Тема 12. Інвестиції та їх роль у діяльності підприємства.
-
Суть та значення інвестицій.
-
Склад і структура інвестицій.
-
Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування інвестицій.
-
Оцінка ефективності виробничих інвестицій.
-
Шляхи підвищення ефективності використання інвестицій.
Сутність та значення інвестицій
Підтримка необхідного рівня макроекономічної рівноваги на сучасному етапі економічного розвитку нашої країни неможлива без залучення в народне господарство певного обсягу інвестиційних ресурсів, у тому числі – іноземних. Дана обставина обумовлює відповідний попит на них, але суттєва модернізація та реконструкція потребує значних капіталовкладень.
Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу (коштів) у підприємницьку діяльність з метою одержання визначеного прибутку.
Інвестором називається суб'єкт підприємницької діяльності, який володіє капіталом і вкладає його відповідно до обраного напрямку інвестування.
Інвестування - це процес вкладення капіталу (коштів) у визначену сферу діяльності.
Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91 р. № 1560-Х11 інвестиції – це всі види грошових, майнових та інтелектуальних коштовностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької або інших видів діяльності, в результаті яких утворюється прибуток або досягається соціальний ефект.
Інвестиції в об’єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних формах і класифікуються за різними ознаками :
-
за об’єктами вкладень виділяються реальні та фінансові (портфельні) інвестиції.
Кошти держави, підприємств і фізичних осіб, що направляються на створення, відновлення основних фондів, розширення діючих виробничих потужностей називаються реальними інвестиціями.
Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи – як матеріальні, так і нематеріальні. Їх ще називають виробничими, так як вони направлені в виробництво, але частіше їх називають капітальними вкладеннями.
Капітальні вкладення (капітальні інвестиції) являють собою періодично здійснювані довгострокові витрати капіталу на відтворення основних фондів і об'єктів соціальної інфраструктури підприємства.
Капітальні вкладення підприємства складаються з наступних елементів витрат:
-
будівельно-монтажні роботи при зведенні будинків і споруджень:
-
придбання, монтаж і наладка машин і устаткування;
-
проектно-конструкторські роботи;
-
утримання дирекції будівельного підприємства;
-
підготування і перепідготовку кадрів;
-
витрати по відводу земельних ділянок і переселенню у зв'язку з будівництвом та ін.
Для обліку, аналізу та інших цілей капітальні вкладення на підприємстві класифікуються по цілому ряді ознак.
По напрямку використання капітальні вкладення класифікуються на виробничі і невиробничі. Виробничі капітальні вкладення направляються на розвиток підприємства, невиробничі - на розвиток соціальної сфери.
По нормах відтворення основних фондів розрізняють капітальні вкладення:
-
на нове будівництво;
-
на реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств;
-
на розширення діючих підприємств;
-
на модернізацію устаткування;
-
оновлення окремих видів устаткування.
По джерелах фінансування розрізняють капітальні вкладення централізовані і децентралізовані.
Основним джерелом надходження інвестицій в основний капітал залишаються власні кошти підприємств та організацій.
Інвестиції, у першу чергу реальні інвестиції, тобто капітальні вкладення, грають винятково важливу роль в економіці країни і будь-якого підприємства, тому що вони є основою для:
-
систематичного відновлення основних виробничих фондів підприємства і здійснення політики розширеного відтворення;
-
прискорення науково-технічного прогресу і поліпшення якості продукції;
-
структурної перебудови економіки країни і збалансованого розвитку всіх галузей;
-
створення необхідної сировинної бази промисловості;
-
цивільного будівництва, розвитку охорони здоров'я, освіти;
-
пом'якшення або рішення проблеми безробіття;
-
охорони природного середовища і досягнення інших цілей.
Під фінансовими (портфельними) інвестиціями розуміють вкладення коштів у різні фінансові активи (акції, облігації, ощадні сертифікати, векселі та інші цінні папери).
-
За характером участі в інвестуванні виділяються прямі та непрямі інвестиції:
Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об’єкти інвестування.
Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).
-
За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції:
Під короткостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період, не більше одного року.
Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року.
-
За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні.
-
За регіональною ознакою виділяють інвестиції в середині країни та за кордоном.
Під внутрішніми (вітчизняними) інвестиціями розуміють вкладення коштів у об’єкти інвестування, розміщені в межах даної країни.
Під інвестиціями за кордоном (іноземні інвестиції) розуміють вкладення коштів у об’єкти інвестування, розміщені за межами даної країни.
Головні країни – інвестори це: Сполучене Королівство, Нідерланди, Німеччина, Австрія.
Найбільш інвестиційно привабливими залишаються харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів, оптова торгівля та посередництво у торгівлі, фінансова діяльність, машинобудування, транспорт.
Залучення іноземних інвестицій значно підвищує темпи розвитку власної економіки, а також :
-
з боку населення – зацікавленість в інвестиціях будь-якої форми власності і приналежності, так як це нові робочі місця, нове джерело одержання заробітної плати, а отже – певне підвищення рівня життя;
-
з боку підприємців – залучення інвестицій обумовлює розвиток підприємництва, збільшення робочих місць, стимулювання економічної діяльності;
-
з боку держави, для якої джерело інвестування будь-якого походження повинно розглядатись як благо, адже чим їх більше – тим кращі перспективи розвитку економіки, а отже зростання можливостей нарощування її масштабів незалежно від характеру і власної приналежності капіталів: державних, приватних чи іноземних.
Обсяги інвестицій формуються в залежності від певних критеріїв, які визначаються:
-
рівнем захищеності капіталів у правовому полі країни, де здійснюються інвестиції;
-
можливостями внутрідержавного ринку спожиття вироблюваної продукції;
-
попитом на відповідну продукцію на зовнішніх ринках та її конкурентоспроможністю;
-
сприятливістю умов її транспортування і доставки до споживача;
-
банківською забезпеченістю руху капіталів та виручки від реалізації продукції.
Таким чином, інвестиції потрібні в першу чергу для оздоровлення економіки країни і на цій основі рішення багатьох соціальних проблем, насамперед для підйому життєвого рівня населення.
В сучасних умовах для пожвавлення інвестиційної діяльності в країні необхідно створити певні умови і передумови. До їхнього числа необхідно в першу чергу віднести:
-
стабілізацію економічного положення в країні;
-
зниження темпів інфляції;
-
удосконалення системи оподатковування;
-
створення в країні сприятливого інвестиційного клімату для залучення приватного та іноземного капіталу.