Інтелектуальні здібності (обдарованість)
Високий рівень розвитку загальних та спеціальних здібностей – це ОБДАРОВАНІСТЬ – передумова творчих досягнень. Обдарованість пов’язана з високим рівнем розвитку пізнавальної потреби, що проявляється ще в ранньому дитинстві. Ці діти багато в чому випереджають своїх однолітків (ще в ранньому дитинстві виявляють активний пізнавальний інтерес до оточуючого, задають багато питань, самі шукають відповіді на них, інтерес до читання, тощо. Приклад: Моцарт, Шевченко, Рєпін...).
Обдаровані діти виявляють прагнення до праці, яка пов’язана із реалізацією їх здібностей, що в свою чергу сприяє додатковому тренуванню та закріпленню здобутих навичок і тим самим піднімає на новий рівень розвиток самих здібностей. (здібні діти із задоволенням ходять в музичну школу, а ті, хто відчувають труднощі, прагнуть уникнення такої діяльності (бо не виходить).
Частіше має місце прискорений загально розумовий розвиток дітей: вони рано починають читати, писати, рахувати, виявляють розумову активність, інтерес, часто екстерном закінчують колу...
Спеціалізація ранньої розумової обдарованості частіше виявляється у підлітковому віці (математика, шахи, тощо).
Діти, які виявляють обдарованість у спеціальних здібностях, починають визначатися ще в ранньому дитинстві (музика чи малювання)
Природа обдарованості – і досі залишається предметом дискусії, щодо ролі біологічного та соціального. При цьому існує концепція „соціального успадкування” – сімейне середовище, як основа подальшої династії (лікарів, музикантів, тощо).
При цьому слід розрізняти віковий та індивідуальний складники:
ВІКОВИЙ АСПЕКТ – це поняття про сенситивні періоди в онтогенезі – це ґрунт на якому зростає обдарованість. Так, у випадку дітей із обрадованістю у загальних розумових здібностях, сенситивні періоди просто зміщені у часі (наступають у більш ранньому віці).
ІНДИВІДУАЛЬНА СКЛАДОВА. Щоб не знизився темп розвитку у подальшому, треба активізувати роботу з цілеспрямованим розвитком індивідуальних складників успішності, тобто, спрямувати її на розвиток відповідних якостей (активність, спрямованість, довільність).
Прогнозування дитячої обдарованості ускладнюється тим, що біологічно обумовлені задатки багато в чому залежать від достатніх соціальних умов їх розвитку та реалізації (якщо не розвивати цілеспрямовано задатки, то в певний період дитина загальмує свій розвиток і стане як всі).
ТАЛАНТ – пов’язаний більшою мірою із розвитком спеціальних здібностей. Тому такі діти часто в школі не завжди мають особливі успіхи (бо на основі компенсаторного ефекту, одні здібності можуть розвиватися за рахунок пригнічення інших можливостей). Тому часто буває не просто розпізнати справжній талант за звичних умов. Потрібні спеціальні умови, наприклад, спеціалізовані школи, тощо.
ГЕНІАЛЬНІСТЬ – це той рівень розвитку здібностей, таланту, які знайшли найкращий спосіб реалізації в творчості, досягли реальних успіхів. Ф. Гальтон досліджував проблему геніальності і встановив певну залежність спадковості: геніальні діти – результат спадкової талановитості та визначних здібностей предків – батьків, дідів, і так далі.