- •Лабораторна робота № 1 Тема: Інтегроване середовище turbo pascal 7.0.
- •Відкрити вікно-3.
- •Відкрити вікно-4.
- •Лабораторна робота № 2 Тема: Числові типи. Оператор присвоєння.
- •Перевірити, чи є допустимим такий запис:
- •Лабораторна робота № 3 Тема: Програми лінійної структури.
- •Як виконати програму?
- •Лабораторна робота № 4 Тема: Програми розгалуженої структури. Оператор розгалуження.
- •Лабораторна робота № 5 Тема: Програми розгалуженої структури. Оператор вибору.
- •Лабораторна робота № 6 Тема: Програми циклічної структури. Оператор циклу з передумовою.
- •Лабораторна робота № 7 Тема: Програми циклічної структури. Оператор циклу з післяумовою.
- •Лабораторна робота № 8 Тема: Програми циклічної структури. Оператор циклу з параметром.
- •Лабораторна робота № 9 Тема: Одновимірні масиви.
- •Лабораторна робота № 0 Тема: Двовимірний масив.
- •Лабораторна робота № 11 Тема: Рядки.
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Множини.
- •Лабораторна робота № 13 Тема: Записи.
- •Лабораторна робота № 14 Тема: Підпрограми.
- •Лабораторна робота № 15 Тема: Файли.
- •Лабораторна робота № 16 Тема: Графічні засоби мови Pascal.
- •Теоретичні відомості
- •Find - пошук у текстовому файлі текстового рядка. Сам рядок і опції задаються у вікні діалога:
- •Size/Move - дозволяє змінювати розміри та положення вікна (для переміщення вікна використовують клавіші-стрілки, а для змінення розмірів – клавіші-стрілки при натисненому Shift).
- •Використаної літератури
Лабораторна робота № 8 Тема: Програми циклічної структури. Оператор циклу з параметром.
Мета: Формування вмінь і навичок програмування алгоритмів циклічної структури для перебору рівномірно розподілених значень. Формування вмінь і навичок програмування алгоритмів з використання вкладених циклів. Закріплення вмінь і навичок використання вказівок вводу-виводу. Застосування вмінь і навичок програмування алгоритмів лінійної та розгалуженої структури.
Контрольні запитання:
-
Який вигляд має цикл з параметром?
-
Який порядок виконання оператора циклу з параметром?
-
Чи можна здійснити достроковий вихід із циклу з параметром? Чи коректно це робити?
-
Які значення може приймати величина кроку в циклі з параметром?
-
Розпишіть покроково виконання двох наступних фрагметнів програми:
A:=15;
For I:=10 to 14 do
A:=A+I;
A:=15;
For I:=14 downto 10 do
A:=A+I;
-
Чи виконуватиметься цикл з параметром, якщо при додатньому значенні кроку початкове значення параметра циклу перевищує кінцеве значення?
-
Які значення може приймати параметр перелічувального циклу?
-
До якого типу змінних має належати параметр перелічувального циклу?
-
Чи виконуватиметься перелічувальний цикл при відсутності параметра?
-
Чи можна змінювати значення параметру в тілі циклу?
-
Елементи яких структур може послідовно перебирати перелічувальний цикл? Чи виконуватиметься перелічувальний цикл при відсутності такої структури?
-
Які цикли називають вкладеними?
-
Скільки разів виконується тіло вкладеного циклу?
-
Поясніть дію груп операторів:
FOR I=1 TO 5 DO
FOR J=2 TO 4 DO
A:=I+J;
14. Поясніть дію груп операторів:
FOR I=1 TO 5 DO BEGIN
FOR J=2 TO 4 DO
A:=I+J;
FOR K=1 TO 7 DO
B:=I+K;
END;
Завдання 1. Скласти програму обчислення значень функції F(X) на відрізку [A,B] в точках Xi=A+iH, де H=(B-A)/M, M – задане ціле число.
Вимоги до програми:
-
для задання значень Х і відповідних значень функції потрібно використовувати прості змінні;
-
значення кроку Н повинно обчислюватись один раз;
-
при зміні значення аргумента Х використовувати оператор присвоєння Х:=Х+Н, а не оператор з використанням операції множення Х:=А+І*Н (що істотно скорочує час виконання програми);
-
значення аргументів та відповідні їм значення результатів вивести на екран у вигляді таблиці.
