Запорізка область

розділ-1.економіко-географічне положення та природно-ресурсного потенціалу запорізької області

Запорізька область займає вигідне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.

Територія області займає 27,2 тис. кв. км, що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід – 235 км. Від м.Запоріжжя до столиці України м.Києва: залізницею - 715 км, шосейними дорогами - 618 км.

Умовно область поділяється на три природно-сільськогосподарські зони: зону степу (50,8%), степну посушливу (34,8%) та сухостепну (14,4 %) зони.

Природно–кліматичні умови дозволяють вирощувати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї.

Клімат – помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня + 22 С, зимова - 4,5 С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Природні ресурси багаті і різноманітні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної й марганцевих руд, гранітів. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит – 88,06%, апатит – 63,42%, марганцева руда – 69,1%, вторинні каоліни – 22,9%, вогнетривкі глини – 8,6%.

На території області протікає 109 річок, у тому числі Дніпро - третя за величиною річка в Європі, яка є важливою транспортною артерією України. Промисловість області забезпечують води Дніпра, де побудовано ряд водосховищ.

Чисельність наявного населення області за станом на 01.01.2005 склала 1877,2 тис. осіб (4% населення України, 9 місце). Більше 42,0% населення області (847,8 тис.чол.) мешкає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і відіграє особливо важливу роль у соціально-економічному розвитку області.За адміністративно-територіальним устроєм область складається із 20 районів, має в складі 5 міст обласного підпорядкування: Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Токмак. Міст районного підпорядкування – 9, селищ міського типу – 23, сільських рад – 263, сільських населених пунктів – 920.[2].

розділ-2.Аналіз демографічної ситуації запорізької області

На 1 квітня 2010р. в Запорізької області, за оцінкою, проживало 1808,6 тис. осіб, у т.ч. міського населення - 1389,6 тис. осіб; сільського - 419,0 тис. осіб. За січень-березень 2010р. чисельність населення області зменшилась на 3,1 тис. осіб, зменшення становило 6,9 осіб у розрахунку на 1000 жителів. Загальне скорочення населення відбулось виключно за рахунок природного скорочення (7,1 особи на 1000 жителів). Водночас спостерігався міграційний приріст (0,2 особи на 1000 жителів).

Природне скорочення населення у січні-березні зафіксовано майже в усіх містах та районах області. Рівень цього показника був найвищим у Розівському (27,3‰) районі. Найнижчий рівень природного скорочення спостерігався у Приморському (4,8‰) районі. І тільки у м.Енергодарі відбувся природний приріст, який становив 1,4 особи на 1000 жителів.

У міських поселеннях інтенсивність природного скорочення майже удвічі менша, ніж у сільській місцевості (6,0‰ проти 10,7‰).

За січень-березень 2010р. в області народилось 4387 немовлят, що на 6,1% менше, ніж за січень-березень 2009р. Рівень народжуваності у порівнянні з відповідним періодом минулого року зменшився на 0,6‰ і склав 9,8 особи у розрахунку на 1000 жителів.

Народжуваність у сільській місцевості залишається вищою, ніж в міських поселеннях (10,5‰ проти 9,6‰).

Рівень народжуваності по містах та районах області значно різнився: від 8,3 народжених на 1000 жителів у Токмацькому до 12,5‰ - у Приморському та Вільнянському районах.

Природний рух населення області характеризувався суттєвим перевищенням числа померлих над кількістю живонароджених: у січні-березні 2010р. на 100 померлих припадало 58 немовлят, народжених живими.

За січень-березень 2010р. в області зареєстровано 7540 померлих, що на 4,5% нижче, ніж у відповідному періоді 2009р. (у розрахунку на 1000 жителів цей показник зменшився з 17,6‰ до 16,9‰).

Рівень смертності у сільській місцевості вищий, ніж у міських поселеннях (21,2‰ і 15,6‰ відповідно).

Найбільший рівень смертності був зареєстрований у Розівському (27,3‰) районі, а найнижчий - у м.Енергодарі (9,6‰).

За січень-березень 2010р. в області було зареєстровано 1368 шлюбів, що на 23,4% менше у порівнянні з січнем-березнем 2009р., з них 80,2% одружень відбулося у міських поселеннях. Інтенсивність укладання шлюбів зменшилась з 4,0‰ у січні-березні 2009р. до 3,1‰ у січні-березні 2010р. Частота одружень найбільшою була у місті Енергодар (4,1‰), а найменшою - у Розівському (2,9‰) районі.

За січень-березень 2010р. було зареєстровано 1457 розлучень, що на 2,0% менше у порівнянні з січнем-березнем 2009р., з них 83,8% розлучень відбулося у міських поселеннях. Коефіцієнт розлучуваності залишився на рівні січня-березня 2009 року і дорівнював 3,3‰.

Частота розлучень найбільшою була у м.Енергодарі (5,0‰), а найменшою - у Новомиколаївському (1,9‰) районі.

За січень-березень поточного року спостерігався міграційний приріст, який становив 70 осіб. В міських поселеннях - 34 особи або 0,1 особи на 1000 жителів, у сільській місцевості - приріст становив 36 осіб або 0,4 особи на 1000 жителів.[1].

розділ-3.транспортна система запорізької області

Запорізька область має розвинуту транспортну систему.

