Класифікація витрат на випуск і реалізацію продукції

Велике наукове і практичне значення для управління витратами має науково обґрунтована їхня класифікація, що повинна сприяти поняттю їхньої сутності і контрольних функцій при реалізації завдань управління ресурсами і враховувати зміни, що відбуваються на сучасному етапі розвитку економіки.

Сьогодні застосовується нормативно встановлена класифікація витрат відповідно положень (стандартів) бухгалтерського обліку і Методичних рекомендацій по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. № 47.

У залежності від цілей, для яких використовується інформація про витрати, їх можна класифікувати по трьох напрямках:

1. для визначення собівартості і фінансових результатів діяльності підприємства,

2. для прийняття управлінських рішень,

3. для контролю і регулювання.

Відповідно першому напрямку класифікації, для визначення собівартості і фінансових результатів діяльності підприємства витрати можна групувати так:

1. По елементах і статтям витрат

Це найбільш часто застосовувана на практиці класифікація.

Однорідні по своєму економічному змісту витрати називаються економічними елементами незалежно від того, де вони витрачаються і на які цілі.

Класифікація витрат по економічним елементам служить для розрахунку кошторису витрат, для розрахунку потреби по окремих ресурсах в оборотних коштах, для економічного обґрунтування прийняття управлінських рішень.

Кошторис виробництва – це витрати підприємства, пов’язані з його основною діяльністю за визначений період часу, незалежно від того, чи відносяться вони на собівартість продукції в цьому періоді чи ні.

Кошторис виробництва складають за такими економічними елементами, що однакові для всіх галузей:

1. Матеріальні витрати (сировина, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара).

2. Витрати на оплату праці.

3. Відрахування на соціальні заходи (36,76 - 42,72%); розмір відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці)

4. Амортизація основних фондів.

5. Інші витрати (витрати по страхування майна, винагороди за винахідництво і раціоналізацію, оплата робіт із сертифікації продукції, оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони, витрати на відрядження, орендна плата).

Для внутрішньовиробничого планування, урахування і виявлення резервів зниження собівартості продукції необхідно знати не тільки загальну суму витрат кожного підприємства по тому або іншому економічному елементу, але і розмір витрат у залежності від місця їхнього виникнення. Таку можливість дає класифікація витрат за калькуляційними статтями.

Стаття – це витрати, що відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місцем виникнення. За статтями витрат визначають собівартість одиниці продукції, тобто калькуляцію. Це групування часто використовується для визначення цін.

Перелік калькуляційних статей залежить від особливостей виробництва.

Орієнтована номенклатура калькуляційних статей витрат наступна:

1. Прямі матеріальні витрати (вартість сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів і інших матеріалів).

2. Прямі витрати на оплату праці ( заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг).

3. Інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи).

4. Загально виробничі витрати:

4.1.Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями, відрахування на соціальні заходи, відрядження);

4.2.Амортизація основних засобів і нематеріальних активів загально виробничого призначення;

4.3.Витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, оперативну оренду устаткування;

4.4.Витрати на опалення, освітлення, водопостачання й інше утримання виробничих помешкань;

4.5.Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці, відрахування на соціальні заходи робітників і апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами, за якістю продукції, робіт);

4.6.Витрати на удосконалення технології й організації виробництва;

4.7.Витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища;

4.8.Інші витрати.

5. Адміністративні витрати, тобто загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування і управління підприємством:

• загальнокорпоративні витрати

• витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством і іншого загальногосподарського персоналу

• витрати на утримання основних засобів загальногосподарського характеру

• винагорода за професійні послуги

• витрати на зв’язок

• амортизація нематеріальних активів

6. Витрати на збут

- витрати пакувальних матеріалів

• на маркетинг

• оплата праці робітників збуту

• витрати на утримання основних засобів

• витрати на транспортування

7.Інші (операційні і фінансові, надзвичайні)

2. По економічній ролі в процесі виробництва

Основні – витрати, безпосередньо пов’язані з технологічним процесом виробництва.

Накладні – витрати, що утворюються в зв’язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управління ним.