Варіант |
Функція F(X) |
Параметри |
||
А |
В |
М |
||
|
0 |
/4 |
10 |
|
|
/4 |
/2 |
15 |
|
|
/3 |
2/3 |
20 |
|
|
0 |
1 |
20 |
|
|
0,5 |
1 |
10 |
|
|
2 |
7 |
15 |
|
|
0 |
/2 |
20 |
|
|
/8 |
2/ |
15 |
|
|
/6 |
2/3 |
10 |
|
|
/3 |
3/2 |
15 |
|
|
0 |
/4 |
20 |
|
|
/4 |
/2 |
10 |
|
|
0 |
2/3 |
15 |
|
|
/2 |
|
20 |
|
|
/4 |
/2 |
10 |
Завдання 2. Ввести послідовність нулів і одиниць, які є записами числа в двійковій системі числення. Кількість символів (N), що потрібно ввести, вказана в таблиці. Перевести число в десяткову систему числення і визначити, чи кратне воно М. Вивести на екран число в двійковій і десятковій системах числення і відповідь щодо кратності його числу М.
Варіант |
N |
M |
|
3 |
3 |
|
5 |
4 |
|
6 |
5 |
|
8 |
8 |
|
9 |
9 |
|
3 |
10 |
|
3 |
11 |
|
4 |
7 |
|
5 |
2 |
|
3 |
9 |
|
5 |
4 |
|
9 |
5 |
|
8 |
3 |
|
6 |
6 |
|
3 |
8 |
Завдання 3. Скласти програму для розв'язання поставленого завдання.
Вимоги до програми:
– числові значення параметрів обчислень ввести з клавіатури з відповідною перевіркою коректності даних та їх типів;
– при створенні програми використати вкладені цикли;
– результати обчислень вивести на екран в одному діалоговому вікні.
Варіанти:
-
Знайти натуральне число в межах від 1 до 10000 з максимальною сумою дільників.
-
Дано натуральне число N. Отримати всі менші за N натуральні числа, що є з ним взаємно прості.
-
Дано цілі числа Р та Q. Отримати всі дільники числа Q, взаємно прості з Р.
-
Дано натуральне число N. Отримати всі прості дільники цього числа.
-
Знайти найменше натуральне число N, яке можна подати двома різними способами у вигляді N=х3+y3 (x>у).
-
Дано натуральні числа А та В (А<В). Отримати всі прості числа Р з проміжку [A;B].
-
Знайти сто перших простих чисел.
-
Дано натуральні числа N та М. Отримати всі менші N натуральні числа, квадрат суми цифр яких рівний М.
-
Дано натуральне число N. Отримати всі менші за N досконалі числа. (Натуральне число називається досконалим, якщо воно рівне сумі всіх своїх дільників, за винятком самого себе. Наприклад, число 6 – досконале, оскільки 6=1+2+3, а число 8 – недосконале, оскільки 81+2+4).
-
Дано натуральне число N. Зясувати, чи можна подати його у вигляді суми квадратів трьох натуральних чисел. Якщо можна, то вказати таку трійку х, у, z натуральних чисел, що N=x2+y2+z2.
-
В інтервалі від 1 до 1000 знайти всі пари простих чисел. (Парою простих чисел називаюся два простих числа, різниця між якими рівна 2, наприклад: 3 і 5, 11 і І3, 17 і 19).
-
Відомо, що будь-яке натуральне число Р (Р>7) можна подати у вигляді Р=3А+5В. Знайти всі пари чисел А та В для числа Р.
-
Дане натуральне число Р (Р<100000). Отримати всі дружні числа в інтервалі від 1 до Р. (Дружніми числами називається така пара натуральних чисел М і N, для яких сума всіх дільників числа М (крім самого числа М) рівна N, а сума всіх дільників числа N (крім самого числа N) рівна M. Наприклад, числа 220 і 284 дружні, оскільки сума дільників числа 220 (1+2+4+5+10+11+20+22+44+55+110) рівна 284, а сума дільників числа 284 (1+2+4+71+142) рівна 220).
-
Число Армстронга – це таке число із K цифр, для якого сума К-х степенів його цифр рівна самому числу. Наприклад: 153=13+53+33. Знайти всі числа Армстронга з двох, трьох, чотирьох цифр.
-
Дано натуральне число N. Зясувати, чи можна подати його у вигляді суми кубів двох натуральних чисел. Якщо можна, то вказати два таких натуральних числа х та у, що N=х3+y3.