Зміст

ВСТУП

розділ-1.економіко-географічне положення та природно-ресурсного потенціалу сумської області

розділ-2.Аналіз демографічної ситуації сумської області

розділ-3.транспортна система сумської області

розділ-4.розвиток сільського господарства в сумській області

розділ-1.економіко-географічне положення та природно-ресурсного потенціалу запорізької області

розділ-2.Аналіз демографічної ситуації запорізької області

розділ-3.транспортна система запорізької області

розділ-4.розвиток сільського господарства в запорізькій області

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Сумська область

розділ-1.економіко-географічне положення та природно-ресурсного потенціалу сумської області

Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями; протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 498 км. На кордоні розташовано три пункти пропуску залізничним транспортом (Волфіно, Пушкарне, Зерново) та п'ять – автомобільним (Бачевськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка). На півдні, на південному сході та на заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центру до столиці України – м. Києва дорівнює 350 км. В південній частині територія області простяглася зі сходу на захід приблизно на 170 км, а в західній частині відстань з півночі на південь складає близько 200 км (по прямій лінії). Загальна площа складає 23, 8 тис. км2.

Розташована у межах двох природних зон – лісостепової та поліської. Гідрографічна мережа області, яка вся належить до басейну ріки Дніпро, порівняно густа: на 5 кв. км площі припадає 1 км річок. Територією області протікають 165 річок довжиною більше 10 км і 2115 річок довжиною менше 10 км.

Загальна площа лісів лісового фонду області складає 448,5 тис. га, в тому числі покрито лісом 387 тис. га. Тваринний світ області представлений 370 видами тварин, що належать до класу ссавців. Область має значні мисливські угіддя, що сприяє розвитку мисливського та рибальського туризму. Природно-заповідний фонд області налічує 182 заповідні території та об'єкти, на загальній площі понад 156,2 тис. га, у тому числі заповідник, національно-природний парк, заказники, пам'ятники природи, дендрологічний парк, парки-пам'ятники, заповідні урочища, які займають 6,5% території області.

Сьогодні Сумська область входить у десятку найбільш екологічно благополучних регіонів України.

На території області розташовано 294 родовища по 21 виду корисних копалин. Серед них найбільш важливе значення має паливно-енергетична сировина – нафта, природний газ, конденсат, торф, частка яких перевищує половину усіх ресурсів мінерально-сировинної бази. Область досить багата також на неметалеві корисні копалини: фосфорити, кам'яну та калійну солі, сірку, кварцити, крейду, гіпс, вапняки, мергель, скляні піски, вогнетривкі та тугоплавкі глини, мінеральні фарби (в основному вохра), будівельні піски і камінь.

В області налічується 15 міст (з них 7 – обласного підпорядкування: Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Глухів, Ромни, Лебедин), 20 селищ міського типу, 1,5 тис. сільських населених пунктів. Більша частина населення – 65% – проживає в містах, причому частка міських жителів постійно зростає. Сумщина – багатонаціональний регіон. Тут, у злагоді і добросусідстві, мешкають представники більш ніж 50 національностей. Найчисельніші – українці – 86% та росіяни – 13%. Питома вага чоловіків у загальній чисельності населення складає 46%, жінок – 54%.

Чисельність трудових ресурсів складає 820 тис. чоловік, це майже дві третини від загальної чисельності населення області. Ресурсний потенціал разом з історичними традиціями, духовністю, культурою Сумщини здатний забезпечити ведення успішної високоефективної господарської та інвестиційної діяльності.

Через область проходить міждержавна автомагістраль Київ – Москва, залізничні магістралі: Київ – Москва, Київ – Харків, Дніпропетровськ – Санкт-Петербург. Великі залізничні вузли: Конотоп, Ворожба, Смородино.

Через територію Сумщини проходять магістральні газопроводи: Уренгой – Помари – Ужгород, Єлець – Курськ – Суми – Диканька, Курськ – Суми – Київ, Суми – Конотоп, Бєльськ-Суми, Київ-Брянськ та нафтопроводи: магістральний Мічурінськ – Кременчук, республіканського значення – Мала Павлівка – Охтирка.[2].