Мережа шосейних доріг довжиною 6683,0 км зв’язує всі населені пункти області. Через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, Харків - Сімферополь - Севастополь, Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя.

Розгалужена мережа залізничних доріг з’єднує всі основні промислові центри регіону з містами України та країнами СНД.

На долю автомобільного та залізничного транспорту припадає велика частка як вантажних, так і пасажирських перевезень. Відбувається постійне зростання кількості агентств, які надають послуги з міжнародних автоперевезень.

Важливу роль у транспортній системі Запорізької області відіграє велика суднохідна артерія – ріка Дніпро, яка тече по території області з півночі на південь.

Значна доля загального потоку вантажу у регіоні приходиться на Запорізький річковий вантажний порт, який є спеціалізованим по переробці промислових, у тому числі металургійних вантажів.

Бердянський морський порт (на Азовському морі) є морськими воротами в Запорізьку область. Термінали та інше портальне обладнання дозволяють приймати та зберігати всі види вантажу, окрім наливного, та обслуговувати всі типи судів, у тому числі річкові та океанські.

Важливу роль в транспортній системі області відіграє Запорізький регіональний аеропорт, який має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянська Запорізької області, який також має статус міжнародного, є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону.

Такі авіакомпанії, як «Lufthansa», «Austrian Airline Group» та «Eurowings» відкрили свої представництва в Запорізькій області.

В області розвинуті всі види зв’язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджингового зв’язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа «Інтернет» у режимі «он-лайн» використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти.[2].

розділ-4.розвиток сільського господарства в запорізькій області

Запорізька область - один з найбільших виробників сільськогосподарської продукції і виробів харчової промисловості серед регіонів України.

Площа сільськогосподарських угідь області складає 2246,3 тыс.га, або 5,4% сільгоспугідь України.

Проведення аграрної реформи стало основою для розвитку сільського господарства. На основі приватної власності в області працює 331 суспільство, 135 сільськогосподарських кооперативів, 162 приватних (приватно - орендних) підприємств, 2339 фермерських господарств. Площа сільськогосподарських угідь, які знаходяться в користуванні новоутворених агроформувань всіх форм власності і господарювання, складає 1761,4 тыс.га., або 78% від наявних в області. Розвивається інфраструктура аграрного ринку. Створений 21 агроторговий будинок.

У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. В середньому за 1996-2001 роки частка продукції рослинництва склала 58,3%, тваринництва - 41,7%.

Центральне місце в рослинництві зараз і на перспективу займає зерновий підкомплекс, як основа для розвитку інших видів сільгоспвиробництва, раніше всього збільшення об'ємів виробництва продукції тваринництва.

Основна технічна культура Запорізької області - соняшник. Частка регіону в загальному об'ємі виробництва соняшник в Україні в 2001 р. склала 12,8%.

У всіх агрокліматичних зонах є сприятливі умови для вирощування овочів і баштанних культур.

Пріоритетним напрямом в розвитку тваринництва на найближчі три роки визначені такі галузі, як птахівництво і свиноводство. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності збільшують поголів'я свиней і птахів.

У області працюють 546 підприємств харчової і переробної промисловості. З них 87% - це підприємства, які відносяться до сфери "малого підприємництва" і зорієнтовані на задоволення місцевих потреб в продуктах харчування (міні - пекарні, маслоробні, крупорушки).

У області розташований ряд підприємств, які по потужності і об'ємам випуску продукції є ведучими в Україні: Пологовській маслоекстракционний завод, Запорізький масложіркомбінат, Запорізький і Мелітопольський м'ясокомбінати. Такі підприємства як Запорізький півобезалкогольний комбінат "Славутич" і Запорізький завод безалкогольних напоїв є яскравим прикладом вигідного інвестування в харчову галузь і аграрний комплекс регіону.

Сільська місцевість Запорізької області має достатньо розвинену соціально - побутову інфраструктуру, доказом чого можуть бути понад 110 лікарняних установ і 730 установ початкового і середнього рівня освіти, а також майже 900 бібліотек різної спрямованості.

Враховуючи вищезгадане, агропромисловий комплекс області можна оцінити як надзвичайно привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі, недорогі і кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції.[3].

ВСТУП

Мета індавідуальної роботи полягає у розгляді здійснення подальших перетворень в усіх сферах суспільного життя, активізації економічного розвитку усіх галузей господарського комплексу області, збільшенні інвестиційної та інноваційної складової, нарощуванні обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, подальшому розвитку малого та середнього бізнесу, проведенні фінансового оздоровлення у різних галузях економіки області.

Основне завдання індивідуальної роботи полягає у розгляді вирішення соціальних проблем жителів Сумської та Запорізької області шляхом активізації подальшого економічного розвитку усіх сфер господарського комплексу області.

Індивідуальна робота базується на аналізі соціально-економічної ситуації, що склалася за останні роки, прогнозах галузевих управлінь облдержадміністрації і територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, а також райдержадміністрацій та міськвиконкомів (міст обласного значення), які враховують стан розвитку провідних галузей господарства області, і містять перспективи підвищення фінансово економічного рівня підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Сумської і Запорізької області та комунальної власності окремих територіальних громад, а також зовнішні та внутрішні чинники.