в країні. Поширена вона в кредитно-фінансовій системі і в зовнішньо-економічній діяльності, в промисловості і аграрному секторі, в сферах торгівлі і побутового обслуговування.

Фактично відбувається зрощування економічної злочинності з загальною кримінальною.

Особливого загострення кримінальний стан набуває в банківській сфері. Фізичні розправи, вбивства, захоплення заручника, вибухи, використання радіоактивних речовин, підпали – далеко не повний новітній перелік арсеналу методів діяльності злочинних угрупувань.

Кримінальна безпека передбачає забезпечення захисту основних об’єктів від посягань організованої злочинності та промислового шпигунства.

Фундаментом у забезпеченні кримінальної безпеки будь-яких об’єктів економіки є комплексний, системний підхід у створенні та функціонуванні державних чи приватних служб безпеки, їхня взаємодія між собою та з правоохоронними органами.

Сучасна економічна безпека будь-якої країни – це загальнонаціональний комплекс заходів, спрямованих на постійний розвиток та вдосконалення економіки країни, який обов’язково передбачає механізм протидії кримінальним загрозам злочинних структур.

Економічна війна є однією з форм підриву економіки держави й окремих об’єктів економіки в державі.

Наслідком економічної війни є:

  • втрата економічної незалежності слаборозвинутих держав;

  • безробіття;

  • погроза стабільності у світі.

До основних прийомів ведення сучасної економічної війни належать:

  • точне визначення тих галузей, що їх необхідно розвивати, тобто визначення домінантного економічного напряму країни;

  • аналіз сильних і слабких ознак супротивника, в якого також присутній цей економічний напрям розвитку.

Застосовуються в економічній війні і такі дестабілізаційні методи, як компрометація фірм, проникнення і дезінформація, торпедування великих контрактів, доктрина “наведення мостів” тощо, а економічна розвідка і контррозвідка стають пріоритетними напрямами в діяльності як державних, так і приватних спецслужб.

Головним елементом ризику створення небезпечної ситуації на підприємстві є передусім працівники конкретного підприємства та їх оточення, тому від охоронців вимагається усебічна перевірка всіх працівників. З цією метою можна застосовувати і технічні засоби, такі, наприклад, як детектор брехні, наявність якого уже є стримувальним чинником.

Доцільно також перевіряти попередні посади, місця роботи і кваліфікацію потенційних працівників. Особливо обережно потрібно ставитись до тимчасових працівників, адже їх попередню діяльність перевірити важко. Під постійним спостереженням мають перебувати і субпідрядники та їх персонал.

Зазначені заходи можуть бути ефективними лише за умови постійності і систематичності їх ведення.