розділ-2.Аналіз демографічної ситуації сумської області

Головне управління статистики у Сумській області повідомляє: кількість наявного населення Сумської області, за оцінкою, станом на 1 серпня 2011р. становила 1156,5 тис. осіб, з них міських жителів –780,1 тис. осіб (67,5%), сільських – 376,4 тис. осіб (32,5%).

Упродовж січня–липня 2011р. населення області зменшилось на 5077 осіб. Основною причиною цього зменшення є природне скорочення (перевищення кількості померлих над кількістю народжених).

У січні–липні 2011р. в області народилось 5857 немовлят, що на 79 дітей менше, ніж у січні–липні 2010р. Показник народжуваності в області залишився на рівні показника відповідного періоду 2010р. і складав 8,7 народжених на 1000 жителів. Зростання показника народжуваності порівняно з січнем– липнем 2010р. спостерігалось в 3 міськрадах та 8 районах області. Найбільше зростання народжуваності спостерігалось у Білопільському (з 7,6 до 9,0 народжених на 1000 жителів), Лебединському (з 7,5 до 8,6), Кролевецькому (з 8,2 до 9,0) районах.

Найвищими показники народжуваності у січні–липні 2011р. були в Лебединській (10,6 народжених на 1000 жителів), Сумській (9,9) міськрадах, Краснопільському районі (9,7), найнижчі – у Путивльському (6,7), Великописарівському (7,1) районах, м.Шостка (7,2), Шосткинському районі (7,4).

Кількість померлих по області у січні–липні 2011р. складала 11202 особи, що на 709 осіб менше, ніж у січні–липні 2010р.; показник смертності населення зменшився з 17,5 померлих на 1000 жителів у січні–липні 2010р. до 16,6 у січні–липні 2011р. Найбільше зниження показника смертності населення спостерігалось у Недригайлівському (з 21,2 до 18,1 особи на 1000 жителів), Липоводолинському (з 21,0 до 18,0), Охтирському (з 23,1 до 19,8), Кролевецькому (з 22,7 до 19,5) районах. Найбільше зростання показника смертності населення спостерігалось в Глухівській міськраді (з 12,7 до 13,3 особи на 1000 жителів), Лебединському районі (з 25,0 до 25,7), Роменській міськраді (з 16,0 до 16,4).

У січні–липні 2011р. органами державної реєстрації актів цивільного стану було зареєстровано 3353 шлюби та 898 розлучень. Інтенсивність укладання шлюбів у січні–липні 2011р. порівняно з січнем–липнем 2010р. збільшилась з 4,8 до 5,0 одиниці на 1000 жителів.

У січні–липні 2011р. в області спостерігався міграційний приріст населення, який складав 268 осіб (у січні–липні 2010р. – 423 особи).

Корисні копалини

За даними державного Геологічного фонду України, 53,4% мінерально-сировинної бази області припадає на паливно-енергетичну сировину(нафта, газ, конденсат ,торф), 39,1% - на мінерально-будівельну сировину, 6,1% - підземні води, 1,4% - інші види корисних копалин.

В області 294 родовища з 21 виду корисних копалин. Мінерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини(нафта, газ, конденсат, торф), з мінеральної будівельної сировини, сапропелю, прісних підземних вод та ін. Крім того, надра області вміщують такі корисні копалини, як фосфорити, керамзитова сировина, опоки, скляні піски, мінеральні води. У 2005 році підприємствами різних форм власності розроблялося 52 родовища, в тому числі: нафти, газу, конденсату-24; цегельної сировини-20; піску-4; крейди-3; кварцитів-1.

У зв’язку з особливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшенням техногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільш небезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносять зсуви та підтоплення.

Надра Сумської області містять різноманітні корисні копалини, які широко використовуються у народному господарстві. Як і рельєф, корисні копалини тісно пов’язані з геологічними структурами нашої території. Оскільки вище було сказано, що наша область розташована на платформі, яка покрита досить товстим шаром осадових порід, то всі корисні копалини можуть бути сконцентровані або в фундаменті платформи, або у її осадовому чохлі. Треба сказати, що для утворення корисних копалин дуже важливі географічні умови минулого, які сприяли утворенню і накопиченню нафти і газу, солі і крейди, цирконо- і титаномісткої сировини, різноманітних будівельних матеріалів.

Найбільший інтерес викликають родовища нафти і газу. Розташовані вони на півдні області і відносяться до Дніпровсько-Донецької провінції, яка ще не повністю розвідана і освоєна, оскільки глибина залягання продуктивних горизонтів коливається в межах від 3000м і нижче. У цей час розробляються Велико-бубнівське, Анастасівське, Коржівське родовища нафти і газу в Роменському районі. Ново троїцьке родовище газу в Лебединському районі, Качанівське, Рибальське, Бугреватське і Прокопенківське в Охтирському районі.

У перспективі можлива експлуатація ще цілого ряду родовищ, найбільшим із яких є Андріяшівсько-Гудимівське.

Відкриті родовища кам’яного і бурого вугілля (в Липоводолинському, Лебединському районах).Проте, у зв’язку з тим, що ці пласти малої потужності і глибокого залягання, їх розробка вважається недоцільною.

А ось торфом Сумська область дуже багата. На сьогодні відомо близько 230 родовищ, більшість із яких вважаться великими. Поклади торфу відносять в основному до заплав великих річок і балок. Вони мають 12-40% зольності, а теплоутворювальна спроможність 3300-5000 кілокалорій, що вважається достатньо високою. Основна маса торфу розташована на півночі і заході області. Найбільшими є Вичихівське, Ретьєвське, Глухівське, Кл евенське, Молчанівське. Єзуцьке родовища.[1].

розділ-3.транспортна система сумської області

Регіон має розвинену транспортну систему. Його перетинає міждержавна автомагістраль Київ-Москва. Головні залізничні магістралі – Київ-Москва, Київ-Харків, Дніпропетровськ-Санкт-Петербург. Великі залізничні вузли – Конотоп, Ворожба, Смородино. Експлуатаційна довжина залізничних колій становить 920 км, автомобільних доріг – близько 7,3 тис. км. Суми мають регіональний аеропорт.

По території області проходять магістральні газопроводи: Уренгой-Помари-Ужгород, Єлець-Курськ-Суми-Диканька, Курськ-Суми-Київ, Суми-Конотоп, Бєльськ-Суми, Київ-Брянськ та нафтопроводи: магістральний Мічуринськ-Кременчук, республіканського значення – Мала Павлівка-Охтирка.[2].

розділ-4.розвиток сільського господарства в сумській області

Пріоритетним для Сумщини в рослинництві є виробництво продовольчого зерна, цукрових буряків, озимого і ярого ріпаку, олійної редьки, соняшника, льону, конопель, круп'яних культур, картоплі.

З метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва працюють ряд наукових установ. Іванівська дослідна станція успішно працює над поліпшенням сортів озимої пшениці та їх районуванням. Високоякісне насіння цукрових буряків поставляє замовникам АТ “Ворскла” з Тростянця. Агрофірма “Суминасіння” добре відома в Україні і в Західній Європі як постачальник високоякісного насіння багаторічних трав.

У тваринництві спеціалізацією є вирощування великої рогатої худоби молочного та м’ясного напрямку, свиней, птахівництво. Сумське обласне племпідприємство може забезпечити репродукцію лебединської, швіцької, симентальської, лімузинської, герефордської порід великої рогатої худоби. Племзаводи “Василівка” і “Тернівський” вирощують високопродуктивних свиней великої білої і великої чорної породи. Роменський сервісний центр “Сула” поліпшує породи корів і коней, додатково розводить хутрових звірів.

На сучасному етапі розвиток аграрного виробництва неможливий без функціонування розгалуженого аграрного ринку. Тому в області створені і функціонують Сумська товарна агропромислова біржа, 1200 пунктів по заготівлі молока, 243 – по заготівлі м’яса та 481 приймально-заготівельний пункт по заготівлі овочів, олії, цукру, зерна.[3].